Лабораторна робота №12. Особливості обрізування плодових дерев

Особливості обрізування плодових дерев

1. Особливості і техніка обрізування.

2. Види і способи обрізування.

Мета роботи: освоїти техніку обрізування.

Завдання: навчитися правильно обрізувати крону плодового дерева;вивчити види і способи обрізування.

Рис. 34. Форми крон у дерев з природним розвитком:

1 – мітлоподібна; 2 – пірамідальна (конусоподібна); 3 обернено конусоподібна; 4 – кулеподібна; 5 – широко розкидиста.

Рис. 35. Обрізування плодового дерева на перевід: 1 – гілка, яка росте під гострим кутом; 2 – гілка під тупим кутом.

Рис. 36. Зміна направлення росту гілки вкорочуванням:

1 – обрізування на внутрішню бруньку; 2 – наступного року на зовнішню бруньку; 3 – таж гілка через рік.

Рис. 37. Обрізування з залишанням захисної ланки:

1 – при переводі на тонку гілочку з наступним видаленням шипа;

2 – при зниженні крони.

Рис. 38. Техніка обрізування на перевід:

1 – правильно; 2 – неправильно (занадто сильно підрізана основа гілки); 3 – неправильно (залишено невеликий пеньок, який заважає заростанню рани)

Рис. 39. Реакція на якість зрізу:

1 – зріз зроблено занадто низько, через це верхня брунька засохне; 2 – надто високий зріз, і через високий пеньок можливе сильне відхилення пагона; 3 – неправильний зріз із залишком кори; 4 – нахил зрізу виконаний неправильно; 5 – правильний зріз; 6 – зріз виконаний із шипом для підв’язування пагона.

Рис. 40. Стан тканин стовбура і скелетних гілок залежно від кута відходження: А – правильний кут; Б – гострий кут відходження.

Рис. 41. Кут відходження гілок: 1, 2 – належний; 3 – допустимий, при умові, що на деякій відстані від провідника гілка піднімається догори; 4 – недопустимий, дуже гострий кут відходження, можливе відламування гілки; 5 – недопустиме, гілка нахилена вниз, з часом ослабне і не буде скелетною.

Коли кут відходження скелетних гілок більший за 40° тканини стовбура і гілки світлі, здорові. Скелетні гілки міцно кріпляться до стовбура. При гострому куті відходження скелетної гілки від стовбура при розростанні тканин кори і деревини відбувається їх взаємне стискання і відмирання. Між стовбуром і гілками утворюється прошарок відмерлих тканин, гілки кріпляться до стовбура тільки знизу, з часом така гілка легко відколюється від стовбура (Рис.40).

Рис. 42. Результат закладання скелетних гілок із суміжних бруньок: 1 – молоде дерево (чітко видно ослаблення центрального провідника (а) скелетними гілками, близько розміщеними одна до одної; 2 – дерево в зрілому віці (розщеплення дерева під вагою скелетних гілок на ослабленому центральному провіднику)

Рис. 43. Зони росту (а) і плодоношення (б) на гілці, залежно від кута нахилу.

Рис. 44 Реакція на обрізування з переводом на гілку:

а) орієнтовану вниз (утворюються вовчки); б) орієнтовану догори (вовчки не утворюються); в) та ж гілка орієнтована відгинанням з напрямом паралельним до основної (закладаються генеративні утворення).

Рис. 45. Техніка обрізування секатором: а – гілку легше вирізати, відігнувши її від леза; б – лезо секатора не слід направляти вздовж волокон, бо це може спричинити розщеплення гілки.

а б

Рис. 46. Робота з секатором:

а – правильне положення руки на секаторі; б – щоб на гілці не було зім’ятих країв секатор ставлять лезом до гілки, яку залишають.

Підчас роботи з секатором не слід допускати перекосів і поворотів. Дотримання правил роботи з секатором дозволяє полегшити роботу зберегти інструмент, та отримати чисті і рівні краї зрізів, які легко заростають.

Рис. 47. Неправильне обрізування скелетної гілки:

1 – запил скелетної гілки зверху без підрізання знизу; 2 – результат такої обрізки – обдирання кори на стовбурі.

Рис. 48. Правильне вирізання скелетної гілки:

а – перший запил; б – другий запил; в – видалення пенька по кільцевому напливу.

Рис. 49. Техніка вирізування гілки, розміщеної під гострим кутом до стовбура: а – перший запил; б – другий запил; в – видалення пенька під відповідним кутом до напряму стовбура.

Великі гілки вирізають пилкою, зрізи повинні виконуватися по верхівці кільцевого напливу, тоді рани швидко заростають. Невеликі гілки можна вирізувати, підтримуючи їх рукою. Щоб не допустити обдирання кори, великі і важкі гілки слід вирізати в два заходи. Відступивши на 30 см від основи гілки її підрізають знизу на половину діаметра, а пізніше відступивши на 10 см вище від попереднього надрізу ріжуть зверху. Гілка відколюється і падає не обдираючи кори на штамбі. Пізніше акуратно вирізають пеньок по верхівці кільцевого напливу (Рис. 47-48).

Коли гілка розміщена під гострим кутом до стовбура, зрізують її аналогічно, але щоб максимально зменшити площу рани, видаляють пеньок таким чином: умовно проводять дві лінії – одна вказує напрям стовбура, другу проводять перпендикулярно до напряму гілки. Кут, який утворюється між ними ділять наполовину і в цьому напрямі вирізають пеньок (Рис. 49).

1 2 3 4 5

Рис. 50. Вирізування великих гілок:

1 – зріз зроблено правильно, рана швидко заростає; 2 – неправильно, залишено великий пеньок; 3, 4 – неправильно, зрізи виконано косо, рана заростає нерівномірно; 5 – неправильно, зріз занадто довгий і заглиблений в тканини стовбура.

Рис. 50. Зачищення рани садовим ножем, або стамескою і укривання її шаром садової замазки.

Рис. 51. Дистанційні ріжучі інструменти: 1 – секатор; 2, 3 – пили.

Рис. 52. Допоміжний садовий інвентар для обрізки крони:

1,2 – садові драбини; 3 – садовий стіл.

И

Рис. 53. Вишка для обрізування дерев у верхніх ярусах

Рис. 54. Машини для контурного обрізування дерев: 1 – косилка; 2 – дискові пили (а – для обмеження ширини крони; б – для обмеження висоти дерева).

Дата добавления: 2014-11-20