Основи виноградарства

Лабораторна робота №18

Лабораторна робота № 17

Малопоширені плодові культури

1. Основні види малопоширених культур.

2. Особливості вирощування малопоширених плодових і ягідних культур.

Мета роботи: Вивчити біологічні особливості та технології вирощування таких малопоширених плодових і ягідних культур: горобина, дерен (кизил), шовковиця, мушмула, обліпиха, ірга, калина, аронія, хеномелес, вишня повстяна, шипшина, бузина, глід, жимолость, барбарис, ожина, актинідія, лимонник та інші.

Завдання: Вибрати одну з малопоширених культур. Представити опрацьований матеріал у вигляді реферату за таким планом: центри походження та ареал поширення, зони вирощування, біологічні особливості культури; розмноження; особливості технології вирощування; сорти.

1. Біологія та екологія винограду.

2. Основні способи розмноження

3. Основи формування і зелені операції на винограднику.

4. Планування урожаю і догляд за виноградником.

Мета роботи: Вивчити біологічні особливості та технології вирощування винограду.

Завдання: опрацювати представлений матеріал, зробити малюнки.

Систематика винограду. Родина Vitaceae Juss (рис. 1) належить до порядку Крушинові (Rhamnales) підкласу Розиди (Rosidae), класу Магноліопсиди, або Дводольні (Magnoliopsida, або Dicotyledones), типу Покритонасінні (Magnoliophyta, чи Angiospermae), підцарства Вищі рослини (Embryobionta), царства Рослини (Vegetabilia).

Рід Vitis L. – власне виноград, охоплює понад 70 видів, які поширені в Європі, Азії, Північній Америці. Це ліани, рідше – повзучі чагарники, які найрізноманітніші за морфологічними ознаками і біологічними властивостями.

Європейсько-азіатський виноград (V. vinifera L.) – вид європейського, західно-азіатського і північно-африканського поход-ження. У природі поширений в Середній Азії, Закавказзі, в країнах Середземномор’я і Причорномор’я в Європі, а також Західній Азії і Північній Африці. У культурі широко відомий і має величезний ареал. Назву цьому виду дав К. Лінней (в перекладі з латині – ”виноград, що дає вино”). Швейцарський ботанік О. Декандоль розділив цей вид на два підвиди: виноград лісовий (V. vinifera L. subsp. silvestris Gmel.), що об’єднує дикі форми, і виноград культурний (V. vinifera L. subsp. sativa D.C.), що об’єднує всі культурні сорти.

  Vitis L.

Euvitis Planch. 2 n = 38 (75)		Muscadinia Planch. 2 n = 40 (3)
Євроазіатський вид (1)	V. rotundifolia Planch.
Американські (30)	V. munsoniana Simps.
Східно-азіатські (44)	V. popenoel Olmo

Рис. 94. Систематика роду Vitis L.

Vitis vinifera L.

ssp. sativa D.C.:	ssp. silvestris Gmel.:
Convarietis:
Orientalis:	Ocidentalis:	Pontica:	Nord Africa	tipica
caspica	iberica	georgica
antasiaticа	gallica	balcanica		abberans
		colchica

Рис.95. Систематика виду Vitis vinifera L.

Рис. 96. Будова виноградного куща:

1 – п’яткові корені; 2 – підземний штамб; 3 – росяні корені; 4 – голова куща; 5 – рукави; 6 – плодоносні пагони; 7 – плодова ланка; 8 – безплідні пагони; 9 – пасинок; 10 – порослевий пагін; 11 – однорічні пагони (лози); 12 – плодоносна стрілка; 13 – сучок заміщення; 14 – ріжок.

Рис. 97. Будова зимуючої бруньки винограду:

1 – заміщувальна; 2 – центральна (головна); 3 – луски.

Рис. 98. Серцевина і діафрагма пагону винограду:

а – неповна діафрагма на вузлі без вусика; б – діафрагма на вузлі з вусиком.

Рис. 99. Площинна полярність винограду – дорзовентральність (розріз через вузол):

а – спинний бік; б – черевний; в – жолобковий; г – плескатий;

д – зимуюча брунька; е – вусик.

а б

Рис. 100. Плодоносний пагін (а) і пасинок (б) винограду.

Чинники, що впливають на розвиток винограду
Абіотичні	Біотичні	Антропогенні
Кліматичні	Топогра-фічні	Ґрунтові
Темпера-тура	Географічна широта	Типи ґрунтів	Буряни	Терасування схилів
Світло	Рельєф	Фізико-хімічні власти-вості	Мікро-флора	Нарями рядів
Волога	Висота над рів-нем моря	Схема садіння
Ентомо-фауна
Атмос-ферні явища
Системи утримання ґрунту
	Експози-ція схилів	Хімічний склад		Формування і обрізка
Глибина залягання підґрунтових вод
Лісові масиви та інше	Технологічні аспекти (удобрення, зрошення та ін.

Рис. 101. Класифікація чинників зовнішнього середовища, що впливають на рослину винограду.

Таблиця 22

Сума активних температур для різних груп сортів винограду

Група сортів	∑t◦ від розпускання бруньок до повної зрілості	Кількість днів від розпускання бруньок до повної зрілості
Надранні	2200-2400◦	110-120
Ранні	2400-2500◦	120-130
Середні	2600-2800◦	130-145
Пізні і дуже пізні	Більше 2800◦	Більше 145

Таблиця 23

Основні кліматичні показники для різних напрямів використання винограду

Середня температура липня, ◦С	∑t◦С за вегетаційний період	∑ опадів за рік, мм
Для шампанських вин
18-22	2500-3600	400-1200
Для столових вин
20-24	2700-4000	400-1200
Для десертних вин
23-27	>3800	300-360, мало опадів восени
Для сушіння
25-29	>4000	200-500, відсутні опади в серпні і вересні
Для столового транспортабельного винограду
25-29	>3800	200-700, мало опадів в серпні, вересні і жовтні

Дата добавления: 2014-11-20