Профорієнтаційна робота в МНС України 2 страница

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

Прогнозування та оцінка успішності виконання персоналом МНС УкраЇни задач в умовах екстремальної ситуації

оцінка психологічної придатності кандидатів на службу та ПЕРСОНАЛУ МНС України

Складна демографічна ситуація в Україні, зростання безробіття та збільшення робочої сили на ринку праці диктують необхідність проведення більш ретельного відбору і підготовки кадрів. Витрати через випадковість вибору професії стають великими не тільки для окремої людини, а й для суспільства в цілому. Передусім це пов'язано із плинністю кадрів.

Одним із основних факторів плинності кадрів є недостатня профорієнтаційна робота. Вважається, що на її частку припадає 40%усіх, хто змінює роботу. За підрахунками фахівців, витрати, викликані плинністю кадрів, перевищують розміри витрат, пов'язаних із неявкою на роботу через хворобу, простоями та прогулами, взятими разом.

Служби профорієнтації молоді, однією з функцій яких є формування певної професійної спрямованості, на сьогоднішній день практично не працюють. Тому формування та розвиток професійних мотивів майбутніх працівників МНС України майже повністю покладається на навчальні заклади, органи та підрозділи МНС України, що зацікавлені у високомотивованих на здобуття професії кадрах (див. додаток 6.1 – 6.2).

Одним із напрямів вирішення цієї проблеми може бути створення центрів профорієнтації молоді при ГУ МНС України в областях.

Наявність подібних центрів дозволила б вирішити низку наступних проблем:

· дала б можливість молодим людям, щоне здатні подолати психологічні вагання з приводу безпосереднього звертання у відділ по роботі з персоналом, задовольнити свій інтерес через Центр;

· надала б можливість залучити до профорієнтаційної роботи не тільки кадрових працівників, але й ветеранів МНС України;

· використання Центрів не тільки для проведення пропагандистської роботи, але й для професіональних консультацій.

Для популяризації професії рятувальника давно назріла необхідність випуску популярного довідника про МНС України, в якому містилися б в достатньому обсязі відомості про професії, спеціальності й посади, умови служби й характер праці, заробітну плату, вимоги, що пред'являються до кандидатів й т. інш.

Керівником та основним координатором такого Центру повинен бути заступник начальника ГУ МНС України в області по роботі з персоналом.

Формами професійної орієнтації є професійна інформація, професійна консультація та професійний відбір. Завдання цих форм профорієнтації і є основними завданнями роботи Центрів профорієнтації молоді при ГУ МНС України в областях.

Професійна інформація містить три форми: професіональну просвіту, пропаганду й агітацію.

Професійна просвіта має на меті ознайомлення із змістом і умовами службової діяльності, платнею, режимом робочого дня, перспективами підвищення кваліфікації, різноманітними спеціальностями й посадами.

Професійна пропаганда містить позитивне висвітлення професії, інформування про кращих представників професії, її історію, героїчні традиції, з метою підняття престижу та авторитету МНС України.

Професійна агітація на відміну від професійної пропаганди, що не має визначеного адресата, націлена на залучення у професії молодих людей, інформування про конкретні навчальні заклади, де готуються конкретні спеціалісти для системи МНС України.

Ознайомлення представників населення з конкретними професіями звичайно здійснюють самі працівники МНС України або зацікавлені особи. Ця інформація може бути неповною, неточною, надмірною, але рідко викривлюється навмисно: навряд чи хтось навмисно “чорнить” професії токаря, слюсаря, шофера, будівельника. В той же час існує велика група осіб, що навмисно розповсюджують негативну інформацію про діяльність МНС України через так звану чорну інформацію. Часто відповідні служби та й самі працівники не надають великого значення такій інформації, враховуючи, що сфера впливу цих осіб є обмеженою. Але нерідко вони дуже влучно вказують на дійсні негативні моменти в роботі МНС України, а шкода, якої вони завдають є безсумнівною.

Другою категорією осіб, що дають викривлену інформацію про діяльність МНС України, є люди, які виступають зовні нейтрально, не володіють достовірною інформацією, оцінюють роботу рятувальників за окремими фактами. Така форма інформації, можна сказати, є обивательською і також потребує контрпропагандистської роботи.

Одним з джерел не зовсім адекватної інформації про МНС України є творчі працівники (письменники, кінематографісти, працівники центрів громадських зв’язків ГУ МНС України в областях та інш.). Їх твори, в більшості своїй, створені з безумовною симпатією до працівників МНС України, вони відверто спрямовані на підвищення престижу провідних професій. В той же час проведений спеціалістами аналіз даного виду інформації показує, що їй властиві такі недоліки, як однолінійність вибору героя екрана, робиться акцент на романтичний характер спеціальностей в межах МНС України (наприклад, пожежного, піротехніка, сапера, водолаза та т. інш.). Саме “рятувальна романтика”, отримана з кіно, телебачення, книг, формує, як ми вже вказували, у значної частини молоді основний мотив, що спонукає до вступу на службу до МНС України.

З метою формування у населення правдивого уявлення про роботу МНС України, в таких Центрах повинна бути налагоджена постійна й міцна взаємодія із засобами масової інформації, зв'язок з громадськістю, спільно з радіо та телебаченням повинні проводитися передачі, в республіканських, міських, районних газетах слід публікувати матеріали про роботу підрозділів МНС України. До такої роботи необхідно залучати досвідчених професіоналів та ветеранів.

Професійна консультація містить у собі систему психолого-педагогічних і медичних заходів, що розкривають і оцінюють різнобічні здібності кожного бажаючого отримати будь-яку професію при більш обгрунтованому її виборі. В системі МНС України головна задача професіональної консультації полягає в тому, щоб в результаті аналізу здібностей, інших психофізичних якостей, освіти, попереднього досвіду роботи, рекомендувати особам, які закінчують службу в Збройних Силах України, внутрішніх, прикордонних військах або звільненим від призову відповідно до чинного законодавства, але придатним за станом здоров'я до служби в МНС України, навчання в навчальних закладах МНС України за професіями і спеціальностями, які є найбільш перспективними для них.

Професійна консультація проходить, як правило, у вигляді індивідуальної або групової бесіди з особами, що проявили підвищений інтерес до служби в МНС України. У цьому випадку й кандидати бажають одержати більш детальну й широку інформацію про різноманітні особливості служби.

В професійній консультації виділяють низку етапів.

Перший етап містить у собі більш професіональне інформування про різноманітні сторони роботи в системі МНС України, а також про конкретні сторони роботи окремих служб.

Другий етап передбачає отримання первинної інформації про самих кандидатів, відомостей про їх освіту, місце проживання, місце роботи, рідних, батьків, попередню біографію, тобто з'ясування відповідності цих якостей кандидата вимогам першої частини професіограми – придатності кандидата до служби в МНС України. На цій же стадії з'ясовуються й загальні відомості про стан здоров'я кандидата, обізнаність його рідних і близьких про бажання служити в МНС України і їх ставлення до цього, про освітній рівень кандидата, про його житлові умови, наявність знайомих і рідних в даному населеному пункті.

При проведенні співбесіди з кандидатом звертають увагу на дві групи відомостей: освіту й ставлення рідних і близьких до служби кандидата в МНС України.

Керівники підрозділів, що бажають бачити в своїх підрозділах спеціалістів з високим рівнем освіти, повинні враховувати ряд наслідків цього кроку.

По-перше, працівник з високою освітньою підготовкою, як правило, очікує й більш високу заробітну плату, й просування по службі, бажає отримати цікаву роботу. В той же час спостереження показують, що підвищення освітнього рівня не призводить до очікуваних результатів. Отже, немає прямої залежності між задоволеністю працею і освітнім рівнем працівника. Більше того, освічені й компетентні працівники одночасно є найменш залежними від конкретної посади й служби, оскільки вони знають, що з їх здібностями їх візьмуть на роботу у будь-яку установу чи організацію, і, навпаки, менш освічені працівники найбільш “віддані”, бо їм відомо, що влаштуватися на аналогічне місцеїм буде дуже важко.

По-друге, підвищення освітнього рівня працівника не тягне за собою аналогічного рівня підвищення рівня діяльності. Це може бути пов'язано із непрофільністю освіти, значною відмінністю між формими отримання освіти (стаціонар чи заочна), регіональними особливостями отриманої освіти (у вузівському центрі, філіалі вищого навчального закладу або середньому спеціальному навчальному закладі в місті або центрі району).

По-третє, наявність вищої освіти у значної частини персоналу МНС України збільшує рівень соціальної вибагливості очікувань працівників. Особи, що мають дипломи вищих навчальних закладів різного профілю, практично всі претендують на посади середнього начальницького складу, хоча освіта багатьох з них не є потрібною для системи МНС України, в той же час багато з них і за своїми діловими й особистісними якостями не можуть бути призначені на ті чи інші посади. Наявність же у багатьох працівників вищої й середньої спеціальної освіти за відсутності для кожного з них можливості просування створює стосунки соціальної напруженості в підрозділах МНС України.

По-четверте, наявність вищої (навіть технічної) освіти не завжди передбачає посилення комплексу здібностей, навиків, вмінь, що вимагаються основними професіями МНС України. Тому освіта як одна з вимог до кандидата повинна бути тісно пов'язана з іншими вимогами до конкретного виду професії.

З'ясування ставлення батьків або дружини кандидата до його можливої служби в МНС України є обов'язковим етапом при відборі кадрів. Аналіз поглядів батьків показує, що частіше за все їх побоювання стосуються не змісту службової діяльності, а таких її сторін, як режим робочого дня й тижня, заробітна плата, заборона на зайняття підприємницькою діяльністю і т. інш. Важливим етапом професійного консультування є з'ясування мотивів кандидатадо вступу на службу до МНС України і наявність основних здібностей (більш конкретно вони з'ясовуються на стадії професійного відбору).

На ефективність роботи підрозділів і окремих працівників МНС України впливає багато організаційних та соціально-психологічних факторів. Але серед них психологи виділяють два фактори, які справляють стійкий і довготривалий вплив на професіональну діяльність працівника. По-перше, це наявність або відсутність досить сильної мотивації до обраної професії,іншими словами, бажання чи небажання працювати в повну силу на довіреній ділянці роботи. Якщо відносно до конкретної професії діє демотиватор, то виникає потреба у зміні методів стимулювання, підвищенні змісту наукової організації праці, покращенні стосунків у підрозділі і т. інш.

По-друге, це відсутність комплексу здібностей до певної складної професійної діяльності,більше того, наявність протипоказань до неї. Часто цей фактор викликає й саму негативну мотивацію до діяльності, й людина, як правило, після ряду помилок, міняє роботу. Гірше, коли мотивація діяльності є досить сильною, а відсутність здібностей до роботи самій людині є невідомою, тому помилки й невдачі вона пояснює випадковими обставинами чи просто їх не помічає. Працівник прагне досягти мети будь-якими способами й імітувати досягнення мети. В цьому випадку видно, як невміння, нездатність працівників виконати свій професійний обов'язок породжує грубі порушення законності, призводить до конфліктів (з населенням і усередині підрозділу), до хвороб, стресів, негативної поведінки, пияцтва, розладів в сім'ї і т. інш.

Тільки сполучення двох вказаних факторів, часто взаємопов'язаних (мотивація до певної професіональної діяльності й наявність комплексу здібностей до неї), забезпечує успіх у службовій діяльності.

Але, як показує практика, на стадії професійного консультування частіше за все звертають увагу на вияв мотивів вступу на роботу до МНС України. Залежно від ступеня впливу в майбутньому на ставлення кандидата до навчання та діяльності виділяють такі групи мотивів.

Перша група характеризує стійку зацікавленість у професії.Це, як правило, стосується молодих людей, які ще під час навчання в школі почали допомагати пожежним і рятувальникам, брали участь у роботі дружин юних пожежних, під час проходження дійсної військової служби підтримували зв'язок з підрозділами МНС України, а після звільнення в запас одразу ж звернулись із проханням прийняти їх на службу або направити в навчальні заклади системи МНС України. Це ті люди, для яких рятувальна справа є їх професійним покликанням.

Друга група мотивів відображає намір кандидата стати працівником МНС України під впливом рідних. Ця категорія молодих людей також є найбільш професіонально стійкою. Традиції сім'ї підтримують у кандидата стійкий інтерес до професії. Зрозуміло й в даному випадку можуть бути винятки, коли кандидат сподівається на заступництво рідних, які мають певний статус і авторитет в системі МНС України, хоча сам не володіє достатніми здібностями до служби й навчання, інколи просто не в змозі поступити в інші навчальні заклади без підтримки рідних.

Третя група характеризує спонукання кандидата стати працівником МНС України під впливом книг і кінофільмів. Категорія кандидатів з даною мотивацією – одна з нестійких у професіональному відношенні. Часто вже в навчальному центрі чи ВНЗ деякі молоді працівники відчувають розчарування у професії – замість романтичної й красивої служби доводиться займатися рутинними, буденними справами. Ось чому у процесі консультаційної роботи з цією категорією кандидатів велику увагу слід приділи саме буденному боку служби.

Четверта група – це особи, що мріяли про іншу спеціальність, але в силу ряду обставин йдуть на службу до МНС України. До таких мотивів можна віднести бажання виїхати з рідних місць і працювати у великому місті, надія, що, поступивши на службу до МНС України, легше поступити у вищий навчальний заклад, отримати житло і т.п.

Немало осіб, що йдуть працювати до МНС України, мають декілька мотивів. Кращий спосіб з'ясування істинних мотивів – спільні бесіди.

Якщо професійна консультація закінчується з'ясуванням істинних мотивів кандидата, що спонукали його йти працювати до МНС України, то з'ясування здібностей кандидата до виконання функцій професії відбувається на стадії професійного відбору.

Крім того, такий Центр профорієнтації повинен виконувати ще одну функцію. Це постійний контроль за подальшим навчанням чи професійною діяльністю осіб, які отримали послуги Центру, відстеження їх адаптації до умов навчання чи професії. Такий контроль може здійснюватись один раз на півріччя чи на рік у вигляді запиту інформації на працівника з підрозділу, де той проходить службу. Це дасть можливість своєчасно надатидопомогу працівнику, якщо вона потрібна, а також ефективно планувати та коректувати роботу самого Центру.

Дата добавления: 2014-11-20