Система професійного відбору в МНС України та її ефективність

Професійний відбір – це процес виділення з наявної сукупності претендентів на навчання та наступну професійну діяльність конкретних осіб на основі діагностики індивідуальних властивостей відповідно до нормативних характеристик професії, що визначають придатність до умов трудової діяльності в межах МНС України.

На сьогодні професійний відбір в МНС України, тобто процедура, у результаті якої приймається рішення про придатність кандидата до служби, складається, як правило, із декількох послідовних етапів, на кожному з яких вирішується питання про придатність кандидата до служби за визначеними критеріями відбору. Рішення про непридатність кандидата, прийняте на будь-якому етапі, як правило, припиняє подальшу процедуру обстеження кандидата, тобто кожний етап професійного відбору є цілком самостійним стосовно ухвалення рішення про професійну придатність.

Першим етапом професійного відбору є соціально-правовий аспект, що полягає в перевірці відповідності кандидата певним формальним соціально-демографічним (вік, освіта, служба в армії, реєстрація за місцем проживання і т.п.), правовим і морально-етичним нормам (лояльність до обраної професії, відсутність негативних біографічних даних, вчинків, що компрометують, зв'язків тощо).

Другим рівнем відбору є медичний відбір, спрямований на виявлення явної або прихованої патології, що перешкоджає здійсненню професійної діяльності в МНС України. У медичному відборі, у зв'язку з його особливою значущістю, виділився психіатричний аспект, що полягає в поглибленому дослідженні психічної сфери кандидата, з метою виявлення в основному прихованих, стертих форм нервово-психічної патології. За деякими даними, число осіб, визнаних непридатними до служби в МНС України, становить близько 15% від усіх кандидатів на службу і 10% від тих, хто бажає навчатися у відомчих навчальних закладах.

Наступним етапом професійного відбору є психологічний відбір, що значною мірою орієнтований на виявлення психопатології, ніж на визначення професійно важливих якостей. Психодіагностичне обстеження, що в обов'язковому порядку проходять кандидати на службу, будується на основі тестової батареї, затвердженої відповідними наказами МНС України. Результати психодіагностичного обстеження служать в основному для виявлення латентної психічної патології.

Кожний вид професійного відбору здійснюють відповідно чотири різні групи експертів: кадрові апарати МНС України; військово-лікарські комісії (ВЛК); практичні психологи ГУ МНС України в областях; служби психологічного забезпечення й екзаменаційні комісії навчальних закладів МНС України.

Нечутливість системи відбору до помилок у визначенні придатності/непридатності кандидата на службу, на наш погляд, визначається існуючою вузькою орієнтацією кожного рівня відбору і відсутністю чіткого їхнього взаємозв'язку. Так:

· соціально-правовий аспект націлений, головним чином, на чистоту анкетних даних;

· медичний – на виявлення соматичної і психічної патології;

· конкурсно-екзаменаційний – на виявлення рівня знань, отриманих у загальноосвітній середній школі;

· психологічний відбір, в прямому значенні, у кращому випадку перебуває у стадії становлення, не маючи достатньої самостійності, цільової настанови, критеріїв і правового забезпечення.

Проте, стосовно психологічного відбору існує помилкова думка, що він може вирішити багато кадрових проблем, які пов'язані з плинністю, професійною деформацією, створенням професійного ядра служб. Схема міркувань приблизно така: відібрати тих, хто може непохитно переносити всі тяготи і прикрощі служби, відданих професійному обов'язку, нечутливих до професійної деформації і т.п. Якщо у процесі відбору реалізувати подібні критерії, то і не буде ніяких кадрових проблем.

Фактично, сучасний психологічний відбір націлений лише на виявлення латентної психопатології (іншими словами, на допомогу психіатрам). Тому, на сьогодні точно оцінити ефективність психологічного відбору в МНС України важко, тим більше, що психологічний аспект фахового відбору в МНС України ще недостатньо розроблений (див. додатки 6.3-6.11).

Таким чином, основне призначення професійного відбору – це вибір кращого з декількох кандидатів, котрий може оптимально здійснювати в майбутньому професійну діяльність. Науково обґрунтований відбір при цьому базується не на виборі найбільш здібного кандидата з усіх, а на підставі відповідності якостей кандидата необхідним вимогам (за професіограмами).

Для характеристики психологічних якостей особистості треба вивчати найбільш стійкий її елемент – нервову систему – й тим самим виявляти здібності людини до різних видів діяльності. Стосовно більшості професій в межах МНС України ці здібності необхідно виявляти по відношенню до можливості працювати в умовах великих психологічних та емоційних навантажень.

Опитування персоналу МНС України показує, що тільки 0,4–1,3% з них вважають ризик і небезпеку в роботі негативними факторами, що сильно впливають на їх ставлення до роботи. Між тим інтерв'ю, проведені з цими ж категоріями працівників, свідчать, що в повсякденній діяльності у кожного з них існує немало ситуацій, які, негативно впливаючи на їх психіку, викликають стрес і потребують відповідних реакцій.

Погіршення працездатності після стресових ситуацій часто властиве людям із слабким типом нервової системи. В екстремальних умовах такі люди можуть відмовитися від виконання завдання або виконують його з великими труднощами й помилками, у них повільно відновлюється працездатність.

Відбір кандидатів за професійними якостями здійснюється методами професіональної діагностики. Саме вони, засновані на сучасних методиках, дозволяють виявити якості, необхідні працівникам МНС України.

У практиці професійного відбору застосовують не менше 20 різноманітних методів оцінки кандидатів. Умовно їх поділяють на три групи.

Перша група – це методи описового характеру. Вони висвітлюють якості кандидатів з кількісного їх висловлення: біографічний, система довільних усних і письмових характеристик, еталонний (коли обирають за певними показниками найкращих кандидатів і порівнюють з ними решту), матричний (порівнюють фактичні якості кандидатів з набором якостей, що необхідні) та інш.

Друга група містить методи, в яких використані як описовий принцип, так і якісні вимірювачі: методи тестування, підсумованих оцінок (коли експерти визначають наявність у кандидатів тих чи інших якостей і присвоюють їм бали) й інш.

Третя група – це методи, що базуються на кількісних показниках оцінки ділових якостей: методи рангового порядку (керівник розташовує оцінюваних за порядком від найкращого до найгіршого), парних порівнянь, заданої бальної оцінки, коефіцієнтної оцінки рівня ділових якостей (він базується на системі коефіцієнтів, що вимірюють як окремі якості, так і їх сукупність).

При дослідженнях професійно-важливих якостей кандидатів на службу до МНС України за допомогою різноманітних методів та методик спеціалісти зустрічаються з рядом труднощів, котрі справляють вплив на прийняття остаточного рішення. До них можна віднести: викривлену інформацію про кандидата (добрі чи погані його якості); ефект минулих заслуг; ефект видатної якості (добрий спортсмен); інформація про автопортрет організації з поганими показниками, звідки прийшов кандидат (ефект “слабкої команди”). Всі ці види викривлень можуть вплинути на даного кандидата при прийомі на службу до МНС України.

Дата добавления: 2014-11-20