Методика перевірки й оцінки екстремальної психологічної підготовленості персоналу МНС України

У практичній діяльності керівництву підрозділу важливо мати такі “індикатори”, які б дозволяли спрогнозувати успішність діяльності підлеглих.

На практиці при оцінці рівня підготовленості персоналу МНС в основному враховуються повнота виконання завдання; наявності різних втрат у підрозділі; допущені порушення дисципліни. Морально-психологічний стан персоналу МНС оцінюється в основному емпіричним шляхом – “задовільно” або “незадовільно” за зовнішніми ознаками поведінки працівників, думками, що висловлюються ними, реакцією на команди або зміну зовнішніх умов.

Оцінюючи рівень готовності підлеглих, керівники, головним чином, визначають їх здатність виконати ті або інші дії (наприклад, “діяв уміло, швидко, ініціативно, рішуче, виявляючи сміливість”). Однак, цього часто недостатньо для виявлення істинного рівня психологічної готовності. Не враховуються такі важливі критерії, як: міра усвідомлення значення завдання; внутрішнє прийняття працівником поставлених завдань; послідовність і злагодженість дій при виконанні завдань; вияв позитивних психічних станів; відсутність вияву елементів неспокою, тривоги, метушливості в діях; упевненість в собі, товаришах; наявність атмосфери взаємної виручки та взаємопідтримки між персоналом МНС.

Екстремальна психологічна підготовленість персоналу МНС визначається з метою:

ü оцінки підготовленості працівників (підрозділів) до дій в умовах надзвичайної ситуації;

ü контролю якості проведення психологічної та професійної підготовки серед персоналу МНС;

ü виявлення працівників, нездатних через певні причини вирішувати поставлені завдання в складних умовах.

Рівень ситуативної психологічної готовності або, як її ще називають, психологічної стійкості може бути виміряний шляхом порівняння ефективності дій (операцій) у повсякденній ситуації з ефективністю дій (операцій) в психологічно складній ситуації. Повсякденні та складні ситуації повинні мати однаковий тактичний фон, однакові тактичні завдання, однакову послідовність їх виконання, однакові тимчасові нормативи, виникати при однакових кліматичних умовах, в один і той же час доби. Різниця для того, хто випробовується, повинна полягати лише в наявності в одній ситуації труднощів, здатних вплинути на психіку людини і тим самим – на кінцевий результат дії (операції) працівника МНС.

Для цього керівник або перевіряючий моделює ці труднощі і вводить їх у завдання (службову ситуацію). Способи створення психологічних труднощів можуть бути найрізноманітніші: застосування імітаційних засобів, створення шумових ефектів, пожеж і руйнувань, поширення помилкових чуток, провокаційних заяв, паніки та т.інш. При цьому потрібно пам'ятати й неухильно дотримувати одного правила – будь-який спосіб створення психологічних труднощів буде хороший і виправданий, якщо він відповідає гарантованій мірі безпеки персоналу МНС, у тому числі психологічної безпеки, і не вийде за рамки вимог нормативних документів.

Екстремальна психологічна підготовка може перевірятися та оцінюватися за трьома показниками:

1. Організація екстремальної психологічної підготовки і керівництво нею.

2. Теоретична підготовка персоналу МНС.

3. Психологічна готовність персоналу МНС.

Організація та керівництво екстремальною психологічною підготовкою в підрозділі (планування, узгодження за видами підготовки, організація навчання працівників, організація аналітичної та дослідної роботи, узагальнення і поширення передового досвіду) оцінюються:

ü “відмінно” – якщо відповідають вимогам програми психологічної підготовки, організаційно-методичних вказівок з професійної підготовки та інших керівних документів у частині, що їх стосується;

ü “добре” – якщо планування психологічної підготовки й узгодження її з іншими видами підготовки здійснені; навчання персоналу МНС організоване, але проводиться без урахування змін службової обстановки; аналітична і дослідна робота організована, передовий досвід узагальнюється регулярно;

ü “задовільно” – якщо планування психологічної підготовки за видами підготовки здійснене, навчання персоналу МНС організоване, але допускається спрощення та необґрунтованість перенесення занять; аналітична й дослідна робота не організована, узагальнення і поширення передового досвіду проводяться нерегулярно;

ü “незадовільно” – якщо планування та узгодження психологічної підготовки не відповідають вимогам на позитивну оцінку.

Теоретична підготовка персоналу МНС, під якою розуміються знання психологічних особливостей труднощів службових ситуацій, їх впливу на психіку, способів управління своїми психічними станами і діями з подолання цих труднощів, оцінюється:

ü “відмінно” – якщо теоретичні знання відповідають кваліфікаційним вимогам програми психологічної підготовки в повному обсязі;

ü “добре” – якщо теоретичні знання викладаються без урахування реальної службової обстановки, слабко враховується вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на психіку персоналу МНС, керівники занять не в повній мірі використовують теоретичні знання при підготовці та проведенні занять;

ü “задовільно” – якщо допускаються серйозні відхилення при викладі теоретичного матеріалу, заняття проводяться за спрощеною методикою, без належного психологічного аналізу теми;

ü “незадовільно” – якщо теоретичні знання не відповідають вимогам на позитивну оцінку.

Психологічна готовність персоналу МНС (уміння і навички управляти своїми психічними станами і діями при виконанні службових завдань у будь-яких умовах обстановки) перевіряється в ході контрольних занять і оцінюєтьсяза чотирьохбальною системою. Оцінка психологічної готовності визначається:

ü “відмінно” – якщо при виконанні нормативу (дії) спостерігаються точність, швидкість, послідовність, відсутність помилок. При цьому зовні виявляються упевненість, спокій, скоординованість, необхідна реакція;

ü “добре” – якщо при виконанні нормативу (дії) є незначні відхилення, що не впливають на виконання завдання. При цьому зовні виявляються незначне збудження, надмірна напруженість, котрі, проте, не заважають виконанню завдання;

ü “задовільно” – якщо при виконанні нормативу (дії) є відхилення, які можуть вплинути на виконання завдання. При цьому зовні виявляються значне збудження, часткова безконтрольність ситуації, сильне напруження;

ü “незадовільно” – якщо виконання нормативу (дії) не відповідає вимогам на позитивну оцінку.

Індивідуальні оцінки визначаються з оцінок за рівень теоретичних знань (методичний рівень) і психологічну готовність:

ü “відмінно”, якщо обидві оцінки “відмінно”;

ü “добре” – якщо обидві оцінки не нижче “добре”;

ü “задовільно” – якщо обидві оцінки не нижче “задовільно”;

ü “незадовільно” – якщо одна з оцінок “незадовільно”;

Оцінка психологічної підготовки підрозділу складається, виходячи з сукупності індивідуальних оцінок особового складу (перевірці підлягає не менше 50% особового складу підрозділу МНС України):

ü “відмінно” – якщо 90% персоналу мають позитивні оцінки, з них не менше 50% – відмінні, а організація та керівництво оцінені не нижче “відмінно”;

ü “добре” – якщо 85% персоналу мають позитивні оцінки, з них не менше за 50% – відмінні та хороші, організація і керівництво оцінені не нижче “добре”;

ü “задовільно” – якщо 70% персоналу мають позитивні оцінки, якість організації та керівництва оцінена не нижче “задовільно”;

ü “незадовільно” – у всіх інших випадках (при недотриманні вимог на позитивну оцінку).

Екстремальна психологічна підготовка в органі (підрозділі) визначається за трьома окремими оцінками: підрозділів (перевіряються не менше 50% штатних підрозділів); керівного складу; якості організації психологічної підготовки та керівництва нею.

Оцінка органу (підрозділу) визначається:

ü “відмінно” – якщо 90% перевірених підрозділів і управління мають позитивні оцінки, з них не менше 50% та управління – відмінні, якість організації психологічної підготовки й керівництво нею відповідають оцінці “відмінно”;

ü “добре” – якщо 80% перевірених підрозділів та управління мають позитивні оцінки, організація психологічної підготовки і керівництво нею оцінені не нижче “добре”;

ü “задовільно” – якщо 70% перевірених підрозділів і управління мають позитивні оцінки, організація психологічної підготовки та керівництво нею оцінені не нижче “задовільно”;

ü “незадовільно” – при невиконанні вимог на позитивну оцінку.

Таким чином, екстремальна психологічна підготовка повинна стати невід’ємною частиною навчання персоналу МНС, мати свою суть, зміст і кінцеві результати. Разом з тим, вона повинна проводитися в тісній єдності з іншими видами навчання, забезпечуючи комплексну та якісну підготовку особового складу.

Запитання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність екстремальної професійно-психологічної підготовки персоналу МНС України.

2. Охарактеризуйте основні задачі та методи сучасної екстремальної професійно-психологічної підготовки персоналу МНС України.

3. Розкрийте основні засоби моделювання психологічних чинників ризиконебезпечних ситуацій службової діяльності в межах екстремальної професійно-психологічної підготовки персоналу МНС України.

4. За якими основними критеріями можливо визначити психологічну підготовленість персоналу МНС України до виконання складних задач службової діяльності?

Дата добавления: 2014-11-20