Поняття і значення виборів

Безпосередня та представницька демократія в Україні

Права та свободи громадян в умовах надзвичайного стану

Згідно з Конституцією України, в умовах війни, при масових громадських безпорядках, стихійних лихах, катастрофах Президент України проголошує (п. 21, ст. 106), а Верховна Рада затверджує (п. 21, ст. 85) рішення про введення надзвичайного, воєнного,. облогового стану. Він передбачає обмеження конституційних прав громадян, що здійснюється актом глави держави, який приймається на засадах закону про надзвичайний стан і приймається парламентом на певний строк (зазвичай, на декілька місяців) з кожного конкретного випадку надзвичайного стану.

В акті про надзвичайний стан повинно бути встановлено термін його дії, вказана територія, на яку він поширюється, пере­раховані обмеження, що вводяться. Акт доводиться до населення засобами негайного сповіщення, але набирає чинності не відразу, а через деякий час після його опублікування (повідомлення по радіо). Конституція України встановлює, що в разі введення воєн­ного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання (ст. 84). її завдання в цей час - контроль за діями виконавчої влади.

З уведенням надзвичайного стану можуть бути обмежені свободи зібрань, діяльність політичних партій (партії не можуть бути розпущені, це прерогатива суду), свобода пересування громадян, заборонені демонстрації, введений огляд транспортних засобів; громадяни, що закликають до безпорядків, можуть бути тимчасово вислані з регіону надзвичайного стану тощо.

Якщо надзвичайний стан уведено з огляду на стихійне лихо, катастрофу, то можливі додаткові заходи: запровадження трудо­вої повинності, зміна режиму роботи підприємств і установ, роз­поділ предметів першої необхідності і продуктів харчування серед населення.З оголошенням воєнного стану деякі повноваження органів влади переходять до військового командування, органів військо­вого управління.

Облоговий стан оголошується в критичних ситуаціях і харак­теризується особливо суворими обмеженнями.

В умовах надзвичайного чи воєнного стану не може бути зміне­на Конституція України (ст. 157).

ТЕМА 8.

Демократичність держави та суспільства визначається рівнем роз­витку народовладдя, тобто тим, наскільки реальні процедури виявлення й здійснення волі народу впливають на управління державними та суспільними справами. Народовладдя реалізується через інститути безпосередньої (прямої*) чи представницької (виборної) демократії. Безпосередня демократія — це пряме волевиявлення народу чи без­посереднє здійснення волі громадян у питаннях державного та суспільного життя. До інститутів безпосередньої демократії нале­жать референдум, обговорення проектів нормативних актів, участь * у виборах, загальні збори громадян. Представницька демократія - засіб реалізації волі народу через обраних ним представників до органів влади. Законно обрані народні депутати є виразниками волі народу.

Найпоширенішою формою прямого народовладдя в усьому світі є вибори, що, на відміну від інших його форм, постійно та періодично застосовуються в більшості країн. Через проведення виборів формуються різні органи публічної влади - як державні інститути (парламенти, іноді уряд, посади глав держав), так і пред­ставницькі органи місцевого самоврядування.

Отже, вибори - це волевиявлення народу з метою формування органів державної влади, місцевого самоврядування чи обрання посадових осіб через голосування.

Підготовка та проведення виборів, визначення їх результатів значною мірою залежить від виборчого права, котре діє в певній державі.

Термін "виборче право" вживається у двох значеннях:

1) об'єктивному (розділ конституційного права, сукупність юридичних норм, які регулюють організацію та проведення виборів);

2) суб'єктивному (право якої-небудь особи брати участь у ви­борчій кампанії та голосувати).

Розрізняють активне й пасивне виборче право. Активне виборче право - це право обирати, голосувати за будь-яку кандидатуру (на референдумі - "за" чи "проти" запропонованого рішення). Пасивне виборче право — це право бути обраним, наприклад, на посаду президента, до парламенту, органів місцевого

самоврядування.

Часто активне та пасивне виборче право в однієї й тієї ж особи збігаються, але можуть і не збігатися. Приміром, громадянин України, якому виповнилося 20 років, може голосувати за будь-якого (чи проти всіх) кандидата на посаду Президента України, але пасивного виборчого права'в такому разі немає, тому що балотуватися на цю посаду можуть лише особи, яким виповнилося 35 років.

У сучасному політичному житті через вибори реалізуються певні соціальні функції, а саме:

- вони є важливим інструментом легітимізації (визнання законною, виправданою в уявленні населення) державної влади та конкретного представницького органу;

- вибори є однією з форм здійснення народного й національ­ного суверенітету;

- через вибори, як демократичну форму обрання народних представників, забезпечується стабільність, поступовість і наступність існування влади;

- вибори є одним з найважливіших способів формування та прояву суспільної думки;

- вибори здійснюють відбір і виховання політичних лідерів, дають змогу позбутися політиків непопулярних або тих, хто себе скомпрометував;

- вибори й участь у них підвищують політичну та правову культуру населення;

- вибори є однією з найважливіших характеристик політич­ного життя, однією з основних подій у житті суспільства.

Дата добавления: 2014-11-20