Теоретичні відомості. Основным критерием отбора стало умозрительное значение произведения в сочетании с его исторической ценностью

ДОПОМОГОЮ ДИФРАКЦІЙНОЇ ГРАТКИ

ВИЗНАЧЕННЯ ДОВЖИНИ ХВИЛІ СВІТЛА ЗА

Лабораторна робота № 4-3

Отбор произведений

Основным критерием отбора стало умозрительное значение произведения в сочетании с его исторической ценностью. Одним из условий составления словаря явилась необходимость упомянуть все те сочинения, относительно которых специалист высказывались единогласно: признать как существенное. Было выделено девять тысяч произведений пяти тысяч четырехсот авторов. Резюме были составлены одной тысячей четырьмястами философами, причем многие из них в свое время как раз работали над этими произведениями.

Представленные работы были соотнесены со своим автором и своим временем. Такая система классификации очень интересна и полезна. Так, если мы хотим взять крупного автора, то названная система позволяет дать резюме его произведений в хронологическом порядке. Очень часто, идет ли речь о Ницше или Гуссерле, чтобы процитировать лишь двух авторов, произведения которых мы представили, рассматриваемое сочинение отсылает к уже представленным работам того же автора или информирует о работах, которые скоро должны выйти. Возможность синтетическим образом получить доступ к ранним или более поздним сочинениям автора дает читателю очень многое. Философ также очень часто строит свою мысль, ссылаясь на других философов или теоретиков или же опираясь на сочинения этих авторов. Произведения, важные для автора, которого мы изучаем, сегодня уже не имеют такого значения, поэтому зачастую их даже нет в библиотеке. А в данном словаре мы находим резюме таких произведений. На основе этих кратких описаний читатель может составить себе четкое представление о них, а это позволяет, в свою очередь, лучше понять изучаемого философа.

Мета роботи: спостереження явища дифракції світла, знаходження довжини його хвилі.

Обладнання: лабораторна установка, дифракційна гратка, лінійка.

Явище дифракції принципово не відрізняється від явища інтерференції. Головним моментом там і тут є просторовий перерозподіл енергії світлової хвилі з утворенням зон максимумів та мінімумів інтенсивності. Там і тут відбувається взаємодія когерентних хвиль. Проте, при взаємодії декількох когерентних хвиль (або променів) вживається термін інтерференція, тоді як при взаємодії безлічі таких хвиль (або променів) – дифракція. При дифракції, спостерігається відхилення променів від прямолінійного розповсюдження. Промені потрапляють в області геометричної тіні, де створюється дифракційна картина у вигляді регулярно розташованих максимумів та мінімумів інтенсивності.

Дифракційна гратка у вигляді паралельного чергування прозорих та непрозорих (штрихів) смуг характеризується періодом - відстанню поміж сусідніми штрихами, або величиною - кількістю штрихів на одиницю довжини. Така гратка створює смугасту дифракційну картину симетричних (відносно центральної) паралельних смуг з чергуванням максимумів та мінімумів. Максимуми можна перенумерувати індексом , починаючи від центрального (). Цей індекс зветься порядком максимуму. Умовою появи -го максимуму інтенсивності монохроматичного світла на екрані є наступна:

(1)

де – кут під яким спостерігається максимум на екрані, - довжина хвилі світла. Чим більша довжина світла, тим більшим є кут спостереження. Тому при дифракції білого, немонохроматичного світла, спостерігається дисперсія – максимуми для різних довжин хвилі дещо зміщені один відносно одного.

Якщо кут відхилення не дуже великий (як для максимумів невеликого порядку), то замість синусу кута можна підставляти відношення , де - відстань поміж лівим та правим симетричними максимумами одного порядку, – відстань від дифракційної гратки до екрану (рис. 1). Остаточно для довжини хвилі:

(2)

Дата добавления: 2014-11-20