Складові інтелекту

Процентильні ранги

У наступному пункті чи колонці звіту про проведене тестування інтелекту зазначається результат у процентильних рангах. Процентильний ранг показує, наскільки добре індивід впорався з тестом порівняно з іншими представниками своєї вікової групи. Такий спосіб відображення результатів передбачає, що якби даний тест виконували 100 довільно відібраних осіб із тієї самої популяції та вікової групи, то результат однієї особи, переведений у процентиль, показує, скільки людей з цієї сотні отримали вищі та нижчі бали.

❖ Якщо коефіцієнт інтелекту дорівнює 100, особа потрапляє до 50-го процентиля. Тобто одна половина групи отримала вищі результати, тоді як друга має нижчі показники.

❖ При коефіцієнті інтелекту 115 особа потрапляє до 84-го процентиля. Тобто 16 людей із нашої порівнюваної вікової групи здобули вищі бали, а решта 83 мають нижчий результат.

❖ Коефіцієнт інтелекту на рівні 85 відповідає 16-ому процентилю. Відповідно, 84 учасники цієї групи отримали вищі результати, а 15 мають нижчий бал.

Процентильні ранги відображають той факт, що відповіді 68% популяції на шкалі зосереджуються поблизу середнього показника і з огляду на високу частоту розподілу в цьому діапазоні позиції учасників тестування зближаються; проте ближче до країв спектра дистанція між позиціями тестованих на шкалі збільшується.

❖ Коефіцієнт інтелекту 105 відповідає 63-ому процентилю, тоді як коефіцієнт 109 уже належить до 73-го. Тобто, маємо різницю в десять процентильних рангів та всього 4 пункти.

❖ Коефіцієнт інтелекту 127 відповідає 90-ому процентилю, а при конвертації балу 145+ величина процентиля становить 99,9. Тобто, різниця між цими результатами, вираженими в процентилях, дорівнює 10 процентильних рангів, а в стандартизованих балах коефіцієнту інтелекту - вісімнадцять чи більше пунктів.

Коефіцієнтам інтелекту вище 145 завжди присвоюють процентильний ранг 99,9 або >99,9 на знак того, що подібні високі бали зустрічаються доволі рідко. Зазвичай, результати в процентильних рангах не від ображають у формі діапазону, але в процесі їх інтерпретації також слід враховувати такі самі застереження щодо можливості варіацій тестових показників.

Починаючи з часів Альфреда Біне, в галузі розуміння та вимірювання розвитку осмисленої поведінки було проведено численні дослідження, а оригінальна версія тесту Біне-Сімона (див. вставку 4.3) зазнала суттєвих редакцій. Слід зауважити, що подібні тести дають глобальний чи узагальнений бал, який слугує корисним індикатором загального рівня здібностей, проте в більшості випадків на цьому його значення вичерпується. Для планування навчального процесу вчителям необхідна більш детальна інформація про когнітивні здібності дитини, набагато конкретніша за один-єдиний показник.

Дата добавления: 2014-12-08