Методи нормування

Фонди обігу

· Готова продукція на складах підприємства

· Готова продукція, яка відвантажена і знаходиться в дорозі

· Грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках

· Грошові кошти у незавершених розрахунках

· Дебіторська заборгованість

· Готівка в касі

Сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні фонди і фонди обігу, становлять оборотні кошти підприємства.

Оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать всі оборотні фонди та готова про­дукція на складах підприємства. До ненормованих належать: відвантажена готова продукція, готівкові і безготівкові гро­шові кошти підприємства, дебіторська заборгованість.

Структура оборотних коштів характеризується спів­відношенням окремих елементів у загальному її обсязі, яке виражається у відсотках. Ця структура може бути досить різною залежно від галузі, до якої належить підприємство, але в цілому по промисловості 2/3 оборотних коштів аван­сується в оборотні фонди, а 1/3 - у фонди обігу.

За джерелами формування оборотні кошти підприєм­ства поділяються на:

• власні;

• залучені.

Власні оборотні кошти - це ті, які виділені підприємст­ву при його створенні і поповнені згодом за рахунок прибут­ку, а також внаслідок використання стійких пасивів (тих грошових коштів, які є тимчасово вільними і використову­ються в господарському обороті підприємства - резерв майбутніх платежів, внески на соціальне страхування, за­боргованість по заробітній платі та ін.).

Залучені оборотні кошти - це кредити банків, креди­торська заборгованість та інші пасиви.

Норматив оборотних коштів - це грошовий вираз вар­тості мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей.

Процес встановлення нормативу оборотних коштів, не­обхідних для нормальної діяльності підприємства, назива­ється нормуванням.

аналітичний (аналіз наявних товарно-матеріальних запасів та їх коригування і вилучення надлишків).

оборотних коштів:

- аналітичний (аналіз наявних товарно-матеріальний запасів та їх коригування і вилучення надлишків;

- коефіцієнтний (у норматив звітного року внося­ться поправки на зміну обсягу виробництва і при­скорення оборотності оборотних коштів);

- прямого рахунку (розрахунок нормативу щодо кожного елементу оборотних коштів в умовах до­сягнутого організаційно-технічного рівня виробни­цтва).

Основним методом нормування оборотних коштів є ме­тод прямого рахунку.

Норматив власних оборотних коштів у виробничих за­пасах (Н_{вир.зап}) визначається шляхом множення денної по­треби у певному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасу, в днях (З_дн):

Н_{вир.зап} = Д х З_дн

Денна потреба визначається за формулою:

Д = М_заг , натур. один. або грн.,

де М_заг - загальна річна потреба в даному виді ресурсів, на­тур, одиниць, грн.

^m

М_заг = å N_i x q_i

_I=1

де q_i - маса (площа) заготовки однієї деталі (виробу) i-го ви­ду, натур, одиниць.

Масу (площу) заготовки знаходимо виходячи із коефіці­єнта використання матеріалу (К_{вик.матер}) і чистої ваги деталі (виробу) (М_i):

q_i = M_i

К_{вик.матер}

Виробничі запаси залежно від їх призначення поділя­ються на:

• Транспортний запас (З_тр) - на час знаходження товар­но-матеріальних цінностей в дорозі від постачальника до споживача;

• Підготовчий запас (3_підг) - на час приймання, перевір­ки якості і складування сировини і матеріалів;

• Технологічний запас (З_техн) - на час підготовки сиро­вини і матеріалів до виробничого споживання;

(Кожен із цих видів запасів обчислюється множенням даної потреби в матеріальних ресурсах (Д) на відповідну величину запасу, в днях);

• Поточний запас (З_поточн) - для забезпечення безпере­бійного процесу виробництва матеріальними ресурсами між двома черговими поставками; визначається:

З_поточн = Д х Т_пост,

де Т_пост - період поставки даного матеріального ресурсу, в днях.

Середній поточний запас обчислюється:

З_{сер.поточн} = Д х Т_пост

• Страховий запас (З_стр) - це мінімальний запас на ви­падок непередбачених перебоїв у постачанні, визначається:

З_стр = Д х Т_{зрив.пост},

де Т_{зрив пост} - період зриву поставки, у днях.

Максимальний виробничий запас (З_max) обчислюється:

З_max = З_тр = З_підг + З_техн + З_поточн + З_стр.

Середній виробничий запас (З_сер) можна знайти:

З_сер = З_тр = З_підг + З_техн + З_{сер.поточн} + З_стр.

Мінімальний виробничий запас (3_min):

З_min = З_тр = З_підг + З_техн + З_стр.

Норматив власних оборотних коштів у незавершеному виробництві (Н_нзв) визначається за формулою:

Н_нзв = С_р х Т_ц х К_нз, грн.,

де С_р - собівартість річного випуску продукції, грн.;

Т_ц - тривалість циклу виготовлення продукції, днів;

К_нз - коефіцієнт наростання затрат (див. тему 4).

Норматив оборотних коштів в запасах готової продукції (Н_гп) визначається як добуток одноденного випуску продук­ції за виробничою собівартістю (В_д) на норму запасу готової продукції на складі, у днях (З_дн):

Н_гп=В_д • З_дн, грн.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх пері­одів (Н_{майб.пер}) розраховується, виходячи із залишків коштів на початок періоду (В_поч) і суми витрат, які слід буде зроби­ти у плановому році (В_пл), за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (В_{погаш.пл}):

Н_{майб.пер} = В_поч + В_пл - В_{погаш.пл.}, грн.

Сукупний норматив власних оборотних коштів підпри­ємства (Н_сукуп) обчислюється:

Н_сукуп = Н_{вир.зап} + Н_нзв + Н_гп + Н_{майб.пер}, грн.

Оборотні кошти підприємства перебувають у безперерв­ному русі, переходячи із однієї стадії кругообігу в іншу. Оборот оборотних коштів, виміряний у часі, називається їх оборотністю.

В загальному вигляді кругообіг оборотних коштів мож­на представити схемою:

Г – ВЗ – НЗВ - ГП – Г

І ІІ ІІІ

На І стадії оборотні кошти змінюють грошову форму на товарну (виробничі запаси); на II стадії йде процес спожи­вання предметів праці у виробництві і їх перетворення у готову продукцію, включаючи стадію незавершеного вироб­ництва. На ІІІ стадії обігові кошти у формі готової продук­ції вступають у сферу обігу і знову перетворюються на грошову форму.

Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум гро­шових коштів для здійснення процесу виробництва і реалі­зації продукції.

Показниками оборотності оборотних засобів є:

• коефіцієнт оборотності;

• коефіцієнт завантаження;

• тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності (К_обор) показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік про­дукції (РП) до середньорічного залишку нормованих обо­ротних коштів (S_ноз):

К_об = РП, оборотів/рік

S_ноз

Середньорічний залишок нормованих оборотних коштів (S_ноз) можна знайти із залежності:

S_ноз = S₁ + S₂... S₁₂, грн.,

де S₁+S₂...S₁₂ - середньомісячні залишки нормованих оборот­них коштів, грн.

Середньомісячний залишок нормованих оборотних засо­бів

(S_{ноз.міс}) обчислюється:

S_{ноз.міс} = S_n+S_к, грн.,

де S_n, S_K — відповідно залишок нормативних оборотних коштів на початок і кінець місяця, грн.

Якщо відомі суми нормованих оборотних коштів на пер­ше число кожного місяця, то S_ноз можна обчислити:

11

S_ноз.= 2 S₁ + S₂+...+ 2 S₁₃, грн.,

де S₁,S₂,...S₁₃- відповідно залишки нормованих оборотних засобів на перше число кожного місяця розрахункового пе­ріоду, включаючи перше січня наступного року, грн.

Коефіцієнт завантаження (К_зав) - величина, обернена коефіцієнту оборотності:

К_зав = S_ноз.

РП

Цей показник показує, скільки оборотних коштів підпри­ємства припадає на одну гривню реалізованої продукції.

Тривалість обороту (Т_об) показує тривалість одного обороту оборотних коштів, у днях, і визначається:

Т_об = 360, дні.

К_об

Суму вивільнених у результаті прискорення оборотно­сті оборотних засобів (DS_H03) можна обчислити за формулою:

DS_ноз = РП_зв х (Т_об.баз – Т_об.зв), грн.,

де РП_зв - обсяг реалізації у звітному році, грн.;

Т_об.баз, Т_об.зв - середня тривалість одного обороту оборотних

засобів відповідно у базовому і звітному роках, днів.

Дата добавления: 2014-12-08