Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовлюють придатність продукції задовольняти певні потреби спо­живачів відповідно до її призначення




Якість продукції та її рівень

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

ЯКІСТЬ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ

ТЕМА 12

 

1. Якість продукції та її рівень.

2. Конкурентоспроможність продукції.

3. Сутність управління якістю продукції.

4. Стандартизація і сертифікація продукції.

5. Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.

Питання для теоретичної підготовки

Поняття якості продукції, необхідність та зна­чення її підвищення.

Показники якості продукції.

Методи оцінки якості продукції.

Конкурентоспроможність продукції: чинники забезпечення та методика оцінки її рівня.

Механізм управління якістю та конкурентоспроможністю продукції.

Стандартизація продукції.

Сертифікація продукції.

Державний нагляд за якістю продукції.

Економічна ефективність підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.

Шляхи підвищення якості та конкурентоспро­можності продукції.

• якість продукції

• споживна вартість

• абсолютний і відносний рі­вень якості

• оптимальний рівень якості

• перспективний рівень якості

• одиничні показники якості

• комплексні показники якості

• узагальнюючі показники якості

• методи оцінки якості продукції

• конкурентоспроможність продукції

• чинники забезпечення конкурен­тоспроможності продукції

• еталон

• нормативні параметри продукції

• технічні та економічні параметри продукції

• інтегральний показник конкурен­тоспроможності продукції

• управління якістю продукції

• управління конкурентоспромож­ністю продукції

• стандартизація

• сертифікація продукції

• сертифікат відповідності

• знак відповідності

• державні випробувальні центри

• державний нагляд за якістю продукції

• економічна ефективність поліп­шення якості

• річний економічний ефект у ви­робника

• річний економічний ефект у спо­живача

• народногосподарський ефект від підвищення якості продукції

• шляхи підвищення якості та кон­курентоспроможності продукції

 

Якість продукції пов'язана із споживною вартістю товару, але ці поняття не тотожні. Споживна вартість ха­рактеризує задоволення певної потреби споживачів, корис­ність речі, а якість - міру задоволення цієї потреби, яка виявляється у споживанні.

Слід розрізняти поняття якості продукції та поняття її технічного рівня. Поняття технічного рівня виробів за зміс­том вужче від якості, оскільки охоплює сукупність лише техніко-експлуатаційних характеристик. Показники техніч­ного рівня встановлюються при проектуванні нових зна­рядь праці (транспортних засобів, машин, приладів).

 

НЕОБХІДНІСТЬ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ДИКТУЄТЬСЯ ТАКИМИ ОБСТАВИНАМИ, ЯК:

- потреби науково-технічного прогресу (сучасні технології вимагають кращих якісних характеристик сировини, матеріалів, обладнання тощо);

- зміна споживчих запитів населення (при кількісному наси­ченні ринку зростають вимоги до якісних характеристик товарів);

- нестача або обмеженість природних ресурсів (використання високоякісних: сировини, матеріалів, машин рівноцінне їх збереженню, економії суспільної праці);

- підвищення значення матеріального стимулювання в ринкових умовах (кожна людина, яка краще працює, може придбати за свою платню більш високоякісний товар);

- розвиток зовнішньої торгівлі (вихід і опанування зовнішнього ринку можливі лише за умови виробництва високоякісної конкурентоспроможної продукції).

Значення підвищення якості продукції полягає в то му, що недостатній рівень якості має негативні економічні, соціальні та екологічні наслідки.

Економічні наслідки полягають у втратах матеріальних і трудових ресурсів, затрачених на виготовлення, транспор­тування і збереження недоброякісної продукції; додаткові витрати на ремонт техніки; втрати у виробничій інфраструк­турі (дороги, сховища, комунікації) тощо.

Соціальні наслідки проявляються у зниженні темпів рос­ту добробуту населення, падінні престижу вітчизняних то­варів, зменшенні прибутків підприємств та ін.

Екологічні наслідки - це додаткові втрати на очищення земельних ресурсів, водного і повітряного басейнів, на оздоровлення населення, втрати продуктивності сільсько­господарського виробництва через складну екологічну си­туацію і т. ін.

Оцінка якості передбачає визначення її абсолютного, відносного, перспективного і оптимального рівнів.

Абсолютний рівень якості визначають шляхом обчис­лення певних показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Встановлення відносного рівня якості полягає у зіставленні абсолютних показників якості продукції з відповідними показниками аналогічних кращих зразків. Пріоритетні напрями розвитку науки і тех­ніки повинні відображатись у перспективному рівні якос­ті продукції. Оптимальний рівень якості відповідає мінімальній величині загальних суспільних витрат на вироб­ництво і експлуатацію продукції.

Залежно від кількості властивостей, які характеризуються, показники якості поділяються на:

• одиничні, що характеризують окремі властивості ви­робу;

• комплексні, за допомогою яких вимірюється група властивостей виробу;

• узагальнюючі, які характеризують якість усієї сукуп­ності продукції підприємства.

Одиничні показники умовно поділяються на такі групи:

Показники призначення (характеризують пристосова­ність виробів до використання та сфера використання).

Показники надійності і довговічності (відображають властивість виробу виконувати свої функції протягом пев­ного часу зі

збереженням експлуатаційних характеристик; властивість виробу зберігати свою роботоздатність трива­лий час).

Показники технологічності (характеризують ефектив­ність конструкцій машин та технологій їх виготовлення).

Ергономічні показники (враховують комплекс гігієніч­них, антропометричних, фізіологічних властивостей люди­ни, вимоги техніки безпеки).

Естетичні показники (характеризують виразність, від­повідність стилю і моді, оригінальність, гармонійність).

Показники стандартизації та уніфікації, що відбивають ступінь використання у виробі стандартизованих та уніфікованих деталей та вузлів.

Економічні показники (відображають затрати на роз­робку, виготовлення й експлуатацію виробу).

Патентно-правові, які відображають ступінь викорис­тання нових винаходів при проектуванні виробів.

Комплексні показники характеризують кілька власти­востей продукції. Згідно з цими показниками продукцію поділяють на сорти, марки, класи.

У процесі господарської діяльності важливо не тільки правильно оцінити якість окремих виробів, але й визначити загальний рівень якості продукції підприємства. Для цього використовується система загальних показників, основними з яких є:

- коефіцієнт оновлення асортименту;

- частка сертифікованої продукції;

- частка продукції, призначеної для експорту;

- обсяг товарів, реалізованих за зниженими цінами під час сезонного розпродажу;

- коефіцієнт сортності;

- питома вага браку в загальному випуску товарної продукції.

 

Методи оцінки якості продукції поділяються залежно під способу одержання інформації на: об'єктивний (вимі­рювальний і реєстраційний), органолептичний і розрахун­ковий.

Вимірювальний метод - передбачає використання при оцінці якості продукції технічних засобів контролю.

Реєстраційний метод ґрунтується на спостереженні і підрахунку кількості предметів, випадків.

Органолептичний метод передбачає аналіз сприймань органами чуття людини споживчих властивостей товару.

Розрахунковий метод використовується при визначенні показників якості новостворених виробів; різновидом цього методу є комплексний метод, який полягає у визначенні інтегрованого показника якості продукції шляхом порів­няння корисного ефекту від використання виробу і загаль­них витрат на його створення і споживання.

Залежно від джерел інформації методи оцінки якості поділяються на:

- традиційний (оцінка якості про­дукції у спеціалізованих підрозділах);

- експертний (використовується для оцінки естетичних показників яко­сті);

- соціальний (ґрунтується на ви­значенні якості продукції на основі вивчення думки споживачів про неї).

В окрему групу виділяються статистичні методи оцінки якості продукції, які ґрунтуються на використанні методів математичної статистики і мають вибірковий ха­рактер.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-08; Просмотров: 1613; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.026 сек.