Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Крохмаль. Будова. Фізичні та хімічні властивості крохмалю. Використання




Крохмаль є продуктом фотосинтезу. Він утворюється в зеленому листі рослин у вигляді зерен, які можна бачити в мікроскоп.

Крохмаль не є однорідною речовиною. Він являє собою суміш двох полісахаридів: амілози і /амілопектину. Вміст амілози в крохмалі різного походження складає від 15 до 25%, на долю амілопектину приходиться від 75 до 85%.

Амілоза — малорозгалужена молекула із ступінню полімеризації 1000—6000, що відповідає молекулярній масі 16000-1000000. Усі глюкозні залишки зв’язані між собою a–1,4-глюкозидним зв’язком.

Амілоза має кристалічну будову, розчинна в гарячій воді, але із часом осаджується з розчинів. За даними рентгеноструктурного аналізу молекула амілози закручена в спіраль. У середині спіралеподібної молекули залишається канал діаметром біля 5 нм, в якому можуть розміщуватися відповідні за розміром молекули, утворюючи особливого типу комплекси – так звані «сполуки включення». Однією з таких сполук є сполука амілози з йодом, яка забарвлена в синій колір.

Приблизну будову амілози можна зобразити наступною формулою:

Амілопектин теж побудований із молекул глюкози a-1,4-глюкозидними зв’язками, але ланцюги амілопектину сильно розгалужені. У точках розгалуження присутні 1,6-глюкозидні зв’язки. Між точками розгалуження в основному ланцюгу розміщується 20-25 глюкозних залишків. Молекулярна маса амілопектину порядку .

Крохмаль – малоактивна речовина в хімічному відношенні. Із йодом за рахунок амілози дає яскраво-синє забарвлення. Найважливішими хімічними властивостями крохмалю є: гідроліз, декстринізація і клейстеризація.

Гідроліз або осахарювання крохмалю може відбуватись під час нагрівання у присутності кислот, а також під впливом ферментів. Кінцевим продуктом гідролізу є глюкоза. Значення цих процесів. Використання крохмалю.

Декстринізація крохмалю – процес зміни крохмалю за умов нагрівання до 190°C. За цих умов відбувається частковий гідроліз крохмалю з утворенням декстринів. Оскільки декстрини – значно простіші сполуки, ніж крохмаль, вони легше засвоюються організмом. Декстрини розчиняються у воді, мають солодкуватий смак. Процес декстринізації відбувається при випіканні хліба. На властивості крохмалю перетворюватися на декстрини засновується поширений у кулінарії технологічний прийом – смаження крупи і борошна в маслі (пасерування).

Клейстеризація крохмалю полягає в набуханні зерен крохмалю в умовах нагрівання його (або крохмалевмісного продукту) з водою, внаслідок чого руйнується у тій чи іншій мірі нативна структура зерна крохмалю і вода проникає в середину крохмального зерна.

Розрізняють два види клейстеризації: обмежене набухання — відбувається з частковим збереженням структури зерна крохмалю (набухання крупи при варінні), і необмежене, яке пов’язане з повним руйнуванням структури молекули крохмалю і утворенням колоїдного розчину — крохмального клейстеру. Здатність крохмалю до набухання широко використовується у хлібопеченні, харчовій промисловості (киселі, заварні креми тощо).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-08; Просмотров: 11713; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.