Техніка виконання роботи

План заняття

1. Визначити реакції стеринів з сірчаною кислотою.

2. Провести дослідження емульгування жирів.

3. Визначити якість жирів по акролеїновій пробі.

4. Провести дослідження якісної реакції на лецитін.

1. Визначення реакції стеринів з сірчаною кислотою

Водовідбираючі речовини перетворюють стерини на ненасичені вуглеводи, які утворюють забарвлені комплекси з сірчаною кислотою.

Об’єкт дослідження: 1. Холестерин, 0,3 %-й розчин в хлороформі;

2. Лецитин, 0,3 %-й розчин в хлороформі;

3. Соняшникова олія, 0,3 %-й розчин в хлороформі.

Обладнання та посуд: 1. Штатив з пробірками;

2. Піпетки.

Реактиви: Концентрована сірчана кислота.

У сухі пробірки наливають по 1 мл хлороформних розчинів, що будуть досліджуватися, і в кожну додають по стінці пробірки 1 мл концентрованої сірчаної кислоти. Вміст пробірок обережно перемішують. У присутності стеринів верхній шар рідини забарвлюється в темно-червоний колір, нижній – у жовто-червоний з зеленою флуоресценцією.

Результати усіх трьох дослідів оформлюють у вигляді таблиці, позначаючи характер реакції знаками «+», «–» (табл. 6).

Таблиця 6

Реактиви	Характер реакції з різними видами ліпідів
соняшникова олія	лецитин	холестерин

2. Проведення емульгування жирів

Емульгуванням називають розподіл однієї нерозчинної рідини в інший у вигляді краплин. Таке подрібнення на краплини звичайно здійснюється при енергійному перемішуванні двох рідин. Щоб емульсія не розшаровувалася, використовують спеціальні речовини – емульгатори або стабілізатори. Емульгатор розподіляється по поверхні краплинок диспергованої рідини у вигляді тонкої плівки і перешкоджає їх злиттю. Стійкість одержаної емульсії в значній мірі залежить від природи емульгатора. Наприклад, молочно-жирова емульсія маргарину має високу стійкість і не розшаровується при механічній і термічній діях. У вітчизняному маргариновому виробництві як емульгатори використовують суміші моно- і дигліцеридів, фосфатиди, сухе молоко. При виготовленні майонезів з цією метою використовують яєчний і гірчичний порошки.

Основними емульгаторами в шлунково-кишковому тракті є солі жовчних кислот, білки, фосфатиди, мила, гідрокарбонати лужних металів. Емульгування жирів сприяє кращому їх розщепленню та всмоктуванню в кишечнику.

Об’єкт дослідження: Олія.

Обладнання і посуд:1. Штатив із пробірками;

2. Піпетки;

3. Воронки;

4. Фільтри паперові.

Реактиви: 1. Жовч;

2. Висушений яєчний жовток – джерело лецитину;

3. Гідрокарбонат натрію, 1 %-й розчин;

4. Дистильована вода.

Техніка виконання роботи

У чотири пробірки наливають по 5 мл дистильованої води. До другої пробірки вносять на кінчику ножа висушений яєчний жовток (джерело лецитину), до третьої – 1 мл жовчі, до четвертої – 1 мл розчину гідро-карбонату натрію. Потім до всіх пробірок додають по 0,2 мл олії. Пробірки енергійно струшують і залишають на 5 хвилин. У першій пробірці емульсія швидко розшаровується на воду і олію. У інших пробірках завдяки присутності жовчі, лецитину і соди утворюються стійкі емульсії.

Вміст пробірок фільтрують через паперові фільтри у другі пробірки. У першій пробірці через фільтр проходить прозорий розчин, а олія залишається на фільтрі. У інших пробірках фільтрується мутна рідина (емульсія). Отже, стабілізатори сприяють емульгуванню жирів і значно полегшують їхнє проходження через мембрани.

3. Визначення якісті жирів за допомогою акролеїнової проби

Якісною реакцією на якість жиру є акролеїнова проба. При нагріванні гліцерин втрачає воду і утворює ненасичений альдегід – акролеїн, який легко виявляється завдяки специфічному подразливому запаху.

Акролеїнову пробу здійснюють нагріваючи жир у присутності бісульфату Na або К, NaHSO₄ або KHSO₄ (як водовіднімаючий засіб).

Об’єкт дослідження: Гліцерин або рослинна олія.

Обладнання і посуд: 1. Штатив із сухими пробірками;

2. Скляна палиця.

Реактиви: 1. NaCl, суха;

2. Сірчана кислота, концентрована.

Техніка виконання роботи

В суху пробірку сиплють 1 г сухої солі, капають дві краплі концентрованої H₂SO₄, додають 1...2 краплі жиру і нагрівають. Різкий подразний запах свідчить про наявність акролеїну.

4. Проведення якісної реакцї на лецитін

Лецитин є фосфоліпідом, тобто жироподібною сполукою. Він відіграє велику біологічну роль: входить до складу біологічних мембран, має ліпотропну дію, тобто запобігає атеросклерозу судин, протидіє ожирінню печінки та інше. Лецитин є гарним емульгатором. Він не розчиняється у ацетоні, а з водою утворює стійку емульсію.

Об’єкт дослідження: Сухий яєчний жовток.

Обладнання і реактиви: 1. Хімічні склянки;

2. Штатив із пробірками;

3. Крапельниці;

4. Воронки;

5. Піпетки;

6. Паперові фільтри.

Реактиви: 1. Етиловий спирт, 96 %-й;

2. Ацетон, 5 %-й розчин.

Техніка виконання роботи

В хімічну склянку кладуть 200 мг сухого розтертого яєчного жовтка, додають 3…5 мл гарячого спирту, перемішують. Через 10...15 хв. суміш охолоджують і фільтрують у суху пробірку. В другу суху пробірку вливають 1 мл ацетону, потім краплями додають фільтрат з першої пробірки. Спостерігають появу помутніння, а потім випадає осад лецитину, який не розчиняється в ацетоні. При додаванні до 2...3 мл фільтрату декілька краплин дистильованої води утворюється стійка емульсія.

Контрольні запитання

1. Що таке ліпіди і які їхні функції в організмі?

2. У складі свинячого жиру виявлені трипальмітин, триолеїн, пальмітодиолеїн. Напишіть їхні формули.

3. У кокосовій і пальмовій оліях знайдені стеародипальмітин, олеодипальмітин. Напишіть їхні формули.

4. У яєчному жовтку виявлені фосфоліпіди. Напишіть їхні формули і перелічте основні функції.

5. Який стероїд тваринного походження сприяє розвиткові атеросклерозу кровоносних судин?

6. Назвіть основні функції ліпопротеїдів, гліколіпідів.

7. Які продукти є джерелами поліненасичених жирних кислот?

Дата добавления: 2014-12-08