Зародження, становлення та розвиток бюджетних відносин

Ключові слова

Розділ 13. Бюджет. Бюджетна система

· бюджет;	· місцевий бюджет;
· бюджетні відносини;	· бюджетний процес;
· державний бюджет;	· бюджетна класифікація;
· розподільна функція;	· бюджетний устрій;
· контрольна функція;	· бюджетний механізм;
· бюджетна система держави; · програмно-цільовий метод;	· бюджетна політика; · бюджетне планування.

У результаті вивчення теми студенти повинні знати:

· генезис і еволюцію бюджетних відносин;

· види бюджетів;

· специфічні риси державного бюджет;

· склад і структуру бюджетної системи держави;

· особливості бюджетного устрою, стадії бюджетного процесу;

· визначення і основні види бюджетної класифікації;

· структуру бюджетного механізму;

· основні складові бюджетної політики і програмно-цільового методу бюджетного планування.

План викладу і засвоєння матеріалу

13.1. Зародження, становлення та розвиток бюджетних відносин.

13.2. Сутність, функції та роль державного бюджету.

13.3. Бюджетна система держави.

13.4. Бюджетна політика.

13.5. Бюджетний процес і бюджетний механізм.

Слово «бюджет» старонормандського походження (bougette, у сучасній англійській мові - budget) і означає гаманець, сумку, шкіряний мішок. Вибір цього слова пов'язаний з історичними особливостями першого публічного подання в парламенті Англії законопроекту про доходи та видатки держави. Спочатку парламент виник в Англії в XIII ст., а пізніше канцлер подав до Палати громад законопроект про доходи та видатки держав. Канцлер дістав документ, іменований у той час розписом доходів і видатків короля, з шкіряного мішка. Промова канцлера, який доповідає перед парламентом про доходи та видатки держави на наступний рік, отримала назву «відкриття бюджету» (рис.13.1.).

Розпис доходів та видатків держави далі затверджувався Палатою лордів і подавався на підпис королю, який видавав указ про його виконання. Так бюджет набував чинності закону. Після революції 1686-1689 рр. король відмовився від права встановлювати податки без згоди парламенту.

Звіт про використання коштів державної скарбниці вперше було привселюдно представлено у Франції в 1781 р. Проте в офіційних документах термін «бюджет» став широко використовуватися лише на початку XIX століття.

Поява категорії «бюджет» не означає, що до цього не було доходів і видатків держави. Правитель кожної держави (князівства, герцогства й т.п.) мав скарбницю, куди надходили кошті від поданих і яка витрачалася відповідно до вказівок правителя (короля, пануючи, імператора, герцога). Звідси походить таке слово, як «скарбник», а потім «казначейство». Скарбницю мав не тільки правитель країни, а й, інші інститути, наприклад, «монастирська скарбниця». Слово скарбниця тюркського походження (χazä). У західноєвропейській практиці було прийнято державну скарбницю називати словом «фіск» (fisc), яке застосовувалося в Прадавньому Римі на позначення військової каси й походило від латинського слова fiscus, у буквальному перекладі – «кошик» або «грошова скринька». Саме тому сьогодні існує в цей час таке поняття, як «фіскальні органі», тобто органи, відповідальні за мобілізацію доходів у бюджет держави.

Праобразом бюджетних відносин були відносини між підданими й правителями щодо наповнення скарбниці в натуральній формі. При цьому процес наповнення скарбниці залежав від особливостей державотворення. Так, перший стійкий державний лад на території східних слов'ян склався до 882р. навколо прадавнього Києва. До складу Київської Русі, на чолі якої був Великий князь, входило кілька князівств. У результаті доходи Київської Русі, які акумулював Великий князь, формувалися за рахунок надходжень зі скарбниці князів-феодалів і за рахунок надходжень від підданих свого князівства. Доходи скарбниці князів-феодалів формувалися тільки за рахунок надходжень від своїх підданих. Витрачалися кошти скарбниці на розсуд правителів. Формування й використання скарбниці не мало планового і тим більше публічного характеру. Разом з тим таку систему можна вже назвати праобразом сучасної бюджетної системи України.

Основними статтями видатків бюджетів держав до XIX століття було фінансування оборонної функції держави й утримування його апарату управління.

Бюджет у його сучасному вигляді сформувався остаточно тільки у кінці XIX століття. Цьому сприяв розвиток економіки, який супроводжувався зростанням надходжень у бюджети, а також зміцнення позицій робітничого класу як політичної сили, що викликало необхідність бюджетного фінансування соціальних потреб.

У сучасному тлумачному словнику бюджет має два значення:

· затверджений в законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний період;

· план доходів і видатків установи, підприємства або окремої особи на певний період.

Враховуючи, що будь-який суб'єкт економіки може скласти план своїх грошових доходів і видатків, існує велике видове різноманіття бюджету залежно від суб'єкта управління ним: державний бюджет, місцевий бюджет, бюджет фонду соціального страхування, сімейний бюджет, бюджет підприємства, бюджет організації, особистий бюджет, бюджет союзних держав тощо. Крім того, залежно від призначення бюджету, від особливостей його функціонування виділяються й інші види: поточний бюджет; бюджет розвитку; військовий бюджет; бюджет освіти тощо.

Таким чином, дефініція бюджету з'явилася тоді, коли виникла необхідність у плануванні грошових доходів і видатків держави й наданні цьому факту публічного характеру. Поступово бюджет почав супроводжувати планування фінансової діяльності багатьох суб'єктів економіки: підприємств, банків, родини тощо.

Дата добавления: 2014-12-08