Бюджетний процес і бюджетний механізм

Показники Зведеного бюджету України в 1992-2010 рр.

(у відсотках до ВВП, за даними про виконання бюджетів)¹

Період	Доходи	Видатки	Дефіцит (-)/, Профіцит (+)
	24,4	38,1	-13,7
	33,5	38,6	-5,1
	43,5	52,4	-8,9
	38,0	44,6	-6,6
	37,0	41,9	-4,9
	30,1	36,7	-6,6
	28,2	30,4	-2,2
	25,2	26,7	-1,5
	28,9	28,3	0,6
	26,9	27,2	-0,3
	27,4	26,7	0,7
	28,2	28,4	-0,2
	26,5	29,7	-3,2
	30,4	32,1	-1,8
	31,6	32,2	-0,7
	30,5	31,4	-1,1
	31,4	32,6	-1,5
	29,8	33,6	-4,1
2010^2	27,5	33,5	-6,1

¹ 1992-2004 р. За даними Держкомстату України; 2004-2010 – за даними НБУ (на основі даних Держказначейства за станом на 15 вересня 2011 р.); з 2004 р. у видатки бюджету включені операції з кредитування (повернення кредитів у державний бюджет і надання кредитів з державного бюджету)

² за січень-вересень

Реалізація бюджетної політики ґрунтується на бюджетному праві, яке являє собою сукупність юридичних норм, що визначають бюджетний устрій країни, права органів державної влади, державного управління і місцевого самоврядування в бюджетному процесі. Особливим правом є бюджетна ініціатива – право членів законодавчого органа вносити зміни до проекту бюджету, розробленого на рівні виконавчої влади.

Функціонування бюджету пов'язане з його складанням, розглядом, затвердженням, виконанням, контролем за виконанням і іншими видами діяльності, що в сукупності становлять бюджетний процес. У Бюджетному кодексі України бюджетний процес трактується як регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Стадії бюджетного процесу в Україні представлено на рис. 13.4.

Надважливою стадією є перша – складання проектів бюджетів. Для підготовки проекту Державного бюджету України Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів. Бюджетний запит – документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують включення до бюджетних запитів показників за бюджетними програмами, що забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних програм (проектів), у разі їх схвалення в установленому законодавством порядку та на підставі розрахунків обсягу витрат і вигід щодо реалізації таких інвестиційних програм (проектів). Програмно-цільовий метод в бюджетному процесі надалі стає провідним. Він дозволяє концентрувати зусилля на пріоритетних напрямках.

Друга стадія – це розгляд та затвердження Державного бюджету України, що відбувається у Верховній Раді України за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України.

Третя стадія бюджетного процесу пов’язана з виконанням бюджетів. Виконання державного бюджету України забезпечує Кабінет міністрів України. Загальну організацію і управління виконанням державного бюджету України здійснює Міністерство фінансів України. Воно координує діяльність учасників бюджетного процесу щодо питань виконання бюджету. Третя стадія є бюджетним періодом, який починається в Україні 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути прийнятий на інший бюджетний період, є введення воєнного стану, оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях та інші надзвичайні ситуації.

Після закінчення бюджетного періоду настає четверта стадія – підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету. Звіт готує орган, який відповідає за касове виконання бюджету. В Україні таким органом є Державне казначейство.

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит і оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу.

Бюджетний процес у цілому може тривати понад трьох років.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами). Управління бюджетними коштами – це сукупність дій учасника бюджетного процесу відповідно до його повноважень, пов'язаних з формуванням та використанням бюджетних коштів, здійсненням контролю за дотриманням бюджетного законодавства, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.

Право здійснення програм і заходів за рахунок бюджетних коштів надається бюджетним розпорядникам, які залежно від обсягів наданих прав поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів і розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головному розпорядникові бюджетних коштів видається бюджетне призначення – повноваження, яке має кількісні, часові й цільові законодавчо встановлені обмеження і дає можливість надавати бюджетне асигнування. Бюджетне асигнування – повноваження розпорядника бюджетних коштів на взяття бюджетного зобов'язання і здійснення платежів.

Для упорядкування інформації, на основі якої ухвалюються рішення з управління бюджетними ресурсами, розробляється бюджетна класифікація. Кожна держава розробляє і затверджує бюджетну класифікацію з урахуванням внутрішньої специфіки практики управління доходами і видатками бюджетів.

Застосування бюджетної класифікації значно спрощує зведення усіх бюджетних показників у консолідований (зведений) бюджет, полегшує аналітичні процедури і контроль за виконанням бюджету, підвищує ефективність обліку доходів і видатків бюджетів усіх рівнів, а також обліку операцій з використання бюджетних коштів у бюджетних установах і організаціях.

Країни, включені в інтеграційні процеси, змушені враховувати уніфіковані підходи, що значно спрощує процес оцінки стану державних фінансів. Це особливо важливо для обґрунтування інвестиційних рішень, а також для розв'язання питань запозичення.

Бюджетна класифікація являє собою угруповання доходів і видатків бюджетів із присвоєнням об'єктам класифікації кодів. Згідно з Бюджетним кодексом України, бюджетна класифікація – це єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів (рис. 13.5.).

Згідно з Бюджетним кодексом України бюджетна класифікація має такі частини:

· класифікація доходів бюджету;

· класифікація видатків та кредитування бюджету;

· класифікація фінансування бюджету;

· класифікація боргу.

Бюджетна класифікація затверджується Наказом Міністерства фінансів України. Класифікації доходів бюджету наведено у додатку А. Наприклад, податкові надходження мають код 10000000. До їх складу входять податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості – код 11000000. У свою чергу, до складу останніх входить податок на доходи фізичних осіб – код 1101000. Тому податок на доходи найманих працівників має код 11010100. За таким принципом затверджено інші класифікації (додаток Б), крім програмної класифікації, яка визначається щорічно у законі про Державний бюджет України. Міністерство фінансів затверджує тільки її структуру (додаток В). Код кожної бюджетної програми відповідає коду функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету.

Успішність кожної стадії бюджетного процесу залежить від ефективності бюджетного механізму. Бюджетний механізм – сукупність форм, методів і інструментів, за допомогою яких забезпечується функціонування бюджетної системи. Бюджетний механізм є основним видом фінансового механізму. Тому його структура відповідає структурі фінансового механізму.

Організаційною основою бюджетного механізму є нормативно-правове забезпечення реалізації економічних відносин, які встановлюються щодо формування і використання бюджетних фондів. Перелік законодавчих і нормативних документів, що регламентують реалізацію бюджетних відносин, визначений Бюджетним кодексом України:

· Конституція України;

· Бюджетний кодекс України;

· Закон про Державний бюджет України;

· Інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини;

· Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України;

· Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади;

· Рішення органів АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Основою бюджетного механізму є фінансовий механізм. Бюджетний механізм реалізується за допомогою низки специфічних методів і інструментів. До таких фінансових методів належать: бюджетне планування, бюджетне оперативне управління, бюджетний контроль, бюджетне забезпечення (бюджетне фінансування), бюджетне регулювання.

Базовими складовими бюджетного механізму є:

1. Бюджетні норми і нормативи:

· ставки заробітної плати в бюджетних установах, пенсій, стипендій;

· ставки податків і неподаткових платежів;

· норми видатків у бюджетних установах;

· норми бюджетної забезпеченості;

· розміри дотацій, субсидій, субвенцій.

2. Бюджетні стимули:

· пільги з податків юридичним і фізичним особам;

· бюджетні кредити;

· податкові канікули;

· відстрочки з оплати податків;

· списання заборгованості за податками;

· надання фінансової допомоги і підтримки.

3. Бюджетні санкції:

· санкції за порушення податкового законодавства;

· санкції за нецільове використання бюджетних коштів;

· пеня за несвоєчасну сплату платежів;

· зменшення або призупинення бюджетного фінансування;

· скасування наданих пільг.

Основні фінансові інструменти, що застосовуються в процесі мобілізації коштів у бюджет: податки, обов'язкові збори, фінансові санкції. Інструменти, що застосовуються в процесі використання бюджетних ресурсів: нормативи бюджетних установ, фінансові стимули (бюджетне фінансування ефективних напрямів розвитку народного господарства).

Дата добавления: 2014-12-08