Передумови створення фінансового ринку

Сутність фінансового ринку в системі економічних відносин

План викладу і засвоєння матеріалу

Ключові слова

Розділ 22. ФІНАНСОВИЙ РИНОК

· фінансовий ринок; · цінні папери; · фінансові інститути; · ринок капіталів;	· домогосподарство; · емітенти; · інвестори; · фінансові активи;
· ринок грошей;	· фінансові інструменти.

У результаті вивчення теми студенти повинні знати:

· сутність фінансового ринку, необхідність і передумови його утворення;

· принципи та функції фінансового ринку;

· структуру фінансового ринку;

· класифікацію фінансового ринку;

· об’єкти та суб’єкти фінансового ринку;

· фінансові інструменти і фінансові активи;

· перспективи розвитку фінансового ринку в Україні

22.1. Сутність фінансового ринку в системі економічних відносин.

22.2. Структура фінансового ринку.

22.3. Класифікація фінансового ринку.

22.4. Фінансові активи та фінансові інструменти.

Найбільш ефективною формою організації економіки є ринок, що засвідчує світовий досвід. Для належного розвитку економіки необхідна стабілізація тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб, їх розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. Ці процеси мають здійснюватись на фінансовому ринку, де визначається попит і пропозиція на різноманітні фінансові інструменти.

Фінансовий ринок є складовою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати лише в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу. За допомогою фінансового ринку, як правило, мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення.

Метою утворення та функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої значною мірою зумовлений ефективністю перетікання інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на цей момент є потреба в капіталі.

Необхідність створення фінансового ринку викликана низкою передумов (таблиця 22.1)

Таблиця 22.1

Необхідні передумови створення фінансового ринку	Сутність
господарська самостійність підприємств
ліквідація державної монополії на використання заощаджень населення
перехід до нової системи організації грошових потоків в економіці
рівноправність усіх учасників фінансового ринку
формування та вдосконалення дворівневої банківської системи
утворення інфраструктури фінансового ринку за рахунок різних фінансових посередників
утворення сучасної технічної бази, що обслуговує функціонування фінансового ринку
пільговий порядок оподаткування доходів із цінних паперів

Основною передумовою функціонування фінансового ринку є невідповідність між потребами у фінансових ресурсах та джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших. Фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грошових коштів у народному господарстві і повинен забезпечити підприємствам, державі і фізичним особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів.

Сьогодні у фінансовій галузі здійснюється велика кількість наукових досліджень, мета яких – встановлення взаємозв’язків між процесами, що відбуваються на фінансовому ринку. Поняття "фінансовий ринок" є дуже широким, оскільки охоплює і фінансові зв’язки і значну кількість форм відносин власності. До 2000 року ″фінансовий ринок″ намагалися замінити в літературі поняттям ″грошового″ або ″ кредитного ринку″ або ″інвестиційного ринку″.

В економічній літературі існує багато визначень поняття „фінансовий ринок ”, іноді взаємосуперечливих, що відображає складність такої категорії і маловивченість її (таблиця 22.2).

Таким чином, можна стверджувати, що термін „фінансовий ринок ” широко використовується в економічній літературі, але існує неоднозначність трактувань, які характеризують внутрішній зміст поняття „фінансовий ринок ”.

В організаційному плані фінансовий ринок – це сукупність ринкових фінансових інституцій, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників. До них належать комерційні банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні компанії, лізингові організації, пенсійні та страхові фонди, центральний банк, позабіржові торговельні системи, розрахунково-клірингові організації, депозитарії, інвестиційні управлінці, реєстратори, інші фінансові інституції, які відповідно до чинного законодавства можуть здійснювати операції на фінансовому ринку.

Таблиця 22.2

Трактування змісту поняття «Фінансовий ринок»

Джерело даних	Суть визначення
1. Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р. [14]	„... це частина загального ринкового простору, що охоплює фінансові зв’язки та значну кількість форм кредитних відносин і включає ринок банківських кредитів і ринок цінних паперів ”
2. Бланк И.А. [15]	„... у найбільш загальному вигляді фінансовий ринок є ринком, на якому об’єктом купівлі-продажу виступають різноманітні фінансові інструменти і фінансові послуги ”
3. Опарін В.М. [16]	„це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності ”
4. Шелудько В.М. [12]	„Фінансовий ринок являє собою систему економічних та правових відносин, пов’язаних із купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів ”
5. Маслова С.О., Опалов О.А. [17]	„...це ринок, на якому визначаються попит і пропозиція на різноманітні фінансові інструменти”
6. Павлов В.І., Пилипенко І.І., Кривов’язюк І.В. [18]	„Фінансовий ринок є цілісною системою, яка складається із взаємопов’язаних елементів, кожний із яких спроможний окремо впливати на розвиток цієї системи ”
7. Смолянська О.Ю. [19]	„...є механізмом накопичення та перерозподілу фінансових ресурсів країни; організованою або неформальною системою торгівлі фінансовими інструментами, основну роль в якій відіграють фінансові інститути, які спрямовують потоки грошових коштів від власників до позичальників ”
8. Біла О.Г., Чуй І.Р. [24]	„Фінансовий ринок – це особлива форма організації руху грошових ресурсів в економіці; сукупність економічних відносин, що виникають між його учасниками при формуванні попиту і пропозиції на специфічні товари-фінансові послуги ”

За економічною сутністю фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.

Економічна роль фінансового ринку полягає в його здатності об’єднати дрібні, розрізнені грошові кошти в інтересах усього спільного накопичення. Це дає змогу активно впливати на концентрацію та централізацію виробництва та капіталу, забезпечити рух фінансових потоків, перехід вільних фінансових фондів в інвестиції. Держава пов’язана з фінансовим ринком через економічні відносини, що виникають між державою та іншими суб’єктами фінансового ринку щодо створення, розподілу, перерозподілу та використання вартості ВВП і національного доходу країни.

Сутність фінансового ринку і його роль в економіці держави найповніше розкривається в його функціях, основними з яких є:

· мобілізація заощаджень приватних осіб, домогосподарств, суб’єктів господарювання, держави та іноземних суб’єктів і трансформація акумульованих коштів у позиковий та інвестиційний капітал;

· перерозподіл тимчасово вільних коштів між суб’єктами господарювання, які мають потребу у фінансових ресурсах;

· фінансове обслуговування учасників економічного процесу та фінансове забезпечення інвестиційних процесів на основі визначення найефективніших напрямів використання мобілізованого капіталу;

· регулювання грошового обігу та прискорення обігу капіталу, що сприяє активізації економічних процесів;

· формування ринкових цін на фінансові активи;

· надання страхових послуг та створення умов для мінімізації фінансових та комерційних ризиків;

· здійснення операцій з кредитування урядів країн, місцевих органів самоврядування шляхом розміщення державних та муніципальних позик;

· розподіл державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед учасників економічного процесу.

Фінансовий ринок може бути як повністю сегментований, так і повністю інтегрований. Якщо ринок повністю сегментований, інвестор з однієї країни не може вкласти кошти в цінні папери в іншій країні. При цьому цінні папери одного ступеня розвитку на різних ринках мають різну ставку доходу, що обумовлюється як сегментованістю ринків, так і різницею в курсах валют та відмінностями в системах оподаткування. У повністю інтегрованому ринку інвестор може інвестувати кошти будь-де і цінні папери одного ступеня ризику будуть забезпечувати інвестору однаковий рівень доходу. Сьогодні фінансові ризики різного рівня, а також ринки різних фінансових інструментів різною мірою інтегровані. Емітенти мають обмежені можливості щодо залучення дешевшого капіталу поза місцевим ринком, а інвестори – щодо вкладення коштів на ринках інших країн та на міжнародному ринку.

Процес інтеграції фінансових ринків, який зараз триває у світі, пов’язаний із багатьма процесами, що відбуваються на національних та міжнародних ринках. Найважливішу роль серед них відіграють:

· розвиток новітніх технологій, які забезпечують високу ефективність інформаційної інфраструктури фінансового ринку та системи розрахунків між учасниками ринку;

· концентрація діяльності учасників ринку у світових фінансових центрах;

· інституціалізація фінансових ринків, тобто постійне збільшення частки інституційних учасників ринку (інвестиційних, страхових компаній, пенсійних фондів тощо);

· лібералізація фінансових ринків, тобто створення законодавства, що сприяє проникненню учасників ринку на фінансові ринки різних рівнів і стимулює їх активність.

Дата добавления: 2014-12-08