Класифікація міжнародних кредитів

Класифікаційна ознака	Форма та вид кредиту
За об’єктом кредитування	1. Товарний або комерційний кредит. 2. Грошовий або банківський кредит. 3. Фірмово-банківський кредит.
За джерелами надання	1.Офіційні кошти. 2. Приватні кошти
За терміном надання	1. Короткостроковий - до 1 року. 2. Середньостроковий - від одного року до п’яти (інколи до семи-восьми років). 3. Довгостроковий - понад 10 років.
За видами зовнішньоекономічної діяльності	1. Комерційний кредит. 2. Фінансовий кредит. 3. „Проміжний” кредит.
За призначенням	1. Продуктивний кредит. 2. Непродуктивний кредит.
За валютою позики	1. Міжнародний кредит у валюті країни-боржника або країни-кредитора. 2. Міжнародний кредит у валюті третьої країни. 3. Міжнародний кредит у валюті, що використовується в міжнародних розрахункових валютних одиницях.
За забезпеченням	1. Забезпечений кредит. 2. Бланковий кредит.
За складом кредиторів	1. Кредит, наданий одним кредитором. 2. Синдиційований кредит.

Крім цього є багато різновидів міжнародного кредиту, тому наведена класифікація не є остаточною і може бути деталізована та доповнена. Частиною довгострокового кредиту є позики, тобто залучення державними та приватними корпораціями позикових коштів на світовому та національному ринках позикових капіталів через випуск власних боргових зобов’язань. Довгострокові кредити і позики забезпечують розширене відтворення основного капіталу, реалізацію промислових проектів, експорт машин, обладнання.

Міжнародний ринок цінних паперів - це форма мобілізації капіталів з метою задоволення виробничих потреб. Його активний розвиток відбувався в другій половині ХХ століття після зняття обмежень у національних законодавствах на вивіз капіталів. Міжнародний ринок цінних паперів утворюється складною системою міжнародних і національних фінансових інструментів та інститутів. Міжнародний ринок цінних паперів спеціалізується переважно на емісії цінних паперів (первинний ринок) і їх купівлі-продажу (вторинний ринок). Цей ринок може створювати фінансові активи з різними властивостями: від короткострокових боргових інструментів до „вічних” облігаційних позик та акцій, тем самим він здатний задовольнити будь-які потреби позичальників і запропонувати інвесторам будь-які види фінансових вкладень.

Щодо тривалості залучення коштів та характеру їх використання міжнародний ринок цінних паперів включає:

- міжнародний ринок боргових цінних паперів, що охоплює ринок міжнародних облігацій, ринок середньострокових нот і цінні папери грошового ринку;

- міжнародний ринок титулів (прав) власності, представлений міжнародними акціями та іншими правами власності, що є похідними від акцій інструментами, зокрема такими, як депозитарні розписки.

Міжнародний ринок цінних паперів охоплює два великих сегменти: іноземні ринки, тобто фінансові ринки країн, де укладаються угоди щодо фінансових активів нерезидентів - іноземних цінних паперів, і євроринок, де здійснюється обіг цінних паперів, грошовою складовою яких є європейська валюта, а саме валюта, що є в нерезидентів країни її походження. Євроринок не регулюється законодавством окремої країни, але учасники ринку мають виконувати закони тієї держави, де вони здійснюють свої операції.

Залежно від ролі у процесі відтворення ринок цінних паперів поділяють на первинний і вторинний. На первинному ринку розміщення емітованих цінних паперів відбувається вперше, на вторинному ринку - ведеться торгівля раніше випущеними цінними паперами.

Організаційно оформлений, б іржовий ринок цінних паперів, що постійно діє існує разом із позабіржовим ринком (саме він останнім часом демонструє тенденцію до зростання обсягів). Обидва зазначені ринки доповнюють один одного.

До сучасних тенденцій розвитку світового/міжнародного фінансового ринку належать:

· глобалізація фінансових відносин;

· посилення міжнародної фінансової інтеграції, особливо серед країн із розвинутою економікою;

· розбіжності у нормах прибутку між зовнішніми активами й зобов’язаннями, що спричиняють істотні переміщення ресурсів між країнами;

· зміна традиційного вектору грошових потоків;

· поширення дисбалансів;

· мобільність капіталу та його екстериторіальний характер;

· заміщення банківських кредитів випуском акцій та облігацій;

· посилення ролі інституційних інвесторів;

· зростання ролі фінансових інституцій у регулюванні світової економіки і національних економік.

23.3. Cутність, механізм функціонування міжнародних організацій та їх роль у регулюванні міжнародних економічних відносин

Необхідність забезпечення потреб світового господарства обумовлює централізацію частини фінансових ресурсів на світовому рівні. На це спрямована діяльність міжнародних організацій, к ласифікацію якихнаведено в табл. 23.5. Фінанси міжнародних організацій охоплюють міжнародні перерозподільні відносини формування і використання ними грошових фондів.

Таблиця 23.5.

Дата добавления: 2014-12-08