ДОДАТКИ 1 страница

F

Ч

Ц

Х

Ф

У

Т

С

Р

П

О

Н

М

Л

К

І

З

Е

Є

Д

Г

В

Б

А

Аудит – 1) це незалежний фінансовий контроль, який здійснюється незалежними контролюючими органiзацiями (аудиторськими фiрмами, окремими аудиторами) i включає перевірку публiчної фінансової звiтностi, бухгалтерського облiку, первинних документiв та іншої iнформацiї щодо фiнансово-господарської дiяльностi суб`єктiв господарювання з метою визначення, достовiрностi їх звiтностi, правильності обліку, повноти i вiдповiдностi чинному законодавтству; 2) це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації.

Аудиторський висновок – це офiцiйний документ, засвiдчений пiдписомi печаткою аудитора або аудиторської фiрми.

Амортизація — поступове перенесення вартості основних фондів на вироблювані з їх допомогою продукти або послуги; цільове накопичення засобів і їх подальше застосування для відшкодування зношених основних фондів.

Адміністратор недержавного пенсійного фонду (далі – НПФ) – юридична особа, що здійснює адміністрування НПФ, зокрема, ведення бухгалтерського і податкового обліку фонду, облік вкладників і учасників, персоніфікацію внесків по індивідуальних пенсійних рахунках учасників і інші функції.

Аваль — вексельне доручення, за яким особа, що його здійснила, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов’язань будь-якою з відповідальних за векселем осіб: акцептантом, векселедавцем, індосантом. Аваль підвищує надійність векселя і тим самим сприяє вексельному обігу.

Авансові платежі — сплата до бюджету податків і податкових платежів у розмірах, визначених виходячи з прогнозованого оцінювання об’єкта оподаткування або з його фактичних розмірів за попередній період чи аналогічний період попереднього року.

Авізо — офіційне письмове банківське повідомлення про виконання розрахункової операції.

Агент — фізична або юридична особа, яка виконує функції довіреної особи, посередника, уповноваженого, тобто здійснює певні дії від імені іншої особи (принципала) за дорученням і в інтересах цієї особи.

Адміністративне стягнення — штрафна санкція, що накладається на керівників і посадових осіб підприємств, установ та організацій за порушення податкового законодавства.

Ажіо — відхилення курсу валюти, акцій, векселів та інших цінних паперів від їх номінальної вартості або паритету в бік перевищення.

Ажур — стан бухгалтерського обліку, коли всі записи на рахунках роблять у день здійснення господарських операцій; у ширшому розумінні — коли обліково-обчислювальні роботи виконуються в установлені терміни.

Акт ревізії — основний письмовий документ, що засвідчує наслідки обстеження, перевірки стану або результатів роботи підприємства, організації, установи чи дій службової особи (групи осіб).

Активні операції банків — операції, за допомогою яких банки розміщують наявні у них грошові ресурси (видача позик, купівля цінних паперів тощо).

Акцепт — згода платника оплатити платіжну вимогу постачальника при безготівкових розрахунках.

Акцептний акредитив — банківський кредит, який отримує експортер чи імпортер.

Акциз — вид непрямого податку на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), який включається до ціни товарів (продукції).

Анулювання — повна відмова держави від своїх боргових зобов’язань (внутрішніх, зовнішніх, по всьому державному боргу в цілому).

Аудиторська фірма — організація, яка на договірних засадах здійснює аудит, тобто позавідомчу незалежну фінансову та бухгалтерську експертизу чи контроль за діяльністю господарських суб’єктів (підприємств, фірм, організацій), а також надає консультаційні послуги.

Аукціон — продаж товарів і майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну.

Аукціон валютний — організована форма купівлі-продажу іноземних валют за конкурсом покупців.

Анулювання боргу – відмова держави від усіх зобов'язань щодо раніше випущених позик. Може бути зумовлене фінансовою неспроможністю держави або політичними мотивами.

Агент страховий – громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують діяльність з укладання договорів страхування. Він представляє інтереси страхової організації, діє від її імені та за комісійну винагороду.

Авуари - це грошові ресурси банку в іноземних валютах або золоті, що знаходяться на його рахунках в закордонних банках.

Актуарій – фахівець з обґрунтування ціни страхового ризику та в цілому договору страхування. Повинен мати відповідний сертифікат.

Андеррайтер – фахівець з оцінки ризиків, що приймаються на страхування, розробник пропозицій щодо можливості укладання договору та його суттєвих умов, включаючи встановлення розміру страхового платежу.

Андерайтинг - придбання цінних паперів нових випусків з метою подальшого розміщення (продажу) на первинному ринку.

Балансовий метод — полягає в тому, що балансуються не тільки підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття.

Баланс банківський — бухгалтерський баланс, який відбиває стан залучених і власних коштів, їх джерела, розміщення в кредитних та інших операціях.

Баланс доходів і видатків — поточний фінансовий план підприємства, що є основою організації фінансових відносин, формування та використання грошових доходів і фондів.

Баланс держави платіжний — співвідношення між сумою фактичних грошових надходжень із-за кордону та сумою платежів іншим державам за певний період (рік, квартал, місяць) або на певну дату.

Баланс держави фінансовий зведений — система показників, що характеризують джерела створення, напрями використання фінансових ресурсів та їх величину за відповідний період.

Баланс бухгалтерський — форма бухгалтерської звітності, яка відбиває у грошовому виразі стан господарських засобів за їх складом і використанням, джерелами надходження та призначенням на певну дату.

Бюджетна політика - це комплекс заходів держави, що реалізується через визначений комплекс заходів держави в сфері формування, розподілу та ефективного використання ресурсів бюджетної системи і спрямований на раціональну та ефективну мобілізацію, розподіл та використання фінансових ресурсів державного бюджету.

Бізнес-план — документ, що містить систему заходів чи програму дій, пов’язаних часом і місцем реалізації, узгоджених з метою і ресурсами та спрямованих на отримання максимального прибутку через реалізацію підприємницького проекту.

Бюджетування — це процес підготовки, складання та затвердження системи пов'язаних між собою бюджетів, узгоджених за строками, напрямами діяльності, підрозділами чи центрами відповідальності.

Благодійні організації - недержавні організації, головною метою діяльності яких є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.

Бюджетні установи — установи, що фінансуються переважно або цілком із засобів державного і місцевого бюджетів. До таких організацій відносяться органи управління, армія, суди, прокуратура, багато установ соціально-культурної сфери, науки, освіти, охорони здоров'я.

Банк-емітент — банк, що випускає в обіг грошові знаки, цінні папери та платіжно-розрахункові документи.

Банківська ліквідність — здатність банків забезпечити своєчасне виконання зобов’язань.

Банківський акцепт — згода банку на оплату платіжних документів, форма гарантії їх оплати.

Банківський кредит — надання банком у тимчасове користування частини власного або залученого капіталу.

Банківський факторинг — вид послуг банку з рефінансування дебіторських зобов’язань клієнта без права вимоги повернення.

Банківський форфейтинг — фінансування міжнародної торгівлі шляхом обліку переказних векселів без права регресу, тобто покупець векселя бере на себе весь ризик неплатежу і не може пред’явити претензії попередньому власникові.

Банківські інвестиції — вкладання банківських ресурсів на тривалий термін.

Банківські операції — операції банків для залучення коштів та їх вкладання в позички, цінні папери й послуги, випуску в обіг і вилучення з нього грошей, здійснення капітальних вкладень, касового виконання державного бюджету тощо.

Безготівковий грошовий обіг — частина грошового обігу, в якій рух грошей відбувається як перерахування сум по рахунках у банках чи зарахування взаємних вимог, тобто безготівкових грошових знаків.

Бони — короткотермінові боргові зобов’язання, що їх випускають державна скарбниця, муніципальні органи, окремі установи і підприємства.

Бюджет консолідований — зведений бюджет нижчих територіальних рівнів і бюджету відповідного адміністративно-територіального утворення.

Бюджетна класифікація - єдине систематизоване групування доходів, видатків (у тому числі кредитування, крім погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України і міжнародних стандартів.

Бюджет - сукупність економічних відносин, що пов’язані з формуванням, розподілом, використанням певних централізованих грошових фондів для фінансування завдань державних та адміністративно-територіальних утворень.

Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети і завдань, виконання яких пропонує і здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Бюджетна система України — сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевою самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів і є неприбутковою.

Бюджетне асигнування — повноваження, надане розпорядникові бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне зобов’язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Бюджетне право — сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв’язку з бюджетною діяльністю.

Бюджетне призначення — повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів, що має кількісні та часові обмеження та дає змогу надавати бюджетні асигнування.

Бюджетний дефіцит — перевищення видатків бюджету над його доходами, показник кризового стану державних фінансів, один із факторів розвитку інфляції.

Бюджетний період — час дії бюджету від складання його проекту до затвердження звіту про виконання.

Бюджетний устрій — організація бюджетної системи, принципи її побудови, повноваження законодавчих і виконавчих органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів у бюджетній сфері.

Бюджетний цикл — період з початку складання проекту бюджету до затвердження звіту про його виконання.

Бюджетні повноваження - права і обов’язки учасників бюджетних правовідносин.

Брокер страховий (перестраховий) – громадяни або юридичні особи, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, що діють на страховому ринку від свого імені та за дорученням страхувальника.

Борговий цінний папір – втілює в собі зобов'язання емітента сплатити відсотки і погасити основну суму заборгованості у відповідності до встановленого графіка.

Бюджетна безпека – це стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

Боргова безпека – це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

Безпека страхового ринку – це такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;

Безпека фондового ринку – це оптимальний обсяг капіталізації ринку (з огляду на представлені на ньому цінні папери, їх структуру та рівень ліквідності), здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому.

Вибіркова ревізія – це ревізія, прі якій перевіряється тільки частина документів на вибірку за той чи інший період часу (квартал, місяць, декаду в кожному місяці).

Вибірковий фінансовий контроль – це контроль, який обумовлює перевірку або всіх документів певних періодів протягом року, або частину документів, але за весь звітний період

Вид контролю – це складова частина, що частково виражає зміст цілого і водночас відрізняється від інших частин суб’єктами (конкретними носіями контрольних функцій) та об’єктами контролю, що визначає відмінності в методах здійснення контрольних дій.

Внутрішній фінансовий контроль - це контроль, за якого суб’єкт і об’єкт контролю належать до однієї системи.

Внутрiшньогосподарський фiнансовий контроль – це контроль, який здiйснюється на конкретних пiдприємствах їх функцiональними пiдроздiлами.

Вкладники НПФ – юридичні особи-працедавці, професійні об'єднання, громадяни, які піклуються про своє майбутнє, майбутнє своїх родичів і співробітників, перераховуючи внески в НПФ в свою користь, користь родичів або персоналу підприємства.

Відкритий пенсійний фонд – НПФ, який створюється одним або декількома юридичними особами (окрім бюджетних організацій) і доступний для будь-яких юридичних і фізичних осіб як вкладники і учасники.

Валюта базисна — валюта, щодо якої в тій чи іншій країні або фінансовому центрі здійснюється котирування інших валют, наприклад долар США, англійський фунт стерлінгів.

Валюта вільно конвертована — валюта, що вільно і необмежено обмінюється на інші іноземні валюти.

Валютна інтервенція — втручання центрального банку в операції на валютному ринку для того, щоб впливати на курс національної валюти.

Валютна політика — сукупність заходів, що здійснюються державою у сфері міжнародних валютних відносин відповідно до її поточних і стратегічних цілей. Валютна політика є складовою державної економічної політики держави.

Валютний контроль - комплекс здійснюваних спеціальними уповноваженими державними органами та іншими суб’єктами заходів, спрямованих на забезпечення додержання учасниками валютних правовідносин валютного законодавства України при проведенні валютних операцій.

Валютний резерв — запас іноземної валюти, а також золота, яким володіє правлячий орган або центральний банк тієї чи іншої країни для платежів за міжнародними розрахунками.

Валютний ризик — небезпека валютних втрат, пов’язаних зі зміною курсу іноземної валюти стосовно національної валюти під час виконання торговельних, кредитних і валютних операцій.

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власникові векселя (векселевласникові).

Видатки бюджету — кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету — видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Виконання бюджетів — це забезпечення своєчасного й повного надходження запланованих доходів загалом і за кожним джерелом, а також своєчасного, повного й безперервного фінансування передбачених бюджетами заходів.

Відповідальність за порушення фінансового законодавства - форма реалізації державно-владного примусу, що виникає в разі вчинення порушення приписів фінансово-правових норм і полягає в застосуванні спеціально уповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкцій.

Вхідні грошові потоки домогосподарства – частка потоків, щопов’язана з утворенням первинних (від виробничої діяльності та від власності) і вторинних доходів учасників домогосподарств, які отримує частина населення, що не приймає безпосередньої участі у створенні ВВП.

Вихідні грошові потоки домогосподарства – частка потоків, щопов’язана з фінансуванням витрат домогосподарств з метою забезпечення безперервності розширеного відтворення робочої сили і підвищення рівня життя членів домогосподарства.

Вигодонабувач – особа юридична або фізична, що призначена страхувальником у договорі страхування та має право на отримання страхової виплати у разі настання страхового випадку, передбаченого договором страхування.

Відшкодування страхове – страхова виплата, яка здійснюється
страховиком у межах страхової суми за договорами майнового
страхування і страхування відповідальності при настанні страхового
випадку.

Валютна позиція - це співвідношення вимог та зобов’язань з тієї чи іншої валюти в оператора валютного ринку.

Валютний паритет - це законодавчо встановлене співвідношення між двома валютами, яке є основою валютного курсу.

Валютна безпека – це такий стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках;

Валовий дохід — різниця між виручкою підприємства від реалізації продукції і матеріальними витратами на виробництво. Включає заробітну плату і прибуток або заробітну плату і чистий дохід. Іншими словами, валовий дохід відрізняється від чистого доходу на величину заробітної плати.

Вторинний (або похідний) дохід - доходи, одержані в галузях невиробничої (бюджетної) сфери: освіта, медичне обслуговування, наука, правоохоронна система, оборона та ін.

Валові витрати виробництва і звернення (валові витрати) — це сукупність яких-небудь витрат підприємства в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які отримуються (виготовляються) таким підприємством для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Внутрішній державний борг – сукупність зобов'язань держави перед резидентами (заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації).

Гроші - це загальний еквівалент вартості, за допомогою якого вимірюються витрати праці працівників.

Генезис фінансів -закономірності розвитку цієї категорії, визначення спільних рис та відмінностей функціонування даної категорії в різних суспільно-економічних формаціях.

Громадський фінансовий контроль - здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації).

Гранична сума місячної податкової соціальної пільги – це сума місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного року, помножена на коефіцієнт 1,4 і закруглена до найближчих 10 грн.

Гарант — державний орган, установа, підприємство чи особа, які у певний спосіб гарантують своєчасну сплату суми, що її має повернути боржник, і несуть за неї економічну, фінансову, матеріальну та моральну відповідальність, компенсують збитки, що виникають.

Гарантований кредит — кредит, який надається одними підприємцями іншим під гарантію банків, фірм або урядових органів. До гарантованого кредиту звертаються тоді, коли постачальник не впевнений у платоспроможності покупця.

Гарантований чек — чек клієнта, гарантований його банком.

Гроші електронні — умовна назва коштів, які використовуються їх власниками в електронній системі банківських послуг.

Грошова система держави - 1) сукупність державних грошових знаків та організація їх обігу; 2) сукупний процес функціонування грошового обороту на території держави.

Грошовий обіг — рух грошей у готівковій та безготівковій формах, що обслуговує кругообіг товарів і послуг у процесі розширеного відтворення.

Грошовий ринок – це ринок короткострокових кредитних операцій (до 1 року).

Глобалізація економіки (фр. global – планетарний, всеосяжний): 1) Процес дедалі більшої всесвітньої економічної інтеграції, головними рушійними силами якого є: лібералізація міжнародної торгівлі та руху капіталів; зростання темпів технологічного прогресу та формування інформаційного суспільства; дерегулювання; 2) Процес руху до світового економічного простору, що зумовлює зниження державних бар’єрів на шляху потоків капіталу і фінансових послуг.

Грошово-кредитна політика – це комплекс заходів держави, що реалізується через визначений комплекс заходів центрального банку (Національного банку України) і спрямований на регулювання руху кредитних ресурсів, підтримання стабільності національної грошової одиниці, впорядкування темпів інфляції, управління обсягами кредитування, встановлення необхідних обсягів грошової маси в обігу тощо.

Глобальність – 1) Принцип, який вимагає обов’язкового співвідношення локальних, регіональних, національних, континентальних і зональних та інших «часткових» проблем з їх світовим (глобальним) фоном; 2) Сутнісна ознака сучасної цивілізації, що проявляється як всебічність, в даному контексті - відсутність територіальних обмежень.

Грошово-кредитна безпека – це такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення.

Громадська організація – це добровільне об'єднання громадян на основі спільності інтересів, що має відносно стійку організаційну структуру знизу доверху, фіксоване (оформлене) індивідуальне або колективне членство.

Данина – військова контрибуція, а згодом – обов’язкові платежі на користь князя.

Добровільні дарунки населення – дари, поклони, почесть, які поступово набули грошової форми.

Децентралізовані фонди грошових коштів - це грошові відносини, що опосередковують кругообіг грошових фондів підприємства.

Дистанційний або камеральний контроль – це вид контролю, при якому суб’єкт контролю віддалений від об’єкту, а контрольні дії відбуваються за допомогою інформації, що передається.

Документальний фінансовий контроль – це контроль, який здійснюється з виїздом безпосередньо на підконтрольний об’єкт.

Добродійна (суспільна) організація / установа / фонд - добровільне об'єднання; неурядова, некомерційна організація, створена для добродійної діяльності на користь суспільства в цілому або окремих категорій осіб. Добродійні організації створюються у формах суспільних об'єднань, фондів, установ і ін. Можливе розуміння добродійної організації як створеною власником, що фінансує її повністю або частково і що закріплює за нею майно на правах оперативного управління для вирішення приватних завдань добродійності.

Державні цільові фонди -форма утворення, розподілу і використання грошових коштів, особлива ланка фінансової системи. Їх створюють з метою акумуляції та використання коштів на строго визначені публічні цілі, що мають значення для усієї держави, зокрема на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

Диверсифікація пенсійних активів – інвестування пенсійних засобів в різні активи (акції, облігації, нерухомість і так далі) з метою мінімізації рисок втрати цих засобів.

Дебітор — юридична чи фізична особа, яка заборгувала певному підприємству, організації, фірмі чи установі гроші або майно.

Дебіторська заборгованість — рахунки, що виникають внаслідок поставок у кредит і підлягають оплаті. У балансі підприємства входять до складу оборотного капіталу.

Девальвація — знецінення національної грошової одиниці порівняно з іноземною валютою чи міжнародними валютними одиницями.

Декларування — подання платником відомостей про обсяги об’єкта оподаткування та інших даних, необхідних для визначення суми податку.

Державне мито — грошова плата, що стягується за вчинення юридичних дій та за видачу документів юридичного характеру уповноваженими на те державними органами й перераховується ними до бюджету.

Державний борг - загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави, включаючи боргові зобов’язання держави, що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства чи договору.

Державний бюджет України як економічна категорія — загальнодержавний фонд коштів, з якого органи державної влади отримують кошти для матеріального опосередкування свого функціонування.

Державний бюджет як юридична категорія — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування впродовж бюджетного періоду.

Державний фінансовий контроль — це цілеспрямована діяльність органів державної влади, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни та раціональності в ході мобілізації, розподілу й використання коштів централізованих і децентралізованих грошових фондів коштів держави з метою створення ефективного фінансового механізму.

Державні витрати - планова діяльність органів держави і місцевого самоврядування щодо цільового використання коштів публічних фондів.

Державні доходи - частина внутрішнього валового продукту, що надходить у вигляді різних грошових платежів і надходжень у власність держави для використання їх компетентними державними органами для забезпечення цілей і завдань, що стоять перед державою.

Державні фінанси — це економічні відносини, пов’язані з формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання функцій і завдань держави.

Державні цільові фонди — фонди, які створені відповідно до законодавства України і формуються за рахунок визначених ним внесків юридичних осіб незалежно від форм власності та внесків громадян.

Дефіцит бюджету — перевищення видатків бюджету над його доходами.

Дефляційна політика — сукупність заходів, яких вживає держава з метою стримування інфляції та оздоровлення платіжного балансу.

Дефляція — процес стримування зростання грошової маси в обігу. За змістом і наслідками — протилежність інфляції. Звичайно провадиться напередодні грошових реформ.

Дефолт — відмова держави, юридичної або фізичної особи від виконання своїх фінансових зобов’язань в односторонньому порядку.

Джерела фінансового права - форма вираження правотворчої діяльності держави з приводу прийняття компетентними державними органами нормативних актів, що встановлюють норми фінансового права.

Дисконт — обліковий відсоток, який банки знімають при обліку векселів.

Дисконтна політика — політика підвищення або зниження облікових ставок емісійними банками країни з метою впливу на попит і пропозицію позичкових капіталів, стан платіжного балансу і валютні курси.

Дата добавления: 2014-12-08