Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Рушійною силою розвитку сучасного суспільства є забезпе­чення умов для безперервного розвитку потреб




Особливо динамічно зростають потреби, змінюється їхня структура в умовах високих темпів розвитку науки і техніки. Завдяки їм економіка набула такого рівня розвитку, що спроможна задовольняти не тільки такі важливі життєві потреби, за котрі боролося людство багато століть, як їжа, одяг, житло, охорона здоров'я (первинні потреби), а й потреби, що дістали назву другої групи, які є породженням розвитку особистості та виступають у буденному житті як «потреби вільного часу».

Об 'єктивний закон зростання потреб відображує безперервне зростання маси і різноманітності споживних вартостей в результаті зростання продуктивних сил.

Споживча вартість — це здатність товару задовольняти певну потребу людини.

Поява нових споживних вартостей (блага) спочатку має обмежений характер. Незважаючи на обмеженість, нові споживні вартості стають суспільною потребою. Оскільки відразу всіх членів суспільства забезпечити новоствореними споживними вартостями неможливо, між попитом на них і пропозицією виникає суперечність. Остання може бути використана для розвитку виробництва шляхом економічного стимулювання, оскільки потреби не тільки є результатом виробництва, а й впливають на нього. Виробництво завжди в кінцевому підсумку пов'язано з потребами, що склалися.

Як продовження науково-технічного прогресу «потреби вільного часу» стають революціонізуючим чинником розвитку людини і виробництва. Розвиваючи людину, вони удосконалюють її як інтелектуальну силу, перетворюють виробництво, змінюють структуру останнього так, щоб випускати все нові й нові види продукції, послуг, які б задовольняли їхніх виробників. У цьому полягає особливість вияву закону зростання потреб в умовах розвитку економіки, що грунтується на досягненнях науково-технічного прогресу.

Особливостями вияву закону зростання потреб в економіці розвинених країн в сучасних умовах є те, що, з одного боку, відбувається перехід від масового виробництва і масового споживання до індивідуалізованого. Наприклад, люди хочуть різноманітніше одягатися, враховуючи особливості своєї зовнішності, віку, професії тощо. А з іншого боку, індивідуальні потреби, які динамічно роз­виваються (творчі види праці, фізична культура, спорт, захист на­вколишнього середовища, збереження миру) можуть бути реалізо­вані лише на колективних засадах, спільній діяльності колективів, людей певного регіону, всієї планети. Отже, відбувається одночас­ний процес індивідуалізації та колективізації потреб.

Дія закону зростання потреб вимагає постійного розвитку виробництва й нарощування його масштабів. Але це наштовхується на обмеженість ресурсів, тому перед кожним суспільством постає питання формування потреб. Це надзвичайно складний і важко регульований процес, але суспільство для досягнення мети задоволення потреб як у поточному, так і в перспективних періодах повинно постійно дбати про формування потреб.

 

1.4. Формування потреб

Ресурси (фактори) виробництва — це чинники, що використовуються для продукування благ. Дане поняття включає всі природні, людські, а також створені людиною ресурси, що використовуються у виробництві. Різноманітні ресурси можна класифікувати відповідно до різних підходів. Зокрема, виокремлюють такі види: матеріальні ресурси — земля (або сировинні матеріали — корисні копалини, ріки, ліси і т. д.) і капітал; людські ресурси — праця і підприємницька діяльність.

Потреби необхідно задовольнити, що з об’єктивною неминучістю і невідворотністю наштовхується на лімітованість ресурсів, а, отже, на обмежені можливості задоволення потреб на всіх рівнях. Уся економічна діяльність людини завжди і скрізь була спрямована на подолання обмеженості ресурсів. Деякі з них нам подаровані природою і вже через те обмежені внаслідок нашого власного розвитку: праця, знання, вміння, кваліфікація, вид використовуваної енергії і т. д. Деякі з ресурсів мають відтворювальну властивість і тому регулюються з боку людини.

Одне з фундаментальних положень економічної теорії полягає в тому, що матеріальні потреби суспільства є безмежними, а еконо-мічні ресурси, що необхідні для задоволення цих потреб, є обмеже-ними.

Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів суспільного розвитку - закону зростання потреб і закону економії праці.

Ці закони взаємопов'язані та відбивають дві сторони загальноекономічного закону зростання соціально-економічної ефективності.

На рівні суспільства дія цього закону виявляється в тому, що в умовах безмежності потреб суспільство, що прагне забезпечити їх найповніше задоволення, тобто максимально наблизитися до мети, повинно прагнути до всебічної економії праці (як живої, так і уречевленої), тобто до ефективного використання економічних ресурсів, їх раціонального поєднання та розподілу між виробництвом різних благ і на цій основі" - створення умов для задоволення одних потреб і просування до інших потреб більш високого рівня, задоволення яких, у свою чергу, створює умови для просування до потреб ще вищого рівня і т. д.

Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу.

Він характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну структури їх, що відбиває просування як людини, так і суспільства в цілому від біологічного (фізіологічного) до все більш і більш різнобічного, багатого життя.

У структурі потреб відбуваються такі принципові зміни:

перехід від домінування економічних потреб до домінування соціальних;

Суперечність між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмеженими ре-сурсами додаткового часу, який може бути спрямований для задо-волення їх в кожний певний момент, виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.

1.5. КОРИСНІСТЬ, ГРАНИЧНА КОРИСНІСТЬ

В основі цінності товару лежить не праця, а суб'єктивно-психологічна думка споживача щодо його корисності.

Корисність блага (U) - це задоволення, яке отримують споживачі при споживанні благ і послуг. Корисність не можна виміряти в будь-яких одиницях, оскільки це суто суб'єктивна категорія, про неї можна судити, лише інтерпретуючи дії споживача.

Теорія споживчого вибору -розглядає вибір благ споживачем з метою найбільшого задоволення його потреб в умовах обмеженості ресурсів, виходячи з заданих варіантів можливого вибору і альтернативних вартостей.

Вона ґрунтується на припущенні, що середній споживач - цілком розумна людина, котра намагається так розпорядитися своїм грошовим доходом, щоб отримати з нього якомога більше задоволення чи користі в процесі купівлі та споживання товарів і послуг в певному поєднанні. Тому, мета споживача - максимізація корисності.

Проте, на можливості, якими володіють споживачі, накладаються деякі обмеження, які в умовах обмеженості ресурсів не дають людям можливості споживати усе, що вони хочуть з усіх запропонованих варіантів. До найважливіших обмежень відносять ті, які поставлені цінами цих товарів, а також розмірами споживчого бюджету.

Мінімальний споживчий бюджет 1218 грн - це набір продовольчих і непродовольчих товарів та послуг у натуральному і вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини. ВРУ Закон Про мінімальний споживчий бюджет

Крім поняття корисність блага, яке означає здатність останнього задовольняти одну або кілька людських потреб існує таке поняття, як гранична корисність.

Гранична корисність (MU) блага представляє собою величину додаткової корисності, яку людина отримує від споживання ще однієї додаткової одиниці блага (при інших рівних умовах).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-08; Просмотров: 670; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.