Radio, studio

Вступ

Сучасна польська мова викладається на кількох факультетах нашого університету, а саме: на філологічному факультеті як основна дисципліна (спеціальність «Польська мова і література») і як допоміжна при вивченні інших слов’янських мов – української та російської (спеціальності «Українська мова і література» та «Російська мова і література»), а також в Інституті туризму, як одна з іноземних мов.

У нових умовах активної інтеграції України в європейське співтовариство, інтенсивного розвитку українсько-польських контактів зростає мотивація оволодіння польською мовою на належному рівні, тому цей посібник може стати базою і для самостійного вивчення словозміни частин мови сучасної польської мови.

Методичні поради

Рекомендуємо розпочинати роботу з ретельного вивчення відповідних граматичних тем. Перед виконанням практичних вправ радимо здійснити словникову роботу: пошук слів у словнику, їх переклад і вивчення.

У посібнику подано правила словозміни польських частин мови: іменника, прикметника, займенника, числівника, дієслова, а також загальна характеристика прислівника та утворення ступенів порівняння прислівників. Крім цього дається короткий опис найбільш уживаних прийменників, сполучників, часток і вигуків. Після кожного блоку теоретичної інформації вміщено ряд вправ. Вправи диференційовано за ступенем складності: від простих до більш складних. Для найбільших блоків («Іменник» та «Дієслово») пропонуються узагальнюючі перевірочні роботи.

Для полегшення подальшого поглибленого вивчення автентичних польських граматичних джерел подаємо в дужках основну польську морфологічну термінологію.

Словозміна.

Особливості граматичних категорій польської мови.

Морфологічна система сучасної польської мови в цілому подібна до морфологічної системи інших слов'янських мов (української, російської, чеської тощо).

Розходження можуть виявлятися в конкретних граматичних категоріях окремих частин мови. Назвемо деякі з цих відмінностей:

1. Словозміна польської мови у більшій мірі варіативна, тобто має більше відмінкових варіантів в межах однієї граматичної категорії, парадигми (напр. роду, числа, відміни), тому що чергування звуків грають більшу роль в утворенні форм польських слів, ніж в українській чи російський мовах.

2. На відміну від інших слов'янських мов польська мова розрізняє не три (чоловічий, середній і жіночий) граматичні роди, а п'ять (середній – rodzaj nijaki, жіночий - rodzaj żeński, чоловічо-особовий – rodzaj męskoosobowy, чоловічо-тваринний – rodzaj męskożywotny/ męskozwierzęcy, чоловічо-предметний (речовий) – rodzaj męskonieżywotny/męskorzeczowy). У множині у називному та знахідному відмінках іменні частини мови (іменник, прикметник, займенник, числівник) та дієслівні форми мають дві специфічні родові форми: чоловічо-особову – стосовно осіб чоловічої статі і нечоловічо-особову – стосовно осіб жіночого роду, тварин, предметів чи понять без огляду на їх граматичний рід.

Наприклад:

Наз. (хто? що?) ci now i pracownicy, nas i ukraiń scy studenc i – nasze ukraińskie studentki, te rasowe psy, pierwsze nowe książki;

Зн. (кого? що?) tych nowych pracowników, naszych ukraińskich studentów - nasze ukraińskie studentki, te rasowe psy, pierwsze nowe książki.

Порівняйте з українською мовою:

Наз. (хто? що?) ці нові працівники, наші українські студенти – наші українські студентки, ці породисті пси, перші нові книжки;

Зн. (кого? що?) цих нових працівників, наших українських студентів – наших українських студенток, цих породистих псів, перші нові книжки.

Протиставлення чоловічо-особового і нечоловічо-особового роду виступає також у творенні дієслівних форм минулого, майбутнього складеного часу, форм умовного способу.

Наприклад:

Studenc i pisali, będą pisali, pisaliby - studentki pisały, będą pisały, pisałyby, psy biegły, drzewa rosły.

Порівняйте з українською мовою:

Студенти писали, будуть писати, писали би – студентки писали, будуть писати, писали би, пси бігли, дерева росли.

3. На відміну від української чи російської мов дієслова польської мови у формах минулого часу (1 і 2 особа однини і множини) мають не тільки родові, але й особові закінчення.

Наприклад:

1 ос. я писав, писала pisałe m, pisała m

ми писали pisali śmy, pisały śmy

2ос. ти писав, писала pisałe ś, pisała ś

ви писали pisali ście, pisały ście

Увага! У зв'язку з цим у польській мові немає особливої потреби вживати особові займенники 1 і 2 особи, хіба що на них падає логічний наголос або при протиставленні: ja to napisałem, nie ty!

Частини мови та їх відмінювання

Частини мови (części mowy):

Іменник – rzeczownik Прикметник – przymiotnik

Займенник – zaimek Числівник – liczebnik

Дієслово – czasownik Прислівник – przysłówek

Сполучник – spójnik Прийменник – przyimek

Частка – partykuła Вигук – wykrzyknik

Іменник (Rzeczownik)

Граматичні категорії іменника:

Рід (rodzaj): - męski - чоловічий

- męskoosobowy- чоловічо-особовий

- męskożywotny - чоловічо-тваринний

- męskonieżywotny - чоловічо-предметний (речовий)

- żeński - жіночий

- nijaki - середній.

Число ( liczba): pojedyncza - однина,

mnoga - множина.

Відмінок (przypadek):

Mianownik (M.) Kto? Co?

Dopełniacz (D.) Kogo? Czego?

Celownik (C.) Komu? Czemu?

Biernik (B.) Kogo? Co?

Narzędnik (N.) Kim? Czym?

Miejscownik (Msc.) Kim? Czym? (o, na, w)

Wołacz (W.) ------------------

Майже кожен іменник має певний граматичний рід (виняток – іменники т.зв. подвійного роду: sierota, kaleka, burczymucha, gaduła тощо).

Іменники чоловічого роду закінчуються на:

- приголосний (твердий, м'який або стверділий): dom, rower, pan, Polak,

koń, pokój, liść, mąż, klucz, bagaż, król, sekretarz;

-o: tatusio, Stasio, Fredro, Franko, Szewczenko;

-a: artysta, poeta, sędzia, hrabia, kierowca, wojewoda;

-i, -y, -e: Antoni, Batory, Linde.

Іменники жіночого роду закінчуються на:

-a (тверда, м'яка або стверділа основа): kobieta, gazeta, książka, róża,

ulica, fala, praca, Kasia, ziemia;

-i (м'яка основа): pani, gospodyni, krawczyni, bogini, sprzedawczyni;

- приголосний (м'який або стверділий): noc, radość, pieśń, kolej, wieś,

dłoń, młodzież.

Іменники середнього роду закінчуються на:

-o (тверда основа): okno, ucho, mydło, ciało, jabłko, jezioro, dziecko;

-e (м'яка або стверділа основа): pole, serce, zboże, danie, morze;

-ę (м'яка або стверділа основа): dziewczę, imię, cielę, kurczę, prosię;

-um: plenum, audytorium, muzeum, seminarium, liceum, stypendium.

Увага! Деякі запозичені іменники в польській мові мають інший граматичний рід, ніж в українській (російській) мові.

Наприклад:

аfisz (ч.р.) – афіша (ж. р.), atak (ч.р.) – атака (ж. р.), detal (ч. р.) – деталь (ж. р.), kotlet (ч.р.) – котлета (ж. р.), medal (ч. р.) – медаль (ж. р.), telegram (ч.р.) – телеграма (ж. р.), program (ч.р.) – програма (ж. р.), serdelek (ч.р.) – сарделька (ж. р.), awangarda (ж. р.) – авангард (ч. р.), grypa (ж. р.) – грип (ч. р.), metoda (ж. р.) – метод (ч. р.), plaża (ж. р.) – пляж (ч. р.); Bałtyk (ч.р.) - Балтика (ж. р.), Bruksela (ж. р.) - Брюсель (ч. р.), Jerozolima (ж. р.) - Єрусалим (ч. р.), Norymberga (ж. р.) – Нюрнберг (ч. р.), Kubań (ч. р.) – Кубань (ж. р.), Poznań (ж. р.)- Познань (ж. р.).

Категорія числа іменників

Категорія числа іменників у польській мові принципово не відрізняється від аналогічної категорії в українській (російській) мові. Більшість іменників мають як форми однини, так і форми множини: matka – matki, kot – koty, zeszyt – zeszyty, lekarz – lekarze, człowiek – ludzie, dziecko – dzieci.

Аналогічно до інших слов'янських мов у польській мові є іменники, які мають лише форму множини (т.зв. pluralia tantum).

Наприклад:

nożyczki, okulary, binokle (бінокль), spodnie, szorty, majteczki, usta, wrota, sanie, widły, skrzypce (скрипка), rodzice, brednie, wczasy, imieniny, urodziny, dożynki, wakacje, ferie, juwenalia, bakalie, realie, Tatry, Bałkany, Węgry, Karpaty, Kielce, Katowicе,

а також іменники, які мають лише форму однини (т.зв. singuralia tantum).

Наприклад:

życie, piękno, uroda, braterstwo, szczęście, gniew, żelazo, miedź, złoto, makaron (макарони), kozactwo, rodzeństwo (рідні брати і сестри), chłopstwo, ptactwo, pieczywo (хлібобулочні вироби), brzezina (березовий гай), sośnina (сосновий ліс), dębina (дубовий ліс), hołota, biedota, ludzkość.

Відміни іменників (deklinacje)

Традиційно поділ на відміни іменників у польській мові здійснюється за родами: відміна іменників чоловічого роду (deklinacja męska), відміна іменників жіночого роду (deklinacja żeńska) і відміна іменників середнього роду (deklinacja nijaka). Окремо стоїть так звана «мішана відміна» (deklinacja mieszana).

Уся польська система відмінювання у порівнянні з українською (російською) мовою має менший ступінь узагальнення, тобто має більшу кількість відмінкових форм в рамках одного типу відмінювання. У чоловічій, жіночій і середній відмінах значну роль грає м'який різновид іменників (основа закінчується на м'який або стверділий приголосний), відмінкові форми якого відрізняються від іменників твердого різновиду. Велике значення має також і чергування голосних і приголосних у відмінкових формах іменників.

Увага! До стверділих (або історично м'яких) приголосних відносяться такі приголосні: sz, cz, rz, ż, dz,dż, c, l.

ВІДМІНА ІМЕННИКІВ СЕРЕДНЬОГО РОДУ

(Deklinacja nijaka)

У відміні іменників середнього роду виділено чотири типи:

1) іменники, які закінчуються на -o (твердої основи): okno, mydło, krzesło, konto, drzewo, miasto, mięso, zero;

2) на -e (м'якої та стверділої основи): pole, morze, śniadanie, podwórze, marzenie, zdanie, zboże;

3) нa –ę (м'якої та стверділої основи): imię, cielę, kurczę, plemię, ramię, źrebię, prosię;

4) нa –um: liceum, muzeum, plenum, akwarium, sanktuarium.

1) Іменники із закінченням -o

Liczba pojedyncza

M.B. drzewo gniazdo mięso błoto okno miasto

D. drzewa gniazda mięsa błota okna miasta

C. drzewu gniazdu mięsu blotu oknu miastu

N. drzewem gniazdem mięsem błotem oknem miastem

Ms. drzewie gnieździe mięsie błocie oknie mieście

Liczba mnoga

M.B. drzewa gniazda mięsa błota okna miasta

D. drzew gniazd mięs błot okien miast

C. drzewom gniazdom mięsom błotom oknom miastom

N. drzewami gniazdami mięsami błotami oknami miastami

Ms. drzewach gniazdach mięsach błotach oknach miastach

В середній відміні знахідний відмінок однини і множини завжди має форму називного відмінка. Кінцеві приголосні твердої основи чергуються у місцевому відмінку однини: drze­wo— na drzewie, koło – na kole, okno – w oknie bloto — w błocie.

Іменники середнього роду з основами на приголосні k, g, ch мають в місцевому відмінку однини закінчення - u, перед яким не відбувається чергувань приголосних[1]. Закінчення - u мають також деякі іменники м'якої основи із закінчення -o (jajo, radio, studio). В орудному відмінку однини перед закінченням -em приголосний основи (k, g) пом'якшується, напр. jabłko — jabłkiem.

В основах іменників середнього роду присутні такі ж чергування голосних, як і у іменниках чоловічого роду: miasto — w mieście, gniazdo — w gnieździe, okno — okien, jabłko - jabłek.

Liczba pojedyncza

M.B. koło cioło wiadro echo jabłko

D. koła ciała wiadra echa jabłka

C. kołu ciału wiadru echu jabłku

N. kołem ciałem wiadrem echem jabłkiem

Ms. kole ciele wiadrze echu jabłku

Liczba mnoga

M.B. koła ciała wiadra echa jabłka

D. kół ciał wiader ech jabłek

C. kołom ciałom wiadrom echom jabłkom

N. kołami ciałami wiadrami echami jabłkami

Ms. kołach ciałach wiadrach echach jabłkach

2) Іменники із закінченням -e

Liczba pojedyncza

M.B. pole serce zboże zdjęcie danie

D. poła serca zboża zdjęcia dania

C. polu sercu zbożu zdjęciu daniu

N. polem sercem zbożem zdjęciem daniem

Ms. polu sercu zbożu zdjęciu daniu

W. pole serce zboże zdjęcie danie

Liczba mnoga

M.B.W. pola serca zboża zdjęcia dania

D. pól serc zbóż zdjęć dań

C. polom sercom zbożom zdjęciom damom

N. polami sercami zbożami zdjęciami daniami

Ms. polach sercach zbożach zdjęciach daniach

3) Іменники із закінченням –ę

Іменники середнього роду із закінченням -ę мають у відмінках розширену основу і відмінюються за такими зразками:

Зразок 1:

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M.B.W. imię ramię M.B. imiona ramiona

D. imienia ramienia D. imion ramion

C. imieniu ramieniu C. imionom ramionom

N. imieniem ramieniem N. imionami ramionami

Ms. imieniu ramieniu Ms. imionach ramionach

За зразком 1 відмінюються іменники типу: znamię, cie­mię, brzemię, plemię, strzemię, siemię.

Зразок 2:

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M.B.W. cielę szczenię M.B.W. cielęta szczenięta

D. cielęcia szczenięcia D. cieląt szczeniąt

C. cielęciu szczenięciu C. cielętom szczeniętom

N. cielęciem szczenięciem N. cielętami szczeniętami

Ms. cielęciu szczenięciu Ms. cielętach szczeniętach

За зразком 2 відмінюються іменники типу: zwie­rzę, bydlę, dziewczę, kurczę, źrebię, jagnię, koźlę та ін.

4) Іменники із закінченням – um

Іменники такого типу в однині не відмінюються. У родовому відмінку множини вони мають закінчення - ów, характерне для іменників чоловічого роду.

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M.B. muzeum stypendium muzea stypendia

D. muzeum stypendium muzeów stypendiów

C. muzeum stypendium muzeom stypendiom

N. muzeum stypendium muzeami stypendiami

Ms. muzeum stypendium muzeach stypendiach

Коментар до відмінкових форм середньої відміни.

Mianownik liczby pojedynczej має закінчення –о в твердих основах, -e в основах, які закінчуються м'якою або стверділою приголосною та - ę.

Dopełniacz liczby pojedynczej має для усіх іменників середнього роду закінчення -a.

Celownik liczby pojedynczej – завжди закінчення -u.

Biernik w obu liczbach має форму називного відмінка, незалежно від семантичної категорії: «особа», «жива істота» чи «предмет».

Narzędnik liczby pojedynczej – завжди закінчення -em.

Miejscownik liczby pojedynczej має два закінчення: -e (для твердої основи) та –u (для м'якої або стверділої основи). Лише перед закінченням -e відбуваються чергування кінцевої приголосної основи, можливі також чергування голосних в основі слова: ciało — w ciele, miasto — w mie­ście, lato – w lecie.

Mianownik liczby mnogiej – завжди закінчення -a.

Dopełniacz liczby mnogiej має, як правило, форму з нульовим закінченням (pole — pól, serce — serc, danie — dań). Лише в деяких іменниках м'якої основи може з'являтися закінчення -i (narzędzie — narzędzi) або -y (podwórze — podwórzy). В цьому відмінку частими є і чергування голосних основи: e // 0 (jabłko — jabłek, okno — okien); o // ó (po­le — pól, koło — kół, zboże — zbóż); ę // ą (święto — świąt, jag­nię — jagniąt).

Celownik liczby mnogiej - завжди закінчення -ów.

Narzędnik liczby mnogiej - завжди закінчення -ami.

Miejscownik liczby mnogiej - завжди закінчення -ach.

Нерегулярна відміна іменників середнього роду.

1) oko, ucho, dziecko

Liczba pojedyncza

M.B.W. oko ucho dziecko

D. oka ucha dziecka

C. oku uchu dziecku

N. okiem uchem dzieckiem

Ms. oku uchu dziecku

Liczba mnoga

M.B.W. oczy uszy dzieci

D. oczu uszu dzieci

C. oczom uszom dzieciom

N. oczami uszami dziećmi

lub oczyma

Ms. oczach uszach dzieciach

2) książę

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M.W. książę książęta

D. księcia książąt

C. księciu książętom

B. księcia książąt

N. księciem książętami

Ms. księciu książętach

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M.B. radio studio radia studia

D. radia studia ------ studiów

C. radiu studiu radiom studiom

N. radiem studiem radiami studiami

Ms. radiu studiu radiach studiach

В місцевому відмінку однини є також невідмінювана форма: w radiu або w radio, w studiu aбo w studio.

Увага! Форма родового іменника множини іменника radio не вживається.

Вправи:

1. Провідміняти за відмінками в однині і множині: drzewo, podwórko, jabłko, morze, narzędzie, zadanie, kurczę, imię, akwarium, muzeum.

2. Утворити форму місцевого відмінка однини: auto, życie, bogactwo, dno, miejsce, miasto, fiasko, ryzyko, dyktando, sumienie, piwo, rolnictwo, żyto, biuro, biurko, echo, uczucie, metro, lato, żebro, tętno, stado, żelazo, jajko, obuwie, szczęście, kino, badanie, gniazdo, mydło, siano, ciastko, ciasto, pojęcie, pianino, wojewźdztwo, masło, pudło, pudełko, nazwisko, pokolenie, mango, wesele, konto, dobro, ziarno, futro, palto, serce, łóżko, mleko.

3. Утворити форму називного і родового відмінка множини: święto, pole, jabłko, brawo, koło, porzekadło, słówko, uczucie, jezioro, prawo, liceum, dziewczę, prawidło, kociątko, kolano, płuco, oskrzele, bezdroże, miasto, dobro, niemowlę.

4. Розкрити дужки, вживаючи іменники в місцевому відмінку однини:

Miasteczko leży na (ubocze) od linii kolejowych. Dziecko spokojnie śpi w (łóżeczko). Mama ugotowała kaszę na (mleko). Na tym (zdjęcie) nie jesteś do siebie podobny. Po krótkim (szkolenie) prowadzono zajęcia praktyczne. Powiedz, co ci leży na (serce). Coś wisi w (powietrze)! Przyłapano go na (kłamstwo). Mój ojciec pracuje jako kierowca w (pogotowie ratunkowe). Jaki piękny ten rysunek na (szkło)! Cieszę się, że jesteś w dobrym (zdrowie).

5. В тексті підкреслити іменники середнього роду:

Chandra to jeszcze nie depresja, chociaż ma wiele wspólnego: smutek duszy, poczucie beznadziejności, pragnienie, żeby tak chciało się chcieć. Chandra jest dokuczliwym stanem naszego nastroju, który zaczyna się tak w jesienny wieczory, jak i wtedy, kiedy za oknami zaczyna się wiosna. Ona może być sygnałem dużego przemęczenia.

ВІДМІНА ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ

(Deklinacja żeńska)

До жіночої відміни належать іменники, які закінчуються на:

1) голосний -a (твердої основи): matka, barwa, siostra, klasa, torba;

2) голосний -a (м'якої або стверділої основи): ziemia, ulica, praca, koszula,lekcja;

3) голосний –i (м'якої основи): pani, gospodyni, bogini, wykładowczyni;

4) приголосний (стверділий або м'який): rzecz, pieśń, brew.

1) Іменники жіночого роду на -a (твердої основи):

Liczba pojedyncza

M. barwa glowa taśma baza klasa łza

D. barwy głowy taśmy bazy klasy łzy

C. barwie głowie taśmie bazie klasie łzie

B. barwę głowę taśmę bazę klasę łzę

N. barwą głową taśmą bazą klasą łzą

Ms. barwie głowie taśmie bazie klasie łzie

W. barwo! głowo! taśmo! bazo! klaso! łzo!

Liczba mnoga

M.W. barwy głowy taśmy bazy klasy łzy

D. barw głów taśm baz klas łez

C. barwom głowom taśmom bazom klasom łzom

B. barwy głowy taśmy bazy klasy łzy

N. barwami głowami taśmami bazami klasami łzami

Ms. barwach głowach taśmach bazach klasach łzach

Liczba pojedyncza

M. apteka noga mucha siostra matka koleżanka

D. apteki nogi muchy siostry matki koleżanki

C. aptece nodze musze siostrze matce koleżance

B, aptekę nogę muchę siostrę matkę koleżankę

N. apteką noga muchą siostrą matką koleżanką

Ms. aptece nodze musze siostrze matce koleżance

W. apteko! nogo! mucho! siostro! matko! koleżanko!

Liczba mnoga

M.B.W. apteki nogi muchy siostry matki koleżanki

D. aptek nóg much sióstr matek koleżanek

C. aptekom nogom muchom siostrom matkom koleżankom

N. aptekami nogami muchami siostrami matkami koleżankami

Ms. (о) aptekach nogach muchach siostrach matkach koleżankach

При відмінюванні жіночих іменників твердої основи наявні такі чергування кінцевих приголосних основи в давальному і місцевому відмінках однини: m /m', n/ń, s/ś, z/ź, w/w', t/ć, d/dź, ł/l, r/rz, k/c, g/dz, ch /sz (taśma — taśmie, zmiana — zmianie, klasa — klasie, baza — bazie, głowa — gło­wie, kobieta — kobiecie, bieda — biedzie, pszczoła — pszczole, kołdra — kołdrze, apteka — aptece, noga — nodze, mucha — musze).

В основах також можуть ставатися чергування голосних: o/ó (głowa — głów, noga — nóg, pszczoła — pszczół), e / 0 (łzy — łez, kołdry — kołder).

Іменники з основою на задньоязикові k, g мають в давальному однини та в називному і знахідному множини закінчення - i, перед яким відбувається пом'якшення цих приголосних: k/k', g/g' (apteka — apteki, noga — nogi).

2) Іменники жіночого роду на -a (стверділої або м'якої основи):

Liczba pojedyncza

M. ulica tęcza cisza wieża fala

D. ulicy tęczy ciszy wieży fali

C. ulicy tęczy ciszy wieży fali

B. ulicę tęczę ciszę wieżę falę

N. ulicą tęczą ciszą wieżą falą

Ms. ulicy tęczy ciszy wieży fali

W. ulico! tęczo! ciszo! ----- -----

Liczba mnoga

M.B.W. ulice tęcze — wieże fale

D. ulic tęcz — wież fal

C. ulicom tęczom — wieżom falom

N. ulicami tęczami — wieżami falami

Ms. ulicach tęczach — wieżach falach

Liczba pojedyncza

M. ziemia armia lekcja szyja ciocia pralnia

D. ziemi armii lekcji szyi cioci pralni

C. ziemi armii lekcji szyi cioci pralni

B. ziemię armię lekcję szyję ciocię pralnię

N. ziemią armią lekcją szyją ciocią pralnią

Ms. ziemi armii lekcji szyi cioci pralni

W. ziemio! armio! lekcjo! szyjo! ciociu! pralnio!

Liczba mnoga

M.B.W. ziemie armie lekcje szyje ciocie pralnie

D. ziem armii lekcji szyj cioć pralni

C. ziemiom armiom lekcjom szyjom ciociom pralniom

N. ziemiami armiami lekcjami szyjami cioćmi pralniami

Ms. ziemiach armiach lekcjach szyjach ciociach pralniach

При відмінюванні іменників м'якої основи чергування приголосних не відбуваються. У родовому, давальному і місцевому відмінках однини закінчення - y додається після приголосних c, cz, sz, ż(rz), лише в основах на приголосний - l та після м'яких фонетично приголосних з'являється закінчення - i (chwila — chwili, cebula — cebuli, fala — fali, ziemia – ziemi, ciocia - cioci). Ця різниця має радше орфографічний характер, ніж морфологічний. Закінчення – i в основах, які закінчуються на - j після голосних, зливається з цим - j: szyja — szyi, aleja — alei. Аналогічно відмінюються іменники іншомовного походження типу idea (D. idei), statua (D. statui або statuy).

Якщо приголосний j в кінці основи стоїть після приголосних s, c, z в словах іншомовного походження, то зберігається написання з літерою j у всіх відмінках: lekcja — lekcji, sesja — sesji, poezja — poezji. Після усіх інших приголосних «jota» пишеться як і: armia — armii, Arabia — Arabii, Dania — Danii, histo­ria — historii, Cepelia— Cepelii (Cepelia — скорочення від CPLiA - Centrala Przemysłu Ludowego i Artystycznego).

3) Іменники жіночого роду на -і (м'якої основи):

За цим типом відмінювання змінюються і іменники жіночого роду на - і:

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M. gospodyni pani gospodynie panie

D. gospodyni pani gospodyń pań

C. gospodyni pani gospodyniom paniom

B. gospodynię panią gospodynie panie

N. gospodynią panią gospodyniami paniami

Ms. gospodyni pani gospodyniach paniach

W. gospodyni! pani! gospodynie! panie!

Іменник pani має в знахідному відмінку однини виняткове закінчення - ą.

4) Іменники жіночого роду на приголосний (стверділий або м'який)

a) із стверділою основою:

Liczba pojedyncza

M. poręcz młodzież noc sól

D. poręczy młodzieży nocy soli

C. poręczy młodzieży nocy soli

B. poręcz młodzież noc sól

N. poręczą młodzieżą nocą solą

Ms. poręczy młodzieży nocy soli

W. --------- młodzieży! nocy! ---

Liczba mnoga

M.B.W. poręcze noce sole

D. poręczy nocy soli

C. poręczom nocom solom

N. poręczami nocami solami

Ms. poręczach nocach solach

b) із м'якою основою:

Liczba pojedyncza

M.W. kolej dłoń gałąź nić odpowiedź wieś

D. kolei dłoni gałęzi nici odpowiedzi wsі

C. kolei dłoni gałęzi nici odpowiedzi wsі

B. kolej dłoń gałąź nić odpowiedź wieś

N. koleją dłonią gałęzią nicią odpowiedzią wsią

Ms. kolei dłoni gałęzi nici odpowiedzi wsi

Liczba mnoga

M.B.W. koleje dłonie gałęzie nici odpowiedzi wsie

D. kolei dioni gałęzi nici odpowiedzi wsi

C. kolejom dłoniom gałęziom niciom odpowiedziom wsiom

N. kolejami dłońmi gałęziami nićmi odpowiedziami wsiami

Ms. kоlejach dłoniach gałęziach niciach odpowiedziach wsiach

Коментар до відмінкових форм жіночої відміни.

Mianownik liczby pojedynczej має закінчення на голосний: -a, -i. Закінчення -a мають як іменники з твердою, так і з м'якою (стверділою) основами (glow-a, studentka, prac-a, lekcja, ziemi-a).

Крім цього іменники жіночого роду можуть мати чисту основу на приголосний (м'який або стверділий), з т.зв. «нульовим» закінченням (dłoń, pieśń, krew, cerkiew, noc, rzecz, wież).

Dopełniacz liczby pojedynczej має закінчення -y в основах на твердий і стверділий приголосний (głowy, pracy, rzeczy), і закінчення -i в основах на м'який приголосний (ziemi, cioci) або на l, k, g (fali, ręki, nogi).

Celownik liczby pojedynczej має для твердих основ закінчення -e, яка спричиняє зміни кінцевих приголосних основи (чергування): kobieta — kobiecie, szosa — szosie, noga — no­dze. Іменники м'якої основи мають таке ж закінчення, як і в родовому відмінку: -i після м'яких приголосних (cioci, gospodyni, ko­ści), -y після стверділих приголосних (tęczy, nocy).

Biernik liczby pojedynczej має для усіх іменників жіночого роду, які закінчуються на голосний (-а або -і) одне закінчення -ę (rękę, szkołę, ziemię, poezję, gospodynię). У іменників з нульовим закінченням форма знахідного дорівнює формі називного відмінка (noc, rzecz, wieś).

Narzędnik liczby pojedynczej – одне для усіх іменників жіночого роду закінчення – ą.

Miejscownik liczby pojedynczej має форму давального відмінка (-e для твердих основ, -i після м'яких приголосних, -y після стверділих).

Wołacz liczby pojedynczej має закінчення -o для іменників із закінченням -a з твердою основою (matko! żono! dziewczyno!), стверділою (duszo!) i деяких м'яких основ (zie­mio!). Іменники з м'якою основою, зокрема здрібнілі іменники, дуже часто мають закінчення - u (ciociu!, mamusiu!, Krysiu!, Kasiu!, Joasiu!, Marysiu!). Іменники, які закінчуються голосним – і, мають форму називного відмінка (pani!, gospodyni!). Іменники на приголосний мають закінчення - i (wsi!) або - y (młodzieży!, nocy!).

Mianownik liczby mnogiej іменників твердої основи має закінчення -y (głowy, siostry), м'якої (стверділої) -e (prace, ziemie, gospodynie). Іменники, основа яких закінчується на k, g мають закінчення -i (apteki, koleżanki, drogi). У іменніків на приголосний можуть бути закінчення -e (dłoń — dłonie, łódź — łodzie, wieś — wsie) або -y (rzecz —rzeczy, mysz — my­szy) та -i (nić — nici, brew — brwi). Деякі з них характеризуються варіативністю у виборі закінчення: postać: postaci / postacie.

Dopełniacz liczby mnogiej у іменників на голосний, як правило, має нульове закінчення (чисту основу), при цьому можуть відбуватися чергування голосних: gtewa — głów, noga — nóg, ręka — rąk, łza — łez, teczka — teczek, kreska — kresek. Закінчення-i або –y мають іменники, які закінчуються на приголосний. Закінчення –і може також з'явитися і у іменників м'якої основи: pralnia— pralni, cukiernia — cukier­ni, або ж у іменників іншомовного походження типу: lekcja — lekcji, historia — historii.

Celownik liczby mnogiej – завжди закінчення -om, спільне для усіх іменників, що відмінюються.

Biernik liczby mnogiej має завжди форму називного відмінка.

Narzędnik liczby mnogiej має у більшості іменників жіночого роду закінчення -ami. І лише деякі іменники мають закінчення -mi (kość — kośćmi, nić — nićmi).

Miejscownik liczby mnogiej – одне закінчення -ach.

Wołącz liczby mnogiej завжди відповідає формі називного відмінка.

Особливу парадигму відмінювання має іменник ręka:

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M. ręka ręce

D. ręki rąk

C. ręce rękom

B. rękę ręce

N. ręka rękami lub rękoma

Ms. ręce rękach

W. ręko! ręce!

Вправи:

1. Провідміняти за відмінками в однині і множині: studentka, kobieta, mamusia, lista, książka, Olga, pogoda, pani, wykładowczyni, grypa, Polska, Ukraina, szansa, rzecz, noc, praca.

2. Утворити форму давального та місцевого відмінка однини: matka, żona, praca, pieśń, mąka, ciocia, zima, studentka, turystka, Turcja, siostra, kartka, ziemia, pamięć, ojczyzna, straż, Anglia, ręka, tramwaj, miłość, gęś, gospodyni, bogini, jodła, ławka, Ukraina, pogoda, uroda, Białoruś, żaba, róża, Monika, grypa, plaża, twarz, Małgośka, kuzynka.

3. Утворити форму називного і родового відмінка множини: matka, żona, praca, pieśń, mąka, ciocia, zima, studentka, turystka, siostra, kartka, ziemia, pamięć, ojczyzna, straż, ręka, tramwaj, miłość, gęś, gospodyni, bogini, jodła, ławka, pogoda, uroda, żaba, róża, badaczka, grypa, plaża, twarz, cioteczka, kuzynka.

4. Розкрити дужки, вживаючи іменники у відповідному відмінку однини та множини:

Moja (rodzina) doprowadziła mnie do (rozpacz). Mam dla ciebie dobre (wiadomość). Aresztowano go za napad z (broń). Stare mury były pokryty (pleśń). W (Rosja) mieszka jej brat. Dwie moje (koleżanka) wyjechały do (Polska). Studiuję (turystyka). Moja (ciocia) pracuje w (przychodnia). Za (pomoca) tej (maszyna) produkujemy (nić) do szycia. W tej (książka) opowiada się o (historia) naszej (ojczyzna). Potrzebuję nowej (parasolka). W (torebka) leżały niepotrzebne (rzecz). Do (praca) wychodzę o ósmej (godzina) z (pani Agnieszka).

5.Перекласти польською мовою:

1. Моя бабуся живе в селі. 2. Я походжу з села. 3. У мене є подруга в Білорусі. 4. Вона попросила допомоги. 5. Дівчинка йде до сповіді. 6. Мені подобаються модні речі. 7. У тебе такі гарні брови! 8. Я люблю подорожі. 9. Поговоримо про погоду. 10. У мене немає подруг. 11. Я не люблю овочевих супів.

ВІДМІНА ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ

(Deklinacja męska)

При відмінюванні іменників цієї відміни враховується лексико-граматична категорія “істота – неістота” (в однині), “особа – неособa”(у множині), а також твердість чи м’якість (стверділість) кінцевих приголосних основи.

Іменники на позначення неістот мають у знахідному відмінку (Bierniku) однини форми називного відмінка, а іменники на позначення істот - форми родового відмінка (Dopełniacza).

У множині іменники на позначення «неосіб» мають у знахідному відмінку (Bierniku) форми називного відмінка (Mianownika), а іменники на позначення осіб - форми родового відмінка (Dopełniacza).

До чоловічої відміни належать такі іменники:

1) назви осіб твердої групи: pan, student, prezydent, profesor, doktor, rektor, pracownik, chłop, chłopak, facet, filolog, brat, syn,

2) назви істот твердої групи: pies, kot, ptak, lew, słowik, paw,

3) назви предметів твердої групи: zeszyt, ołówek, długopis, stół, dom, ogród, las, komputer, komitet, sejm, pociąg, samochód, gram, słownik, młotek, wtorek;

4) назви осіб м'якої групи: mąż, chłopiec, zięć, nauczyciel, przyjaciel, wuj, stryj, drań, król, lekarz, gospodarz, ksiądz, gość, bogacz, tłumacz, uczeń, mędrzec;

5) назви істот м'якої групи: wąż, koń, słoń, krokodyl, zając, wróbel, struś;

6) назви предметів м'якої групи: piec, dzień, miesiąc, talerz, pokój, kraj, nóż, deszcz, płaszcz, maj, lipiec;

7) іменники на –о: Jasio, Kazio, Tadzio, dziadunio, wujcio, tatusio.

ТВЕРДА ГРУПА («неособи»)

Дата добавления: 2014-12-08