Відмінності між післявакцинальною і інфекційною алергіями

При вирішення питання про те, чи пов’язана дана позитивна реакція Манту в дитини (підлітка) з зараженням інфекцією (інфікуванням мікобактеріями, МБТ), чи вона відображає післявакцинальну алергію (пов’язану з імунітетом на введення вакцини БЦЖ) слід враховувати:

- інтенсивність позитивної туберкулінової реакції;

- кількість проведених щеплень БЦЖ;

- наявність і розмір післявакцинальних рубчиків;

- термін, що минув після щеплення;

- тривалість післяслідової реакції на місті введення туберкуліну;

- наявність чи відсутність контакту з хворим на туберкульоз;

- наявність клінічних ознак захворювання.

Післявакцинальна алергія має меншу інтенсивність і тенденцію до її позбавлення при динамічному спостереженні порівняно з інфекційною алергією. Середній розмір інфільтрату при післявакцинальній алергії - 7-9 мм, при інфекційній – 11-12 мм. При наявності виражених рубчиків (6-9 мм і більше у діаметрі) туберкулінові реакції з інфільтратом 12 мм і більше можуть імітувати інфекційну алергію, а насправді є виявленням післявакцинальної алергії. У диференціюванні таких реакцій допомагає динамічне спостереження за інтенсивністю реакцій, які мають тенденцію до послаблення через півтора і більше років після щеплення БЦЖ.

При огляді папула, пов’язана з інфікуванням МБТ, має чітко обкреслений вид, яскраво-червоного кольору, підноситься над поверхнею шкіри. Післяслідова (пігментація) реакція при інфекційній алергії зберігається більше 2-х тижнів.

Гіперергічні реакції (17 мм і більше) не характерні для післявакцинної алергії.

Контрольні питання:

1. Форми та методи організації профілактичних обстежень на туберкульоз дітей і підлітків.

2. Основні положення Інструкції по проведенню туберкулінових проб, показання для проведення

реакції Манту, оцінка результатів реакції.

3. Відмінності післявакцинальної та інфекційної алергії.

4. Ціль щорічного проведення реакції Манту безсумнівно інфікованим на туберкульоз дітям і

підліткам.

5. Відбір дітей і підлітків для ревакцінації.

6. Противопоказання для проведення проби Манту.

7. Використання реакції Манту при обстеженні дорослого населення.

8. Роль лікарів загальної медичної мережі, фтизіатра в організації та проведенні профілактичних

оглядів дітей і підлітків.

9. Підготовка медсестер для постановки проби Манту. Набір інструментарію, що необхідний для

проведення проби Манту при обстеженні контингентів.

10. Як і ким складається план проведення туберкулінових проб та обраховується спожитий

туберкулін, організація бригад для туберкулінодіагностики та вакцінації.

Література:

1. Наказ МОЗ України № 233 від 29.07.96 (“Інструкція про застосування туберкулінових проб).

2. Грицова Н.А., Усанова В.А. Диагностическое значение и эффективность пробы Манту с 2 ТЕ

ППД-Л для раннего выявления туберкулёза у детей // Український пульмонологичний журнал.

– 2000. - № 1. – С.33-36.

3. Раннее выявление и специфическая серопрофилактика туберкулёза среди детей и подростков.

Методическ. рекомендации / Коваленко Б.А. и др. – Запорожье, 2000.

Дата добавления: 2014-12-10