Запитання до поглибленого вивчення теми 2 страница. При дефіциті протеїну спостерігаються найбільші перевитрати інших, часто найцінніших кормів, зокрема концентрованих

При дефіциті протеїну спостерігаються найбільші перевитрати інших, часто найцінніших кормів, зокрема концентрованих.

В Україні через недосконалу структуру посівів, недооцінку ролі кормових культур майже щорічно спостерігається дефіцит кормового протеїну, внаслідок цього в регіонах стримувалося зростання продуктивності тваринництва і птахівництва. В останні роки мало висівалося високобілкових культур, низькою була їх врожайність, скоротилося виробництво, проблема протеїну ще більше загострилася.

Для досягнення високої продуктивності необхідно довести, наприклад, річну норму заготівлі кормів на корову:

– при надої молока 4000 кг – до 52 ц,

– при надої 5000 кг – до 60 ц,

– при надої 6000 – до 65 ц корм. од. і т.д.

Для подальшого забезпечення зростання виробництва кормів, підвищення продуктивності тваринництва необхідно здійснити такі заходи:

· оптимізувати площі кормових, зернофуражних і зернобобових культур за розмірами і структурою відповідно до поголів’я і прогнозованого підвищення продуктивності тварин;

· розширити площі культурних пасовищ і сіножатей за рахунок вилучення з обробітку схилових еродованих земель;

· підвищити урожайність кормових культур і якість кормів за рахунок впровадження нових сортів, освоєння сучасних технологій, внесення добрив, застосування засобів захисту;

· забезпечити комбікормову промисловість кормовим зерном, шротами, вітамінами, мінеральними добавками, щоб повністю забезпечити потребу в комбікормах;

· максимально підвищити економічну ефективність виробництва і використання кормів у годівлі тварин.

Розкриваючи проблему виробництва продукції рослинництва у зоні радіаційного забруднення, необхідно згадати про чотири групи загальних заходів по зменшенню надходжень радіонуклідів у кінцеву сільськогосподарську продукцію, а саме: організаційні, агротехнічні, агрохімічні і технологічні.

Слід звернути увагу слухачів, що об’єктивними факторами, які насамперед визначають вміст радіонуклідів у продуктах харчування, є тип ґрунту і ступінь його зволоженості. Так, луки, розташовані на торфоболотних перезволожених, а також торфових і дерново-підзолистих супіщаних перезволожених ґрунтах, навіть після їх докорінного поліпшення недоцільно використовувати для виробництва молока і м’яса без проведення комплексу спеціальних заходів. Найкритичнішими є дерново-підзолисті і торфоболотні ґрунти зони Полісся, у чорноземах же перехід радіонуклідів з них у рослини у 20-25 разів менший, ніж з дерново-підзолистих ґрунтів

Дуже важливо у зоні радіаційного забруднення вирощувати рослини, які відрізняються потенційно невисокими рівнями накопичення радіонуклідів, раціонально застосовувати органічні та мінеральні добрива. За розрахованими коефіцієнтами переходу радіоцезію з ґрунту в зерно ранжирований ряд культур має наступний вигляд (за фактором зростання): кукурудза, озима пшениця, ячмінь, тритікале, пшениця яра, просо, озиме жито, овес, боби, гречка, соя, горох, люпин жовтий. Різниця у накопиченні радіоцезію в зерні цих культур може досягти до 20 разів. Тобто найменше накопичують радіоцезій кукурудза, озима пшениця, ячмінь, а найбільше - гречка, соя, горох, люпин жовтий.

Рухомість радіонуклідів цезію набагато вища в грунті, який має кислу реакцію. Тому внесення вапна з метою нейтралізації грунтового розчину – один із найефективніших заходів, що сприяє отриманню екологічно чистої продукції за умов радіактивного забруднення грунтів.

При внесенні мінеральних добрив важливо дотримуватись правильного співвідношення елементів живлення. Рекомендується азот, фосфор і калій вносити у свіввідношенні 1:1,5:2.

Луки і пасовища потребують корінного поліпшення (фрезування, переорювання дернини з одночасним виконанням агрохімічних заходів, засівом відповідних травосумішей). Цей досить ефективний захід знижує вміст цезію-137 у травах у 2-7 разів, а стронцію-90 у 1,5-3 рази, особливо, якщо врахувати, що у сучасних умовах надходження кормів із природніх луків та пасовищ є основним засобом радіаційного забруднення молока та м’яса.

У цілому ж усі заходи, які підвищують врожайність, сприяють зменшенню радіонуклідів в одиниці маси продукції рослинництва.

Згідно із Законом України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” вплив радіаційного фактору на людину підлягає обов’язковій регламентації. Мірою впливу радіації на організм є ефективна доза опромінення. Одним із важливих заходів зменшення доз опромінення населення є встановлення гігієнічних регламентів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді.

З цією метою з 1991 року в Україні були введені тимчасові допустимі рівні вмісту цезію-137, -134 і строццію-90 в продуктах харчування і питній воді (ТДР-91), орієнтовані на ситуацію, що склалася на той час у сфері агропромислового виробництва у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС. З 1997 року введені постійні нормативи вмісту радіонуклідів у продуктах харчування і питній воді, які є значно нижчими не тільки від тимчасово допустимих, а й нормативних рівнів, які діють у Росії, Білорусії, країнах Східної Європи (табл.20).

Таблиця 20. Допустимий вміст радіонуклідів ¹³⁷ Cs у продуктах харчування та питній воді (Бк/кг, Бк/л)

Продукт	Україна ТДР-91	Україна ТДР-97	Білорусь	Росія	FAO, федерація с/г організацій	Рекомендації МАГАТЕ
Хліб, хлібопродукти					-	-
Картопля
Овочі (листові, коренеплоди, столова зелень)
Фрукти
М’ясо і м’ясні продукти
Риба і рибні продукти
Молоко і молочні продукти
Яйця (в одному яйці)	-
Вода	18,5		18,5
Молоко згущенне і концентроване			-	-	-	-
Молоко сухе			-	-	-	-
Свіжі дикоростучі ягоди
Свіжі дикоростучі гриби			-	-	-	-
Сушені дикоростучі ягоди
Сушені дикоростучі гриби					-	-
Лікарські рослини			-	-	-	-
Інші продукти	-		-	-	-	-
Спеціальні продукти дитячого харчування

Уведення жорсткіших нормативів істотно змінило оцінку радіоекологічниї ситуації. Продукція, що раніше відповідала стандартам якості, сьогодні виявляється забрудненою і не може використовуватись як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Проте гарантоване отримання “нормативно чистої” продукції без здійснення заходів щодо зменшення накопичення радіонуклідів у товарній частині сільськогосподарської продукції у багатьох регіонах України досить проблематичне. Виконати цю вимогу під час економічної кризи можна лише за обізнаності і вмілого використання накопиченого досвіду з проведення конкретних заходів, спрямованих на отримання гарантовано чистої сільськогосподарської продукції, що зумовить значно нижчий рівень дозового навантаження на організм людини й обмежить вірогідність виникнення негативних ефектів.

План семінарського-практичного заняття

1. Значення та склад галузі рослинництва.

2. Рівень та завдання розвитку галузі.

3. Ринок галузей рослинництва:

а) зернових;

б) технічних культур: хмелю, цукрових буряків, льону, соняшнику;

в) картоплі;

г) овочів;

д) кормових культур.

4. Особливості ведення галузі в умовах поглиблення екологічної кризи.

5. Шляхи зростання економічної ефективності рослинництва в сучасних умовах.

Терміни і поняття

Кормова база – об’єм, склад і якість, кормових ресурсів, система

виробництва та використання кормів у тваринництві. Корми поділяються на: корми рослинного походження (концентровані, сочні, грубі, пасовищні), тваринного походження та мінеральні корми.

Показники ефективності

галузі рослинництва – урожайність (ц/га), затрати праці на 1ц (люд. - год), собівартість 1 ц (грн): виробнича і повна,

ціна реалізації 1ц (грн.), прибуток (грн.) на 1 ц і на 1 га посіву, рівень рентабельності (%). Крім того,

кожна галузь має свою специфіку. Так, наприклад,

для зернових важливим є вміст клейковини у зерні,

для цукрових буряків – цукристість коренів, для

льону – довжина волокна, для хмелю – вміст гірких та інших біологічно активних речовин тощо.

Організаційні заходи по зменшенню радіонуклідів–	передбачають інвентаризацію угідь за показниками їх рівня родючості та щільності забруднення радіонуклідами; прогнозування можливого вмісту радіонуклідів в урожаї; визначення напряму використання продукції залежно від прогнозованого вмісту в ній радіонуклідів (для харчових потреб, для виробництва кормів, на технічну переробку, для одержання посівного матеріалу).
Агротехнічні заходи –	збільшення площ під культурами, які вирізняються потенційно невисоким накопиченням радіонуклідів із ґрунту, попередження вторинного забруднення рослин радіонуклідами за рахунок скорочення кількості міжрядного обробітку, використання широкозахватної техніки тощо; кореневе і поверхневе поліпшення сіножатей і пасовищ;
Агрохімічні заходи –	хімічна меліорація; внесення підвищених доз мінеральних добрив за співвідношення N:Р:К 1:1,5:2; внесення органічних добрив (гною, торфу, сапропелю, компосту тощо).
Технологічні заходи –	промивання і первинне очищення зібраної плодоовочевої продукції і технічних культур; застосування різних способів збирання зернових, овочевих і кормових культур, які забезпечують недопущення вторинного забруднення врожаю; переробка одержаної сільгосппродукції з метою зниження концентрації радіонуклідів.

1. Який попит і пропозиція на ринку зернових?

2. Проаналізуйте динаміку виробництва та ефективність зернової галузі України?

3. В чому полягає значення галузі рослинництва та яка її структура?

4. Назвіть складові попиту і пропозиції на ринку цукру.

5. Вкажіть шляхи зростання ефективності бурякоцукрової галузі.

6. Назвіть головні причини зниження урожайності цукрових буряків в Україні та зниження ефективності виробництва хмелю.

7. Яке значення для економіки країни має виробництво хмелю?

8. Яка ефективність вирощування хмелю в Україні?

9. Основні напрямки зростання ефективності хмелярства, можливості виходу на зовнішні ринки.

10. Яке значення для економіки країни має льон-довгунець?

11. Ефективність вирощування льону, попит і пропозиція на ринку?

12. Які заходи необхідно провести для відродження галузі льонарства в Україні?

13. Значення та сучасний рівень розвитку соняшнику.

14. Що необхідно зробити, щоб підвищити конкурентоздатність українського соняшнику та внутрішньому і зовнішньому ринках?

15. Вкажіть методику визначення еколого-економічної ефективності кормових культур.

16. Значення кормових культур, поняття та структура кормової бази.

17. Попит і пропозиція на ринку кормових культур.

18. Значення та сучасний рівень розвитку картоплярства.

19. Значення та сучасний рівень розвитку овочівництва.

20. Заходи по зменшенню надходження радіонуклідів у продукцію рослинництва.

21. Вкажіть основні шляхи зростання ефективності галузі рослинництва.

Навчальні завдання

Завдання 20.1. Визначити тенденції у споживанні продукції галузі рослинництва населенням України відносно раціональних і мінімальних норм харчування та у динаміці за 1990-2005 р.р.

Вихідна інформація. Необхідні дані містяться у таблиці 20.1

Методика виконання. На основі наведених у табл. 20.1 даних визначити відношення рівня споживання основних видів продукції рослинництва у 2005 році відносно раціональної і мінімальної норм харчування та до рівня 1990 року діленням даних за 2005 р. на відповідні нормативні та фактичні значення та множенням на 100 %.

Таблиця 20.1 Споживання продуктів рослинного походження населенням України (на одну особу за рік, кг)

Види продукції	Раціональні норми харчування	Мінімальні норми харчування	Фактичне споживання	2005 р. в % до
				Раціональ них норм	Мінімаль них норм	Рівня 1990 р.
							8=7:2*100%	9=7:3*100%	10=7:4*100%
Хліб і хлібобулочні вироби
Картопля
Овочі і баштанні
Цукор
Олія			11,6	8,2	9,4	13,5
Плоди, ягоди, виноград (без переробки на вино)

Оцінка отриманих результатів. Розраховані показники дадуть змогу встановити тенденції щодо споживання населенням України основних продуктів харчування рослинного походження відносно раціональної та мінімальної норм, а також у порівнянні із базисним 1990 роком та у динаміці.

Завдання 20.2. За матеріалами річного бухгалтерського звіту конкретного підприємства визначити місце і роль основних сільськогосподарських культур в економіці підприємства.

Вихідна інформація Необхідні дані наведені у формі 7 – АПК річного звіту „Реалізація с. г. продукції рослинництва” та 9 – АПК „Виробництво і собівартість продукції рослинництва ”.

Методика виконання Результати розрахунків доцільно оформити у вигляді таблиці 20.2.

Таблиця 20.2. Місце і роль основних сільськогосподарських культур

в економіці підприємства

№ п/п	Показники	Зернові	Технічні	Карто-пля	Овочі
цукрові буряки	льон	хміль
	Посівна площа підприємства, всього, га Площа посіву окремої культури, га Питома вага культури у всій посівній площі, % Питома вага культури у грошових надходженнях, % -в цілому підприємства -від рослинництва -в прибутку від рослинництва -в прибутку підприємства

Питома вага окремої культури у всій посівній площі визначається діленням площі посіву даної культури на всю посівну площу господарства та множенням на 100%.

Питома вага окремої культури у грошових надходженнях визначається:

а) діленням виручки від реалізації цієї культури на всю виручку підприємства та множенням на 100%;

б) та ж сама виручка від реалізації культури ділиться на виручку від рослинництва та множиться на 100%;

в) прибуток від даної культури ділиться на прибуток від рослинництва та множиться на 100%;

г) той же прибуток від культури ділиться на прибуток всього підприємства та множиться на 100%.

Оцінка отриманих результатів. Аналізуючи дану таблицю, важливо показати, яка із вирощуваних в господарстві культур відіграє найважливішу роль в економіці підприємства, тобто яка з них має найбільшу питому вагу в структурі посівів і, найважливіше у грошових надходженнях.

Наприклад, найчастіше найбільші дохіди підприємство має від технічних культур – в зоні Полісся – хмелю і льону, в зоні Лісостепу та Степу – цукрових буряків, соняшнику. На другому місці, як правило, знаходяться зернові культури. Але ситуація може бути зовсім іншою в залежності від спеціалізації господарства. Наприклад, якщо основною галуззю рослинництва є овочівництво, то і дохідів воно дає найбільше.

Завдання 20.3. Користуючись даними річного бухгалтерського звіту підприємства розрахувати економічну ефективність виробництва основних сільськогосподарських культур.

Вихідна інформація. Необхідно скористатись формою 7 – АПК річного звіту аграрного підприємства “ Реалізація сільськогосподарської продукції” та формою 9 – АПК “Виробництво і собівартість продукції рослинництва”.

Методика виконання. Доцільно скористатись таблицею 20.3.

Таблиця 20.3. Економічна ефективність виробництва основних видів продукції галузі рослинництва

№ п/п	Показники	Зер-нові	Технічні	Карто-пля	Овочі
цукр. буряки	льон	хміль
	Урожайність, ц/га Затрати праці, люд-год на: - 1 га посіву - 1 ц продукції Матеріально-грошові витрати на 1 га, грн. Собівартість 1 ц, грн. Середня ціна реалізації 1 ц, грн. Отримано прибутку (+), збитку (-) – всього, тис. грн. – на 1 га посіву, грн. Рівень рентабельності, збитковості (-),%

Урожайність знаходимо у формі 9–АПК річного звіту. Наприклад, урожайність зернових – код 0255, п.2, цукрових буряків – код 0310, п. 2 тощо.

Затрати праці на 1 га посіву визначаються діленням останніх на зібрану площу, оскільки в річному звіті посівна площа не наведена. Наприклад, по зернових: значення коду 0258, п.5 ф. 9–АПК множимо на 1000, (щоб перевести з тис. люд.-год. у люд.-год.), та ділимо на значення коду 0010, п. 1.

Аналогічно визначаються витрати праці на 1 ц продукції діленням останніх на валове виробництво (у центнерах), тобто, якщо це по зернових, на значення коду 0258, п.1.

Матеріально-грошові витрати на 1 га визначаються діленням значень коду 0010, п. 2. форми 9–АПК (по зерновим) на код 0010, п.1.

Собівартість 1 ц можна визначити діленням усіх затрат на валове виробництво, або скористатись готовою цифрою. Наприклад, по зерновим – це код 0258, п. 4 форми 9–АПК.

Наступні показники визначаємо із форми 7–АПК.

Середню ціну реалізацій діленням виручки від реалізації на кількість реалізованої продукції. По зерновим – це значення коду 0010, п. 3 на значення цього ж коду п.1.

Прибуток визначається відніманням від виручки повної собівартості продукції, або у п.4 форми 7–АПК. Збиток – у п.5 цієї ж форми.

Для визначення прибутку в розрахунку на 1 га посіву необхідно вищевизначений прибуток поділити на площу посіву, тобто значення показника № 2 табл.20.2.

Рівень рентабельності визначається діленням прибутку (п.4 форма 7– АПК, або п.5 форма 7–АПК, якщо збиток) на повну собівартість (п.2 форма 7–АПК) та множенням 100 %.

Оцінка отриманих результатів. Головна мета визначення даних показників – встановити, чи ефективне вирощування кожної окремої сільськогосподарської культури і визначити величину цієї ефективності. В середньому рівень рентабельності 45 % вважається достатнім для розширеного відтворення, але як правило технічні культури мають рентабельність вищу порівняно з іншими. До того ж в умовах відродження галузей рослинництва прибутковість любого розміру – це вже позитивний результат, що може свідчити про тенденції ефективного розвитку галузі.

Доцільно також, аналізуючи дані статистичної звітності підприємства, порівняти їх з даними статистичного щорічника України, окремі з яких наведені у додатках 5-19.

Завдання 20.4. За матеріалами річного бухгалтерського звіту визначити структуру посівних площ кормових культур та кормової площі господарства.

Вихідна інформація. Необхідно скористатись формою 9 – АПК “Виробництво і собівартість продукції рослинництва” та табл. 7 річного звіт “Землекористування”.

Методика виконання. Результати розрахунків розмістити у вигляді табл.20.4.

Із форми 9-АПК річного звіту вибираються площі кормових культур та угідь – код 0150 – 0210, п.1. Якщо дані по кормових угіддях в цій формі відсутні, можна скористатись табл.7 річного звіту.

Далі традиційним способом визначається структура посівної площі кормових культур, потім кормової площі (це площа посіву кормових культур + площа сіножатей і пасовищ).

Оцінка отриманих результатів. Отримані дані дають змогу показати, які кормової культури чи угіддя мають найбільшу питому вагу у структурі посівних кормових площ чи кормової площі. А, які з них найбільш ефективні, можна встановити за допомогою наступного завдання.

Таблиця 20.4. Структура посівних площ кормових культур

та кормової площі

№ п/п	Культури та угіддя	Площа, га	Структура, %
Посівної площі кормових культур	Кормової площі
	Кормові коренеплоди Багаторічні трави Однорічні трави Кукурудза на силос, з/к Силосні культури (без кукурудзи) Інші кормові культури Всього посіву кормових культур (7=1+2+3+4+5+6) Сіножаті Пасовища Кормова площа (10=7+8+9)		- - -

Завдання 20.5. Користуючись річним звітом конкретного підприємства, визначити еколого-економічну ефективність кормових культур та угідь.

Вихідна інформація. Доцільно скористатись вихідними даними з форми

9–АПК річного звіту “Виробництво і собівартість продукції рослинництва”.

Методика виконання. Початкову інформацію для визначення еколого-економічної ефективності кормових культур та угідь розмістити у таблиці 20.5, а кінцеві розрахунки – в таблиці 20.5.1.

Таблиця 20.5. Початкова інформація для визначення еколого-економічної ефективності кормових культур та угідь

№ п/п	Культури та угіддя	Урожайність, ц	Обмінна енергія в 1 кг СР, МДж	Енергетична урожайність, тис. МДж ОЕ/га	Собіва-ртість 1ц, грн.	Трудоємкість, люд.-год/ц	Вміст радіоцезію при 5-10 ки/км^2 (min), Бк/кг
Кормові коренеплоди Багаторічні трави на сіно Багаторічні трави на зелену масу Однорічні трави на сіно Однорічні трави на зелену масу Кукурудза на силос Силосні культури (без кукурудзи) Природні сіножаті та пасовища на сіно, сінаж Поліпшенні сінокоси і пасовища на сіно, сінаж		1.70   7.13   1.93   6.71   1.40 2.10   1.31     5.94     6.94				55.5         55.5

Таблиця 20.5.1. Еколого-економічна ефективність кормових культур та угідь

№ п/п	Кормові культури та угіддя	Енергети-чна урожайні-сть, Мдж ОЕ/га	Трудоєм-кість, люд.-год./ц	Собі-варті-сть 1ц, грн.	Вміст радіоце-зію (мін), Бк/кг	Коефіцієнти по	Сума коіфіцієнтів	Місце по ефективності
уро-жай-ності	тру-доєм- кості	собі-вар-тості	вмі- сту радіоцезію
										11=7+8+9+10
	Кормові коренеплоди Багаторічні трави на сіно Багаторічні трави на зелену масу Однорічні трави на сіно Однорічні трави на зелену масу Кукурудза на силос Силосні культури (без кукурудзи) Природні сіножаті та пасовища на сіно, сінаж Поліпшенні сінокоси і пасовища на сіно, сінаж

Еколого-економічна ефективність кормовиробництва дозволяє визначити найбільш економічно і екологічно вигідні кормові культури та угіддя, тобто такі, що найменше накопичують радіонукліди чи інші шкідливі речовини, потребують якнайменших затрат праці і коштів та мають найвищу поживність.

Пропонується використовувати наступні показники: енергетичну урожайність кормових культур – новий показник, який визначається множенням фактичної урожайності (ц/га) на поживність, визначену не у традиційних кормових одиницях, а за вмістом обмінної енергії в 1 кг, чи 1 ц кожного виду корму (МДж в кг сухої речовини).

Наступний показник еколого-економічної ефективності – трудоємкість виробництва кормових культур, визначається традиційно – діленням витрат праці

(люд.-год.) на валове виробництво (ц).

Останній четвертий екологічний показник – може бути вміст радіоактивного цезію, чи стронцію в кормах за встановленої щільності забруднення сільськогосподарських угідь або вміст інших шкідливих речовин (важких металів, нітратів,тощо). Так за цезієм – 137, наприклад, може бути щільність забруднення

1-5 Ки/км², 5-10 Ки/км². Пропонується використати найбільш розповсюджену на Поліссі щільність забруднення радіоцезієм: 5-10 Ки/км².

Дата добавления: 2014-12-10