Види лісоматеріалів і виробів з деревини

Редактор Л. А. Маркешина

Подписано в печать. Бумага офсетная. Формат 60x84 1/16.

Гарнитура "Таймс". Печать трафаретная. Усл.-печ. л.. Уч. -изд. л..

Тираж экз. Заказ.

Издательство Уфимского государственного нефтяного технического университета

Адрес издательства:

450062, Республика Башкортостан, г. Уфа, ул. Космонавтов, 1.

Матеріали з деревини, що зберегли її природну фізичну структуру й хімічний склад, називають лісоматеріалами (або лісовими сортаментами). Їх поділяють на необроблені (круглі) і оброблені (пиломатеріали, колоті лісоматеріали, шпон та ін.).

Круглі лісоматеріали це очищені від сучків відрізки деревних стовбурів. Залежно від діаметра верхнього торця круглі лісоматеріали поділяють на колоди, підтоварник і жердини.

Колоди будівельні й пиловочні із хвойних і листяних порід повинні мати діаметр верхнього торця не менш 14 см і довжину 4 — 6,5 м. Вони повинні бути очищені від кори й обпиляні під прямим кутом до поздовжньої осі. За якістю колоди поділяють на три сорти. Визначення сорту обумовлене наявністю в колодах вад деревини. Будівельні колоди із хвойних порід застосовують для несучих будівельних конструкцій житлових, промислових і культурно - побутових будинків, гідротехнічних споруд, а також для паль і пролітних будов дерев'яних мостів. Пиловочні колоди виготовляють зі стовбурів хвойних і листяних порід для одержання різних пиломатеріалів.

Підтоварник — частина стовбура дерева з діаметром верхнього торця 8 — 13 см і довжиною 3 — 9 м. Його використовують з різною метою в житловому й сільськогосподарському будівництві, а також для допоміжних і тимчасових споруд.

Жердини мають діаметр верхнього торця 3 см і довжину 3 — 9 м. Їх застосовують з тією ж метою, що й підтоварник.

Зберігають круглі лісоматеріали в штабелях за породами, категоріями і довжиною.

Пиломатеріали виготовляють шляхом поздовжнього розпилювання пиловочних колод. За формою поперечного переріза розрізняють наступні види пиломатеріалів: пластини, четвертини, горбиль, дошки, бруси, бруски (мал. 7).

Пластини одержують при поздовжньому розпилюванні колод на дві половини, четвертини — за двома взаємно перпендикулярними діаметрами.

Горбиль це зрізана зовнішня частина колоди, в якої з однієї сторони на всю довжину зроблений пропил, а інша поверхня не оброблена. Застосовують його для тимчасових будівель.

Рис. 7. Пиломатеріали

а - пластини; б — четвертини; в — горбиль; г - дошка необрізна; д — дошка півобрізна;

е — дошка обрізна; ж — брус чотирикантний; з — брус чистообрізний

Дошки одержують поздовжнім розпилюванням колод кількома паралельними площинами. Товщина дощок 13 — 100, ширина 80 — 250 мм, тобто відношення ширини до товщини повинне бути більше двох. Дошки хвойних порід мають довжину до 6,5 м, листяних — до 5 м із градацією через 0,25 м. Залежно від чистоти обпилювання країв дошки бувають необрізні з не обпиляними краями на всю довжину дошки або на половину довжини, і обрізні із краями, пропиляними по всій довжині (у цьому випадку перетин дошки являє собою правильний прямокутник) або більш ніж на половину довжини дошки. По якості деревини й по обробці дошки поділяють на п'ять сортів: добірний, 1, 2, 3 і 4. Дошки високих сортів служать для виготовлення елементів дерев'яних конструкцій, столярних виробів і т.п.

Бруси мають товщину або ширину 100—250 мм при відношенні ширини до товщини менш двох. Бруси, обпиляні із двох протилежних сторін, називають двохскатними, а обпиляні із чотирьох сторін — чотирьохскатнимими. Будівельні бруси застосовують для влаштування міжповерхових перекриттів, крокв та ін.

Бруски це пиломатеріали товщиною до 100 мм, що мають відношення ширини до товщини менше двох. Форма поперечного перерізу брусків звичайно близька до квадрата. Довжина брусків та ж, що й у дощок. Із брусків виготовляють елементи дерев'яних конструкцій, столярні вироби.

Рис. 8. Погонажні вироби

а — шпунтовані дошки; б — фальцові дошки; в — плінтус; г - лиштва; д — поручень

Пиломатеріали транспортують звичайно на залізничних платформах, зберігають їх у штабелях. Над штабелями, викладеними на відкритому повітрі, роблять щільні дахи з дощок у два ряди, з боків пиломатеріали захищають від снігу й дощу.

Вироби з деревини. На основі деревини хвойних і листяних порід виготовляють широку номенклатуру виробів, з яких основними є стругані погонажні вироби, вироби для паркетних підлог, столярні плити, фанера й ін.

Стругані погонажні вироби включають дошки для підлог, шпунтовані дошки, у яких на одній крайці є паз, а на іншій — гребінь (виступ), що забезпечує щільне з'єднання дошок при влаштуванні підлог; фальцеві дошки, застосовувані для обшивання стін і стель. До цієї групи виробів відносять і профільні погонажні вироби, наприклад плінтуси й жолобники, використовувані для закладення кутів між підлогою й стінами, поручні для поруччя, лиштви для віконних і дверних коробок, а також дошки підвіконня.

Довжина погонажних виробів з деревини 2,1 м і більше (із градацією 100 мм). На мал. 8 показані перетини профільних погонажних виробів.

Вироби для паркетних підлог поділяють на наступні види: штучний, набірний і щитовий паркет, а також паркетні дошки.

Рис. 9. Рисунки підлоги зі штучного паркету

а - без фризу; б - із фризом і накладкою; в — із фризом і жилкою

Рис. 10. Щитовий паркет

Рис. 11. Паркетні дошки

Штучний паркет це дерев'яні стругані планки різних розмірів і форми із профільованими крайками й торцями. Планки виготовляють із деревини твердих порід (дуба, бука, ясена, берези, модрини й ін.). Довжина планок 150, 200, 250, 300 і 400 мм, ширина від 30 до 60 мм із градацією через 5 мм, товщина 15 і 18 мм. Сполучаючи по-різному планки, паркетній підлозі надають різні малюнки (мал. 9).

Набірний паркет це щитки з паркетних планок, наклеєних на щільний папір. Розміри щитків 400X400 і 600X600 мм, товщина планок з дуба й бука 8 мм, а із сосни й модрини 12 мм. Після укладання набірного паркету на основу з його лицьової поверхні знімають папір разом із клеєм.

Щитовий паркет складається з основи, виготовленої з дощок і брусків, на які наклеюють паркетні планки. При наклейці шляхом підбору планок за кольором деревини, її текстурою й взаємному розташуванню можна одержати різноманітні малюнки паркетних підлог (мал. 10).

Паркетна дошка це столярний виріб, що складається з лицьового зносостійкого покриття, наклеєного водостійкими клеями на основу з рейок (мал. 11). По периметру дошки є паз і гребінь для взаємного їхнього з’єднання. Паркетні дошки виготовляються довжиною 1200, 1800, 2400, 3000, шириною 160, товщиною 25 мм. Лицеве покриття набирають з планок шириною 20, 25 і 30 мм із деревини твердолистяних (дуба, бука та ін.) і хвойних (сосни, модрини) порід. Основу під паркетну дошку роблять із рейок деревини сосни, ялини, модрини, берези, вільхи та інших порід.

Новим різновидом паркетних дошок є мозаїчна паркетна дошка, у якої планки лицевого шару, покриті лаком, розташовані у вигляді квадратів або прямокутників у шахматному порядку. Дошки мають довжину 2425, ширину 100 і товщину 17,5 мм. Паркетні дошки високої якості й повної заводської готовності виготовляють на спеціалізованих технологічних лініях. Ці дошки є прогресивним матеріалом для дерев'яних підлог житлових і громадських будівель і відповідають вимогам індустріалізації будівництва. Влаштування підлог з паркетних дошок у кілька разів менш трудомістке, ніж влаштування підлоги зі штучного паркету. Крім того, такі підлоги більш гігієнічні, тому що проміжки між планками лицевого покриття й між дошками практично відсутні.

Вологість деревини у виробах для паркетних підлог повинна бути 8±2 %. Вироби для паркетних підлог повинні бути розсортовані в пачки за видами, розмірам і породами деревини. Під час перевезення виробів у пачках у критих залізничних вагонах і автотранспортом їх необхідно охороняти від механічних ушкоджень, зволоження, забруднення й дії сонячних променів. Зберігають вироби в сухих приміщеннях.

Столярні плити складаються з рейкових щитів, обклеєних з однієї або двох сторін струганою фанерою або шпоною. Столярні плити мають довжину до 2500, ширину до 1525, товщину до 30 мм. Вологість їх не повинна перевищувати 10 %. Плити застосовують для виготовлення дверей, перегородок, підлог і щитових меблів.

Будівельна фанера це плоский аркуш, що складається із трьох, п'яти й більше склеєних між собою шарів шпони. Шпон одержують на лущильних верстатах шляхом зрізання шару деревини (берези, ялини, сосни та ін.) у вигляді безперервної широкої стрічки з обертового попередньо розпареного кряжа й наступного розкроювання на форматні листи. Листи шпону склеюють так, щоб волокна двох суміжних листівів були взаємно перпендикулярні. Це забезпечує фанері більш високу механічну міцність у порівнянні зі звичайною деревиною. Листи фанери випускають довжиною до 3, шириною до 2 м і товщиною до 15 мм. Залежно від виду застосовуваного клею і його водостійкості фанера буває підвищеної, середньої й обмеженої водостійкості. З фанери підвищеної водостійкості виготовляють несучі й огороджуючі конструкції будівель, а також ті, що працюють в умовах підвищеної вологості та інвентарну опалубку при виробництві бетонних робіт. Фанеру середньої й обмеженої водостійкості використовують для обшивання стін всередині будинку й влаштуванні перегородок. Для внутрішньої обробки стін, перегородок, панелей, дверних полотен і вбудованих меблів широко застосовують декоративну фанеру, яка є звичайною клеєною фанерою, облицьованою смоляними плівками в поєднанні з текстурним папером або без нього.

Столярними виробами найчастіше заповнюють дверні й віконні прорізи. На будівництво столярні вироби надходять комплектно. Зберігати їх треба в сухих приміщеннях, не допускаючи механічних ушкоджень і зволоження.

Будівельні конструкції й деталі з деревини виготовляють на деревообробних заводах і комбінатах і постачають на будівництво в готовому вигляді, що виключає їхнє припасування на місці виконання робіт. До них відносять комплекти для збірних дерев'яних будинків (брускових, каркасно-щитових, каркасно-обшивних), деталі й елементи конструкцій для сільських будинків (балки, ферми), для міжповерхових і горищних перекриттів (дощаті щити накату й перегородки й т.п.).

Залежно від характеру роботи й умов експлуатації з'єднання складових частин елементів дерев'яних будівельних конструкцій здійснюється на болтах, скобах, хомутах, врубах, шпонках, нагелях або на синтетичних клеях.

Клеєні конструкції й деталі з деревини у вигляді балок прямокутного й таврового перетину (рис. 12), прогонів, елементів ферм і арок, паль шпунта й інвентарної опалубки найбільш ефективні в індустріальному будівництві. Використання високоміцних водостійких фенол-формальдегідних клеїв дає можливість застосовувати маломірний лісоматеріал і одержувати конструкції будь-яких розмірів і форм, що характеризуються високою міцністю, довговічністю й вогнестійкістю. Крім того, клеєні конструкції легші й щільніші за звичайні, дешевші, надійніші в експлуатації, тому що при їхньому виготовленні враховують анізотропні властивості деревини, а клейовий прошарок забезпечує монолітність конструкції.

Рис. 12. Клеєні елементи з деревини

1. Клеєні дерев'яні конструкції виготовляють із пиломатеріалів переважно хвойних порід, іноді з застосуванням будівельної фанери (склеєної водостійкими клеями). Використовують їх для влаштування покриттів виробничих, сільськогосподарських і деяких промислових будівель. Для заводського виготовлення стандартних малоповерхових будинків ефективне комплексне використання виробів з деревини й відходів дерев’яної сировини. На основі відходів випускається фіброліт і арболіт у вигляді плит, а також деревоволокнисті й дерево-стружкові плити.

Дата добавления: 2014-12-10