Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Суттєвість зв’язків між явищами




Об’єктивність зв’язків між явищами та їх незалежність від нашої свідомості.

Матеріальні системи існують незалежно від людської свідомості, а тому їх вважають об’єктивними. У той же час виникають питання щодо класифікації ідеальних систем, де зв’язки можуть бути класифікованими виключно як суб’єктивні. Такий філософський аспект вивчення системного підходу висвітлює принцип взаємозв’язків, як методологічну основу системного підходу. Даний принцип у випадку вивчення педагогічної системи призводить до висновків про об’єктивність зв’язків у межах педагогічної системи. Практика свідчить, що у разі створення педагогічної системи виникають певні об’єктивні закономірності її функціонування, хоча дану систему важко визначити як матеріальну. Як результат, педагогічна система забезпечує якісний перехід абітурієнта у випускника із заданими у відповідності до соціального замовлення характеристиками. Визначальним фактором такого переходу стає сама педагогічна система, що характеризується чіткою структурою, визначеними функціями, налагодженими адаптивними можливостями щодо керівництва навчальним процесом.

 

Зазначена ознака вказує, що об’єкти, що вивчаються, не можуть існувати по за межами системи. Кожен об’єкт існує та функціонує як частина системи. Для педагогічної системи дана ознака є суттєвою і обов’язковою, оскільки об’єктивно існує чимало складових педагогічної системи, які стають предметами певних науково-педагогічних досліджень і у той же час розглядаються окремо, ігноруючи об’єктивні взаємозв’язки з іншими елементами педагогічної системи. Детальне структурування педагогічної системи дає можливість конкретизувати її функції виходячи із завдання реалізації соціального замовлення. Продуктивним у вивченні педагогічної системи, виходячи із такими чином визначених її функції, стає об’єднання традиційних предметів дослідження в один – педагогічну систему. Це відкриває можливості вивчення педагогічної реальності у комплексному вигляді із урахуванням усіх чинників, що мають прямий чи опосередкований вплив на якість результату навчального процесу.

Чимало науково-педагогічних досліджень присвячуються вивченню впливу конкретного чинника на формування чи розвиток окремої якості особистості. Це дає можливість простежити об’єктивні закономірності в організації навчального процесу, але одночасно усвідомлюється протиріччя між розумінням педагогічного процесу з точки зору системного підходу, за якого усі явища знаходяться у тісній постійній взаємодії і не можуть бути вивченими відокремлено, та розрізненими дослідженнями, де висновками стають зафіксовані причинно-наслідкові зв’язки між окремими змінами у педагогічній системі та її результатами з ігнорування комплексного впливу інновацій.

3. Велика кількість типів зв’язків визначає велику кількість типів систем, що утворюються із допомогою даних зв’язків. Відсутність упевненості в існуванні системи виникає внаслідок недостатньо глибокого вивчення типів зв’язків.

Накопичений педагогічною наукою та практикою досвід організації навчального процесу переконує у правильності даної ознаки. В залежності від концептуальних основ організації педагогічного процесу упродовж усієї еволюції систем освіти виникали як унікальні прецеденти щодо організації педагогічної взаємодії, так і удосконалювались сталі форми організації навчального процесу. Кожний окремий приклад організації педагогічної системи мав характерні внутрішні зв’язки і обумовлені ними педагогічні результати. В залежності від якісних характеристик, що визначались соціальним замовленням, виникали, розвивались, припиняли існування різні конфігурації систем освіти. Зв'язок структури педагогічної системи із соціальним замовленням є загальною системоутворюючою закономірністю.

4. Однозначність об’єкту не визначає однозначність його системного вивчення. Оскільки зв’язки характеризуються взаємозв’язками, то останні можуть стати підґрунтям для моделювання іншої системи. Вже розглянуті у сучасній педагогічній науці та практиці дві полярні стратегії, в рамках яких розвиваються системи освіти, свідчать на користь правильності визначення даної ознаки. Так, зміни взаємозв’язків між двома суб’єктами навчального процесу призводять до необхідності констатувати домінування стратегії формування чи стратегії розвитку. Хоча у даному випадку йдеться про полярні варіанти взаємозв’язків.

Стратегією формування позначається тенденція до педагогічного втручання ззовні у внутрішній світ особистості, нав'язування системи поглядів, цінностей, способів діяльності, критеріїв оцінки результатів діяльності. Стратегія формування має місце за умов виконання вчителем функцій організатора і керівника процесу навчання. Суб'єкт-суб'єктна взаємодія набуває зовнішньо суб'єкт-об'єктного спілкування, за якого учневі відводиться роль виконавця, що діє за визначеною ззовні програмою власного розвитку. Недоліки такої стратегії довели необхідність перегляду позицій учасників педагогічної взаємодії та призвели до виникнення й інтенсивного розвитку ідей особистісно орієнтованого навчання і виховання, що складають так звану стратегію розвитку.

Стратегія розвитку передбачає організацію особливих міжособистісних стосунків у межах системи освіти, очікуваним результатом яких є всебічний розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація. У рамках цієї стратегії налагодження стосунків між вчителем та учнем відбувається на основі взаємної поваги й шанобливого ставлення до особистості останнього. Стратегія розвитку має місце за умов здійснення планування навчального процесу спираючись на результати діагностики особистих характеристик учня. Тобто, результати контрольної та діагностичної діяльності вчителя стають основою для створення особистої програми розвитку окремого учня з урахуванням притаманних йому особливостей. Логічним і необхідним продовженням цього процесу є залучення школяра до різних видів самостійної навчально-пізнавальної діяльності з метою забезпечення ефективного розвитку його здібностей, нахилів, формування комплексу знань, умінь, навичок на оптимальному рівні співвідношення складності й доступності.

Обидві стратегії мають місце у реальному процесі навчання. Можна стверджувати, що вони є результатом теоретичного узагальнення основних відомих підходів до виконанням учителем професійних функцій. Розуміння педагогічної технології у загальному вигляді як певного науково обґрунтованого алгоритму дій, що забезпечує досягнення заздалегідь запланованого результату показує, що обидві розглянуті стратегії мають право на існування.

5. Універсальність та рефлексивність зв’язків педагогічної системи підтверджує думку по її особливу унікальність, багатогранність у реалізації виходячи із різних концептуальних положень щодо забезпечення досягнення мети освіти. Багатоплановість цілей, неоднозначність суб’єктів педагогічного спілкування, широкий спектр методів реалізації цілей навчального процесу вказують на універсальний характер педагогічної системи. Разом із цим залишається можливість зміни інтенсивності педагогічного впливу, його корекції на основі об’єктивних даних зворотного зв’язку. Таким чином, педагогічна система набуває особливих унікальних властивостей, що якісно відрізняють її від інших відомих систем і одночасно вказують на необхідність реалізації науково обґрунтованого системного підходу щодо організації педагогічної взаємодії.

Для педагогічної науки об’єктивним фактом є використання неоднозначної термінології для позначення її об’єктивних наукових тенденцій. Детальний аналіз термінів "системний підхід" та "технологічний підхід" у галузі освіти вказує на їх тотожність. Провідною ознакою реалізації технологічного підходу в освіті є використання системного аналізу у вирішенні практичних задач забезпечення ефективного функціонування процесу навчання з урахуванням критерію оптимальності. Педагогічна технологія стає об’єднуючим терміном для нових наукових підходів до аналізу та організації педагогічного процесу. Йдеться про широке коло проблем, пов'язаних з аналізом навчального матеріалу та організацією педагогічної взаємодії суб’єктів процесу навчання.

Технологічний підхід таким чином виділяється у самостійну спеціальну галузь педагогічної науки, що досліджує цілісний навчальних процес, розглядаючи його як систему. Використання системного підходу до організації навчання об’єднує вивчення психологічних теорій навчання, проблеми загальної теорії систем та їх застосування у педагогіці.

Завдання й запитання для самоконтролю

1. Назвіть характерні ознаки основних історичних етапів розвитку педагогічної технології як окремої науки.

2. Визначте роль технічних засобів навчання в розвитку педагогічної технології на кожному з її основних історичних етапів.

3. Як можна сформулювати провідну тенденцію розвитку освітніх технологій на сучасному історичному етапі?

4. Дайте оцінку впливу технічних засобів навчання на розвиток педагогічних ідей організації процесу навчання.

5. Назвіть характерні особливості технологічного підходу в освіті.

6. Доведіть, що технологічний підхід забезпечує гарантоване досягнення поставлених цілей процесу навчання.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-10; Просмотров: 495; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.