Соціальна робота в громаді

ІІІ. Формування і вирішення задач.

ІІ. Узгодження мети і часових рамок її досягнення.

Часто виокремлення мети досягається переформулюванням проблеми. При цьому не потрібно забувати про те, що клієнт буде досягати тільки тієї мети, яку він справді хоче досягнути, а також про те, що мета має бути практично здійснюваною, має бути бажаною і для соціального працівника.

Обрана проблема, узгоджена ціль і часові рамки її досягнення записуються в угоді, примірник якої надсилається кожному учаснику.

Шлях від узгодження мети до її досягнення виміряється невеликими кроками – задачами:

1) виділення задач;

2) перевірка задач - чи була вирішена задача? Якщо так, то яких успіхів ми досягнули і як успішно була вирішена задача.

Останній етап. Завершення роботи – даємо оцінку роботі. Які зміни було досягнуто на шляху до мети. Обов’язково підкреслити значимість внеску клієнта при роботі.

Отже, пробемно-орієнтований підхід у соціальній роботі має свої переваги та недоліки, зокрема:

- можливість застосовувати до широкого кола клієнтів та проблем;

- навіть з небажаючими співпрацювати клієнтами можна знайти ту проблему, над якою вони хочуть працювати;

- достатньо високі вимоги до логічного мислення та розвитку самосвідомості клієнта;

- цей підхід важко застосовувати без підтримки соціальної служби, оскільки він вимагає багато часу та передбачає застосування нових методів, технологій і творчості.

Соціальна робота в громаді тільки набуває розвитку в Україні. Необхідність розвитку цього напряму пов’язана з розбудовою громадянського суспільства, необхідністю оцінювати потреби клієнтів на рівні громади, сприяти розвитку територіальних громад, активно запроваджувати соціальну роботу в групах громад.

У соціальній роботі термін „громада” найчастіше вживають у таких значеннях: територіальна громада; громада за інтересами (група громади).

Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Це - спільнота мешканців, жителів населених пунктів (сіл, селищ, міст), об'єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Наприклад, територіальна громада м. Чернігова, селищна громада і т.п.

Громада за інтересами (група громади) – це колектив людей, які проживають в одній територіальній громаді, мають спільні проблеми або спільні інтереси, проводять разом час, відносять себе до однієї групи, при цьому інші їх також відносять до цієї групи.

Розрізняють групи: різнорідні і однорідні, вони можуть різнитися за віком та іншими ознаками, але вони обов’язково об’єднані спільними цілями і задачами. Можна виділити такі види груп у громаді:

- групи соціальної терапії (анонімні алкоголіки, наркомани);

- волонтерські групи;

- групи із захисту прав людини (адвокатські);

- групи, об’єднані неформальними інтересами (для занять спортом, аматорські колективи тощо);

- інші види.

При роботі з групами, націленими на створення можливостей для змін у громаді і колективну діяльність, соціальних працівник виступає у двох основних ролях.

Ролі соціальних працівників при роботі з групами
¯	¯
Наснажував (фасилітатор) В ролі фасилітатора соціальний працівник наснажує і підбадьорює групу для виконання дій, підвищує рівень знань з актуальних питань, змінює ментальне ставлення до можливості зробити щось для вирішення питань	Керівник (ведучий) В ролі керівника соціальний працівник допомагає членам групи діяти у відповідності до їх інтересів і намагатися зняти бар’єри (організація груп, допомога в установленні контактів, лобіювання інтересів групи тощо).

При роботі з групами громад соціальні працівники потребують таких знань і вмінь: встановлення цілеспрямованих відносин з людьми; аналіз стану групи (готові чи ні); правильно регулювати емоції та поведінку членів; заохочення участі; використання ресурсів, як внутрішніх так і зовнішніх; навички розробки програм (правильно розробити мету); оцінка і моніторинг.

Для того, щоб робота в групі була ефективною, її будують на таких принципах: увага учасників; структура; розподіл часу; гнучкість планів; робота поза групою (можливість для членів групи думати і діяти самостійно, незалежно від соціального працівника).

Показниками ефективності в роботі групи є: доброзичливі стосунки; максимальна залученість учасників до внесення пропозицій, складання планів і їх здійснення; доброзичливі стосунки з іншими системами; здійснення внеску в роботу громади.

Гарним прикладом соціальної роботи з групами в громаді є діяльність груп самодопомоги та взаємодопомоги.

Група взаємодопомоги (або самокерована група) – це об’єднання людей, яким властиві схожі проблеми чи ситуації (хронічне захворювання, туберкульоз, залежність, якої учасники бажають позбутися). Це може бути трагедія, психологічні наслідки якої члени групи хочуть подолати, ситуація неприйняття суспільством або потреба відстоювати свої права і спосіб життя.

Основними цілями груп самодопомоги є:

1. Вихід з ізоляції.
2. Набуття впевненості.
3. Можливість поговорити про проблеми.
4. Знайти товаришів.
5. Навчатися в інших
6. Знайти підтримку
7. Пізнати себе
8. Навчитися обговорювати проблеми з сім’єю та друзями.

Дата добавления: 2014-12-10