Соціальні проблеми у глобальному вимірі: світові тенденції

Діяльність міжнародних організацій соціальної роботи

На даний момент існує 3 основні найбільш актуальні міжнародні організації. Всі вони засновані наприкінці 1920-х років та беруть свій початок з Міжнародної Конференції соціальної роботи, що відбулася у Парижі 1928 році.

Міжнародна Асоціація Шкіл соціальної роботи (МАШСР) була заснована в 1929 році. Її засновниками були 46 членів з усіх країн. Вже в 1939 році вона включала 75 шкіл соціальної роботи з 18 країн. Її головна мета – професіоналізація соціальної роботи шляхом розвитку шкіл соціальної роботи, а також вироблення спільних стандартів підготовки соціальних працівників. На даний момент активно працює, має свої газети, Інтернет-видання.

Міжнародна Федерація Соціальних Працівників (МФСП). Її засновниками є соціальні працівники США та деяких країн Європи. На момент заснування головною метою її діяльності було поширення уявлення про соціальну роботу як професію, що має професійні стандарти та етику. На сучасному етапі основна її мета полягає в обміні досвідом соціальних працівників з усього світу. Міжнародна Федерація Соціальних Працівників регулярно проводить конференції, має статус офіційного консультанта в Організації Об’єднаних Націй.

Міжнародна Рада Соціального Захисту (МРСЗ) була заснована в 1966 році. Ця Рада об'єднувала національні Ради із соціального захисту. Об’єднавшись з деякими іншими міжнародними організаціями, у 1982 році вона розширила свою повну назву: „Міжнародна Рада Соціального Захисту: Світова організація сприяння соціальному розвитку”. Зміна назви мала відобразити тенденцію переходу від концепції соціального захисту до концепції соціального розвитку.

Як бачимо, соціальна робота – це потужна професія, що у світовому масштабі має офіційних представників у міжнародних організаціях соціальної роботи, що активно розвивають наукову, публіцистичну, освітню, політичну діяльність.

Вивчення міжнародного досвіду соціальної роботи спрямовує нас і до розгляду соціальних проблем, їх загальних тенденцій, розуміння впливу економічних, культурних, політичних, екологічних та ін. факторів на розвиток світової проблематики.

Соціальні проблеми розглядаються науковцями (Т.Семигіна) як:

- умови в суспільстві (наприклад, бідність, расизм та ін.), які спричиняють матеріальні та душевні страждання певної частини населення;

- соціокультурне явище, яке перешкоджає значній частині членів суспільства розвивати та використовувати сповна власний потенціал;

- відмінності між тим, що проголошує держава, як те, що вона має захищати (рівні можливості, справедливість тощо), й реальними умовами, в яких живе багато громадян країни;

- погіршення середовища, де живуть люди, через забруднення та нерівноцінне використання природних ресурсів.

Оцінка соціальних проблем та соціальної ситуації в межах конкретної країни, яка б давала можливість робити порівняння в світовому масштабі, здійснюється з використанням спеціально розроблених показників, як то:

- “індекс соціального здоров'я” (розроблений американськими вченими Марком та Марго-Луїзою Мірінгофф), що включає вимірювання 16 головних соціальних проблем, зокрема безробіття, відсотку дітей, які зростають у бідності, середній тижневий заробіток, рівень знущання над дітьми, забезпеченість медичним страхуванням, зайнятість, прибуток;

- “індекс людського розвитку (ІЛР)” (використовується ООН для оцінки країни), який розраховують, виходячи з очікуваної тривалості життя при народженні, рівня освіти та розміру реального ВВП на душу населення. При цьому враховуються також проблеми подолання бідності, соціальне забезпечення, збереження та охорона довкілля, подолання ВІЛ/СНІДу.

Автор книги “Соціальна політика у глобальному вимірі” Т.Семигіна виділила деякі спільні для багатьох країн тенденції, що впливають на характер соціальних проблем у світовому масштабі. Коротко охарактеризуємо ці тенденції.

Соціально-економічні тенденції проявляються в тому, що, внаслідок поглиблення взаємозалежності економічних ринків, зокрема, активної діяльності транснаціональних кампаній, введення єдиної грошової одиниці “Євро”, процесів лібералізації торгівлі, глобалізації, фрагментації ринку праці, відбувається поглиблення нерівності між бідними і багатими країнами та поляризація населення за рівнем доходів в середині однієї країни.

Значний вплив на соціальні проблеми здійснюють і соціально-політичні тенденції. Йдеться про міжетнічні локальні конфлікти (Росія, Гватемала, Ірак, Палестина, Ізраїль), появу країн з перехідною економікою, активізація наднаціональних утворень та організацій (ООН, ЄС, Світовий банк, ВОТ), що, безперечно, позначається на напрямах соціальної політики конкретної держави.

Соціально-демографічні тенденції також дають підстави для роздумів. Зокрема, важливою проблемою залишається „посивіння планети” – збільшення кількості людей похилого віку у світовому масштабі. Цікавою є тенденція до зростання загальної чисельності населення (понад 90 %) за рахунок бідних країн. Не можна обминути увагою проблеми ВІЛ/СНІДу та їх вплив на демографічні процеси. Крім того, фахівці спрямовують увагу на посилення міграційних процесів, як внутрішніх (урбанізація), так і зовнішніх (між країнами), проблеми нелегальної міграції тощо.

Соціокультурні тенденції полягають у культурній дифузії і створенні єдиного уніфікованого простору, зокрема, комунікативного (мережа Інтернет, телебачення, радіо). Можемо говорити також про поширення англійської мови і згубний вплив так званої вестернізації (впливу західної культури), а подекуди говорять про китаїзацію у культурній та економічній сферах. Окремо варто відмітити посилення процесів етнічної само ідентифікації у країнах пострадянського простору.

Загалом, останнім часом усе частіше говорять про глобальну соціальну політику, що розповсюджує свій вплив у міжнародній перспективі. Цілями глобальної соціальної політики є:

- зменшення зубожіння та голоду;

- досягнення загальної початкової освіти;

- стимулювання гендерної рівності;

- поліпшення здоров’я породіть;

- боротьба з ВІЛ/СНІДом, малярією та іншими хворобами;

- забезпечення стабільності середовища;

- розвиток глобального партнерства заради розвитку, зокрема, боротьба з бідністю на національному та міжнародному рівнях, розроблення стратегій забезпечення молоді тих країн, що розвиваються, продуктивною працею тощо.

Дата добавления: 2014-12-10