Облік основних засобів. Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат. Зміст

Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Зміст	Вартість запасів, тис. грн. (рахунки 20, 22, 28)	Транспортно-заготівельні витрати, тис. грн. (окремий субрахунок)
1. Залишок на початок місяця
2. Надійшло за місяць
3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано та інше вибуття - природний убуток, нестачі, псування, уцінка, безоплатна передача тощо)		67*
4. Залишок на кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 3)

*Сума транспортно-заготівельних витрат, що за розподілом припадає на запаси, які вибули у звітному місяці, становить:

Для обліку запасів призначено 2-й клас Плану рахунків «Запаси». Аналітичний облік запасів ведеться у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видів запасів.

Типову кореспонденцію рахунків по обліку надходження запасів наведено у таблиці 10.2 (Додаток 3 до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів):

Згідно із П(С)БО 7 «Основні засоби» основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити:

Ø своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку повної інформації про оцінку, переоцінку і надходження основних засобів, їх внутрішнє переміщення (зі складу в цех (відділ, дільницю), з цеху в цех тощо), вибуття (реалізація, ліквідація, безоплатна передача, нестача, псування тощо);

Ø відображення даних про нарахування амортизації основних засобів за звітний період та їх зносу з початку корисного використання;

Ø визначення витрат, пов’язаних з підтриманням основних засобів у робочому стані (технічні огляди, поточне обслуговування), їх ремонтом і поліпшенням;

Ø визначення фінансових результатів від реалізації та іншого вибуття основних засобів;

Ø інформацією для складання звітності про основні засоби і капітальні інвестиції.

Підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

ü суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

ü реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

ü суми ввізного мита;

ü суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

ü витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

ü витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

ü інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Облік основних засобів ведуть на рахунку 10 «Основні засоби». Рахунок 10 призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.

За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об'єкта окремо.

Облік капітальних інвестицій ведуть на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Рахунок 15 призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» має такі субрахунки:

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень (інвентарними об'єктами).

Затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом). Затрати на будівництво, виготовлення, придбання і поліпшення об'єктів (капітальні інвестиції) групуються за такими напрямками робіт (витрат):

§ проектно-вишукувальні роботи;

§ будівельні роботи;

§ роботи з монтажу устаткування;

§ придбання устаткування, що потребує монтажу;

§ придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю;

§ інші капітальні роботи і затрати.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться у розрізі затрат на зазначені роботи (витрати) окремо за об'єктами інвестицій.

При підрядному способі виконання проектно-вишукувальних і будівельно-монтажних робіт вартість виконаних і оформлених в установленому порядку робіт відображається за дебетом рахунку обліку капітальних інвестицій у кореспонденції з рахунком обліку заборгованості підрядникам (будівельним, проектним організаціям).

При господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт облік затрат забудовником ведеться на рахунку обліку капітальних інвестицій у кореспонденції з рахунками обліку виробничих запасів, послуг допоміжних виробництв, зносу основних засобів і розрахунків з кредиторами (по заробітній платі, відрахуваннях на соціальні заходи, за послуги машин і механізмів тощо). У такому ж порядку відображаються витрати на утримання підрозділів підприємства, що займаються організацією будівництва.

Вартість устаткування, яке не потребує монтажу, та інших необоротних матеріальних активів, які придбаваються підприємством, відображається у складі капітальних інвестицій після надходження таких цінностей на місце призначення і оприбуткування.

Капітальні інвестиції обліковуються у складі незавершеного будівництва до введення об'єктів основних засобів в експлуатацію.

Необоротні активи підлягають амортизації.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується, – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Знос основних засобів – сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного;

2) зменшення залишкової вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості;

4) кумулятивного;

5) виробничого.

1) при використанні прямолінійного методу річна сума амортизації визначається за формулою:

, де (10.8)

Ар – річна сума амортизації;

Ва – вартість, яка амортизується;

Т – строк корисного використання об'єкта основних засобів.

Вартість, яка амортизується розраховують:

Ва = Пв – Лв або Ва = Прв – Лв, де (10.9)

Пв – первісна вартість об’єкта основних засобів;

Прв – переоцінена вартість об’єкта основних засобів;

Лв – ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів.

Місячна сума амортизації розраховується за формулою:

, де (10.10)

Ам – місячна сума амортизації.

2) при використанні методу зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається за формулою:

Ар = Зв поч. х Нр або Ар = Пв поч. х Нр, де (10.11)

Зв поч. – залишкова вартість об'єкта на початок звітного року;

Пв поч. – первісна вартість на дату початку нарахування амортизації;

Нр – річна норма амортизації.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як:

х 100, де (10.12)

Т – термін (кількість років) корисного використання об'єкта основних засобів.

3) при використанні методу прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як:

Ар = Зв поч. х Нр або Ар = Пв поч. х Нр, (10.13)

Річну норму амортизації обчислюють за формулою:

х 2 (10.14)

4) при використанні кумулятивного методу річна сума амортизації визначається як:

Ар = Ва х К, де (10.15)

К – кумулятивний коефіцієнт.

Кумулятивний коефіцієнт розраховують за формулою:

, де (10.16)

Тк – кількість років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів;

– сума числа років його корисного використання.

5) при використанні виробничого методу місячна сума амортизації визначається як:

Ам = Ом х Вс, де (10.17)

Ом – фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг);

Вс – виробнича ставка амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється:

, де (10.18)

Озаг. – загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Дата добавления: 2014-12-10