Методика розрахунку

1. Об’єм тампонажного розчину. Згідно рис. 1, в.

, (1)

де d_з, d_в – відповідно зовнішній і внутрішній діаметри обсадної колони, м; D – середній діаметр стовбура свердловини, який визначають по кавернограмі перед спуском обсадної колони; h = 10-20 м – висота цементного стакану.

Його також можна визначити за формулою

, (2)

де k₁ – коефіцієнт, що враховує наявність в свердловині каверн (k₁ = 1,1¸1,5), D_д – діаметр долота, м.

2. Кількість матеріалів, необхідних для приготування тампонажного розчину.

2.1. Кількість сухого цементу, необхідного для приготування 1 м³ розчину

, (3)

де ρ_с – щільність сухого тампонажного матеріалу (для цементу ρ_c=3100¸3200 кг/м³); ρ_в – густина води, кг/м³; ρ_т.р. – густина тампонажного розчину, кг/м³.

2.2. Загальна маса сухого цементу

, (4)

де k₂ = 1,01¸1,10 – коефіцієнт, що враховує втрати цементу в процесі приготування.

2.3. Об’єм води, необхідний для приготування 1 м³ тампонажного розчину

. (5)

2.4. Загальний об’єм води

, (6)

де k₃ = 1,05¸1,10 – коефіцієнт, що враховує втрати води.

3. Об’єм протискувальної рідини

. (7)

4. Об’єм буферної рідини

, (8)

де h_б = 100¸200 м – висота стовпа буферної рідини в кільцевому просторі (рис. 1, в).

5. Об’єм бурового (глинистого) розчину, що витісняється

, (9)

6. Сумарна подача цементувальних агрегатів.

Вона визначається виходячи з положення, що найбільш успішне витіснення глинистого розчину відбувається при турбулентній течії тампонажного розчину в затрубному просторі. Затрубний режим течії можливий при швидкості підйому тампонажного розчину в затрубному просторі не нижче V_вис = 1,5¸1,7 м. Зазвичай приймають V_вис = 1,5¸2,5 м.

Тоді (10)7. Тиск в циркуляційній системі.При цементуванні обсадної колони повинні виконуватися наступні умови , ; (11)

; (12)

, (13)

де Р₁ і – відповідно розрахунковий і допустимий тиск на цементувальній головці; – граничний внутрішній тиск для обсадних труб; Р₂ і – відповідно розрахунковий і допустимий тиск на насосах цементувальних агрегатів; Р₃ і – відповідно розрахунковий і допустимий тиск на вибої свердловини, визначають як граничний тиск, при якому виникає поглинання. Граничні показники, що стоять в правій частині цих рівнянь, є паспортними характеристиками.

У випадку. якщо ці умови не виконуються, то необхідно або змінити режим цементування, або підібрати інше обладнання.

С метою спрощення, припустимо, що властивості розчину в процесі цементування остаються незмінними, а поперечні розміри обсадної колони і стовбура свердловини однакові по всій їх довжині. В деяких випадках будемо зневажати наявністю стовпа буферної рідини.

7.1. Визначення початкового тиску на цементувальній головці

, (14)

де Р_тр – втрати тиску усередині обсадної колони; Р_з.п. – втрати тиску в затрубному просторі.

, (15)

, (16)

де і – скорочувальні коефіцієнти.

7.2. Визначення мінімального тиску на цементувальній голівці

Оскільки густина глинистого розчину менша за густину тампонажного розчину, тиск при закачуванні останнього поступово знижується, досягаючи мінімуму у момент вивільнення протискувальної пробки і в подальшому до початку надходження тампонажного розчину в затрубний простір залишається незмінним.

Р_min може знижуватися до 0 і навіть мати негативне значення.

, (17)

де Р_р – різниця гідростатичних тисків в трубах і в затрубному просторі в момент початку надходження тампонажного розчину в затрубний простір (рис. 1, б)

, (18)

де Н_т – висота стовпа тампонажного розчину усередині обсадної колони.

, (19)

де F_т – площа прохідного перерізу обсадної колони.

. (20)

Якщо Н_т > L тоді приймають Н_т = L

Тиск Р_тр і Р_з.п. визначаються аналогічно (15) і (16) у відповідності до положення меж розділу розчинів зображених на рис. 1, б.

, (21)

, (22)

7.3. Визначення максимального тиску на цементувальній голівці Р_max (рис. 1, в). З моменту надходження тампонажного розчину в кільцевий простір тиск на цементувальній голівці підвищується и досягає максимуму в кінці періоду цементування

, (23)

де – різниця гідростатичних тисків в трубах і затрубному просторі в момент посадки пробки на стопорне кільце (рис. 1, в).

, (24)

, (25)

. (26)

7.4. Визначення максимального тиску на вибої свердловини

, (27)

де – максимальний гідростатичний тиск в затрбному просторі.

. (28)

8. Після цього перевіряємо чи виконуються умови (11) і (13). При порушенні цих умов потрібно зменшити подачу насосів Q чи перейти на двоступінчасте цементування і повторити розрахунок.

Для перевірки умови (12) визначаємо максимальний тиск на ЦА

, (29)

де Р_м – втрати тиску в маніфольді.

Якщо величиною Р_м знехтувати, то можна прийняти

,

9. Обираємо тип ЦА, порівнюючи Р₂ з технічною характеристикою, таким чином, щоб виконувалась умова (13). Якщо жоден з існуючих (або тих, що є на підприємстві) ЦА не відповідають умові (13), то також треба зменшити подачу насосів Q чи перейти на двоступінчасте цементування і повторити розрахунок.

10. Визначаємо кількість ЦА для закачування буферної рідини за формулою

, (30)

де 6,4 – ємність мірного бака ЦА, м³.

11. Визначаємо кількість змішувальних машин

, (31)

де G_с – ємність бункера ЗМ, т.

12. Визначаємо кількість ЦА для закачування тампонажного розчину.

, (32)

13. Визначаємо кількість ЦА для протискування тампонажного розчину. При цьому процес протискування починаємо з максимальної подачі Q=Q_max при найменшому тиску Р₂=Р_min. Потім по мірі підвищення Р₂ до значення Р_mах подачу зменшують шляхом зменшення кількості подвійних ходів насосів або шляхом почергового відключення ЦА.

. (33)

Розрахункову кількість ЦА округляють в більшу сторону і до нього додають один резервний агрегат.

14. Визначаємо тривалість цементування

. (34)

У цій формулі t_б час закачування буферної рідини

, (35)

де q_i – продуктивність ЦА на і-ій передачі (див технічну характеристику ЦА).

Для визначення передачі на якій можна закачувати буферну рідину необхідно порівняти технічну характеристику обраного ЦА і Р_н, з тим, щоб

.

Як правило буферну рідину закачують на максимальній передачі.

Час закачування тампонажного розчину t_з визначають за формулою

. (36)

Тут q_i можна також вибирати з умови

.

Час закачування протискувальної рідини t_п (час протискування тампонажного розчину в затрубний простір) в загальному вигляді визначають за формулою

. (37)

При переході тампонажного розчину в затрубний простір тиск на цементувальній голівці буде підвищуватись від Р_min до Р_mах. В результаті виникає необхідність зменшення расходу шляхом послідовного переключення агрегатів на меншу передачу. При цьому для визначення t_п необхідно визначити об’єм протискувальної рідини, що закачують на кожній з передач. З метою спрощення розрахунків приймаємо, що q = q_cp (де q_cp визначаємо як середню по кількості передач насосу ЦА). З урахуванням того, що останні 1-2 м³ протискувальної рідини закачуються одним агрегатом формула (37) матиме вигляд

. (38)

Час на допоміжні роботи (промивання маніфольдів і вивільнення пробки) приймаємо t_д = 15 хв.

15. Визначаємо час початку тужавіння тампонажного розчину

, (39)

Зміст звіту

1. Розрахунок цементування згідно з вихідними даними (табл. 1).

2. Технічна характеристика обраного ЦА.

Дата добавления: 2014-12-10