ВВЕДЕНИЕ. Відповіді на питання для самоконтролю:

Додаток А

Додатки

Відповіді на питання для самоконтролю:

Ø "Східна зона" — це територія Німеччини, яка після закінчення Дру­гої світової війни знаходилася під контролем СРСР; "Західна зона" — це територія Німеччини, яка знаходилася під контролем країн-союзниць; "Бізонія" — це об'єднана територія зон контролю США та Великобританії.

Ø Особливості німецького федералізму полягають у тому, що в його основі лежить "одноманітність життєвих умов", яка отримала назву "ко­оперативного" федералізму; це означало, що в умовах повоєнного часу значно зросла взаємозалежність федерації та окремих земель у вирішенні економічних та соціальних проблем, тим більше що під час війни були підірвані корені історично сформованої своєрідності німецьких земель; водночас федерація в цілому та кожна земля окремо були "самостійними у своєму бюджеті та незалежні одна від одної".

Ø Згідно з Конституцією 1949 р. кожна земля в Німеччині має свій парламент — ландтаг та свій уряд; інтереси земель представлені у верхній палаті загальнофедерального парламенту — бундесраті, який складається з уповноважених, призначених урядом земель, нижня палата - бундестаг обирається на 4 роки за змішаною системою; главою держави є прези­дент, однак фактично його влада незначна; наглядові та стримуючі функції має Конституційний суд Німеччини.

Орієнтовні питання навчального блоку для підготовки до іспитів:

1. Основні тенденції державно-правового розвитку США новітнього часу. "Новий курс Рузвельта".

2. Розвиток конституційного принципу "розподілу влади" та механізму "стримування та противаг".

3. Еволюція американського федералізму.

4. Розвиток Великобританії у XX ст. Еволюція партійної системи.

5. Розвиток Великобританії у XX ст. Реформа парламенту.

6. Розвиток Великобританії у XX ст. Поліція та судові органи.

7. Державний устрій Четвертої республіки у Франції.

8. Державний устрій П'ятої республіки у Франції.

9. Розвиток політичної системи Франції в 60-80-х рр.

10. Веймарська республіка в Німеччині.

11. Встановлення фашистської диктатури в Німеччині.

12. Потсдамські угоди та утворення ФРН.

13. Об'єднання Німеччини. Історичні умови, причини, проблеми.

Физика в своем историческом развитии постепенно превратилась из науки описательной в науку точную. Для характеристики различных явлений и процессов, происходящих в природе и технике, физики все шире используют математические методы, или, как принято говорить, соответствующий математический аппарат. Для этой цели пришлось прежде всего ввести меру каждого физического свойства. Пока физики имели дело с простейшими свойствами тел, в качестве меры каждого из них можно было ограничиться скалярными величинами, обычно показывающими, во сколько раз мера данного свойства рассматриваемого тела больше некоторого единичного масштаба. Так были введены такие скалярные величины, как длина, площадь, объем, масса, время, температура, электрический заряд, энергия и т.п.

Со временем выяснилось, что для количественного описания скорости движения, изменения этой скорости, взаимодействия тел и т.п. скалярные величины не подходят. В этих случаях оказались пригодными более сложные математические величины — направленные отрезки, или векторы. Развитие количественных методов показало, что одно и то же физическое свойство в разных точках исследуемого объекта может принимать различные значения, и поэтому для их математического описания необходимо знать совокупность значений соответствующей величины во всех точках рассматриваемого объекта. Так в физике постепенно сложилось представление о математическом поле – области пространства, каждой точке которого соответствует определенное значение некоторой физической величины.

Поля бывают скалярные и векторные. Каждое из них в свою очередь может быть стационарным (если физическая величина в каждой точке области со временем не меняется) или нестационарным. Введение понятия поля в физике сыграло такую же прогрессивную роль, как в свое время появление в математике переменной величины.

Дата добавления: 2014-12-10