Влаштування дітей, позбавлених батьківського пілкування

Діти позбавлені батьківського піклування відповідно до Сімейного кодексу України можуть бути усиновленими або над ними може бути встановлена опіка чи піклування.

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Мета усиновлення дитини полягає у захисті її інтересів та для забезпечення стабільних та гармонійних умов життя.

Усиновленою може бути дитина, яка;

· - покинута в пологовому будинку;

· - покинута в іншому закладі охорони здоров'я;

· - яку відмовилися забрати з цих закладів, батьки інші родичі;

· - яку було підкинуто чи знайдено.

Новонароджена дитина може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку, а підкинута чи знайдена дитина після спливу двох місяців з часу її знайдення.

Усиновлювачем дитини може бути:

· - повнолітня дієздатна особа;

· - особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років (у разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років);

· - подружжя.

Усиновлення не може бути здійснено особами, які:

1) обмежені у дієздатності;

2) визнані недієздатними;

3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не буяй поновлені;

4) були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;

5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України;

9) мають інтереси, що суперечать інтересам дитини. Закон не обмежує кількість дітей, яких може усиновити один усиновлювач.

Якщо усиновленню підлягають рідні брати та сестри вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновлені, але за наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами. Якщо усиновлення для дитини не є таємним, брат та сестра мають право знати про нове місце її проживання.

За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

· - в сім'ї якого виховується дитина;

· - який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;

· - який всиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;

· - який є родичем дитини;

· - подружжя.

Для усиновлення дитини у випадках передбачених законом необхідна згода її батьків та самої дитини. Така письмова згода батьків повинна бути безумовною, засвідченою нотаріусом і може бути надана тільки після досягнення дитиною двомісячного віку, а якщо мати чи батько є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення, потрібна згода їхніх батьків. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони:

· - невідомі;

· - визнані безвісно відсутніми;

· - визнані недієздатними;

· - позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється;

· - не проживають з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її і це буде встановлено судом.

На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові, при цьому дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення.

Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення чи проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Усиновлювач має право приховувати факт усиновлення від дитини, яка ним усиновлена, і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення дитиною повноліття. Особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною чи кримінальною справою, яка є у їх провадженні.

Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження дитини, яка може бути змінена не більш як на шість місяців. За заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини, її по-батькові, для цього потрібна згода дитини, крім випадків, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені.

Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішення суду про це. З цього моменту припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням та виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини, та особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Опіка і піклування є особливим видом державної турботи щодо дітей, які з різних причин втратили батьківське піклування, вона встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування встановлюється над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років при відсутності батьківського піклування.

Опікуном або піклувальником дитини може бути повнолітня дієздатна особа, яка дає на це згоду. Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.

При призначенні дитині опікуна або піклувальника, органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Якщо дитина постійно проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров'я, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.

Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:

· - на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

· - на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

· - на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

· - на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника;

· - на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника;

· - інші права передбачені законом.

Опікун чи піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти та одночасно має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування, вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, та не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються Цивільним кодексом України, вони виконуються опікуном та піклувальником безоплатно.

Орган опіки та піклування здійснює контроль за умовами утримання, виховання навчання дитини, яка знаходиться під опікою чи піклуванням.

Опіка припиняється при досягненні дитиною 14-тиріч-ного віку чи передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам), а піклування - при досягненні дитини 18-ти річного віку, реєстрації шлюбу неповнолітньої особи, надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

Турбота про дитину позбавлену батьківського піклування може здійснюватися у формі патронату, під яким розуміється передача органом опіки та піклування за договором дитини, яка є сиротою на виховання у сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату, розмір якої визначається за домовленістю сторін.

Дата добавления: 2014-12-10