Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Навчальний блок І




Право

Право власності. Земельна власність (нерухоме майно) перебувала в руках:

держави (верховне право розпоряджання нею належало фараону);

сільської общини (яка володіла нею на природному праві);

храмів (вони мали необмежене право власності на земельні володіння);

приватних осіб (насамперед жерців та царських чиновників, вони могли здійснювати будь-які операції із землею - дарувати, продавати, передавати у спадок).

Рухоме майно перебувало у приватній власності з епохи Давнього Царства.

Зобов’язальне право. Зі Стародавнього Єгипту дійшли до нас такі види договорів:

договір купівлі-продажу (купівля-продаж землі передбачала вико­нання трьох умов:

1) досягнення домовленості між продавцем і покупцем про предмет договору;

2) продавець клявся перед богами, підтверджуючи таким чином силу договору;

3) мав відбутися фактичний перехід права власності від продавця до покупця);

договір найму (дозволялося наймати рабів, тварин, майно);

договір оренди (відома оренда земельних ділянок на річний термін);

договір позики (засобом забезпечення виконання умов договору було побиття боржника палицею або боргова кабала);

договір поклажі (найчастіше зустрічається при передачі майна на зберігання ополченцями, що йшли у військовий похід).

Шлюбно-сімейне та спадкове право. Дружина мала майже однакові права з чоловіком. Шлюб укладався на основі договору між нареченим та нареченою. Придане залишалося власністю нареченої. Розлучення могло здійснюватися з ініціативи обох сторін. Щоправда, з часом роль чоловіка зросла. Йому дозволялося мати наложницю, в той час як за зраду дружи­ни застосовувалася смертна кара. За незначну провину чоловік міг побити палицею свою дружину. Покарання за побиття наступало лише тоді, коли наслідком його ставало каліцтво дружини.

Майно успадковувалось як за законом, так і за заповітом. Спадкоємцями за законом вважалися діти незалежно від статі, проте старшому сину дістава­лося нерухоме майно. Заповіт дозволялося укладати обом із подружжя. Він озвучувався в присутності трьох свідків або укладався в письмовій формі.

Кримінальне право та процес. Серед злочинів у Стародавньому Єгипті виділялися:

посягання на державний устрій, зокрема — зрада, розголошення державної таємниці, повстання. Ці злочини відносилися до категорії тяж­ких, відповідали за них не лише винні, а й члени їхніх родин;

злочини проти релігії— вбивство священних тварин, чаклунство;

злочини проти життя та здоров'я — вбивство, завдання тілесних ушкоджень;

майнові злочини — крадіжка, обважування;

злочини проти моралі— перелюбство, зґвалтування.

За вчинення злочинів передбачалися тілесні та членоушкоджувальні покарання (відрізання вух, носа), смертна кара, ув'язнення, передача до рабства, грошові штрафи, відшкодування завданих збитків у подвійному розмірі.

Процес розпочинався з подання усної чи письмової заяви потерпілої сторони. Доказами вважалися свідки, присяга, зізнання під час тортур.

Питання для самоконтролю:

  1. Дайте письмову відповідь на питання: "Чи існує різниця між абсолют­ною монархією як формою правління і "східно-деспотичним" режимом"?
  2. Як здійснювалося управління Стародавнім Єгиптом?
  3. У чому полягає своєрідність давньоєгипетського права та правосуддя?
  4. Які періоди у своєму розвитку пройшла Єгипетська держава?
  5. З яких ланок складалася судова система Стародавнього Єгипту?

Глосарій термінів та понять:

Давній Схід географічне, історико-культурне, цивілізаційне понят­тя; саме тут, на території Давнього Сходу, вперше в історії людства сфор­мувалися такі інститути, як держава, право, світові релігії.

Східна деспотія — форма правління в державах Давнього Сходу, яка характеризується рядом певних рис: повноваження глави держави необме­жені; світська та духовна влада належить одній особі; здійснення влади є справою численного бюрократичного апарату; пригнічення особистості, відсутність свобод, найнижче раболіпство.

Мерет термін, який означав простолюдина, але не мав чітко вираже­ного змісту.

Неджес — певна категорія "слуг царя", які мали високий статус і право продавати частину своєї продукції на ринку.

Фараон —титул давньоєгипетських царів.

Номарх — людина, що очолює ном, командує його ополченням, керує храмовим господарством, є верховним жерцем місцевого культу.

Немху категорія єгипетського населення, до якої входили землевласни­ки, які мали власне господарство, ремісники, воїни, дрібні чиновники, які з волі фараонівської адміністрації могли бути підвищені або понижені у своєму соціально-правовому статусі залежно від потреб держави.

Джаті —жрець міста, начальник царського двору, глава царської кан­целярії, людина, що контролює центральне та місцеве управління, розпо­ряджається земельним фондом, керує армією, має судові функції.

Ном — територіально-адміністративна одиниця Давнього Єгипту, до складу якої входили сільські общини.

"Начальник дому зброї" — людина, яка очолювала військове відом­ство, відповідала за зброю, за забезпечення армії, будівництво фортець.

"Той, що завідує тим, що продукує земля та приносить Ніл" — людина, яка відповідала за державні комори та склади.

"Начальник робіт" людина, яка відповідала за велике будівництво.

"Слухняні покликанню" — неоднорідна за складом група осіб, яка посідала певне місце в управлінні або виробництві; ті, хто безпосередньо міг вислухати та повинен був виконати наказ свого пана.

Джаджати — ради общин.

"Супутники царя" — кадрове офіцерство, яке виконувало особливо важливі військові доручення фараона.

Неферу новобранці єгипетської армії.

"Начальник шістьох великих домів" людина, яка очолювала су­дове відомство та відповідала за судочинство по всій країні.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-10; Просмотров: 428; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.