Додатки. З формальної точки зору в Німеччині з XII—XIII ст.ст

Право

З формальної точки зору в Німеччині з XII—XIII ст.ст. не існувало "загальнонімецького права", якщо не брати до уваги імператорського за­конодавства з окремих питань, а існувало право різних територіальних утворень, враховуючи право міст. Германська середньовічна правова сис­тема вирізнялася чітким виділенням комплексу правових норм, які стосу­валися вищого феодального стану, так званого ленного права. Поділ права Німеччини на земське та ленне став традиційним. Ленне, земське, міське, канонічне право Німеччини регулювало одні й ті ж самі відносини (поземельні, майнові, шлюбно-сімейні, спадкові) по-різному, залежно від станової приналежності суб'єкта права та місцевості, території, право якої на нього поширювалося. Часто визначити його "власне право" міг тільки суд. У той же час в Німеччині були вироблені деякі загальні правові інститути, які, будучи добровільно визнаними різноманітними політичними одиниця­ми, становили основу "загального права" Німеччини. Такі принципи фор­мувалися як на базі універсальних норм звичаєвого права германців, так і на законотворчій діяльності імператорів в XII — першій половині XIII ст., яка потім фактично припинилася та активізувалася тільки в XVI ст.

Джерела права:

Джерело	Характеристика
	Звичаєве право	Важливу роль відігравали місцеві систематизації норм звичаєвого права, які могли включати положення імператорського законо­давства та судову практику ("Саксонське зерцало", "Швабське зерцало", "Франкське зерцало"). Дія норм та принципів цих збірників виходила далеко за межі міст, де вони були створені, що сприяло певній уніфікації права
Міське право	В Німеччині утворилося дві системи міського права - любекське та магдебурзьке. Перше поширювалося на міста Північного та Балтійського регіонів та було визначальним в межах Ганзей­ського союзу. Друге діяло на значній території східних земель, враховуючи Східну Саксонію, Бранденбург та окремі області Польщі. Найбільшого поширення набули норми магдебурзького права, надіслані в Бреслау в 1261р. (64 статті) та в Герлиц в 1304р. (140 статей)
Торгове право	Виділилося з міського права і з самого початку набуло загаль­нонаціональ­ного характеру. Значна кількість норм торгового пра­ва містилася в статутах міського права XIII ст. Любека, Брюгге та ін. Широкого авторитету у всіх країнах Балтії набули закони Вісбі (близько 1350р.), в яких регулювалися питання морських перевезень та торгівлі. Значний розвиток торгове право отримало в північно-італійських землях Германської імперії, де утворилися міські комуни, об'єднані в Ломбардську лігу
Міжнародне право	Джерело торгового права про надання режиму "найбільшого сприяння" в торгівлі
Римське право	Його норми діяли в ХІV-ХVІ ст.ст. Дигести Юстиніана, оброблені згідно з вимогами часу, були визнані основним джерелом права для заснованого в 1495р. Вищого імператорського суду. У XVI ст. римське пандектне право отримало авторитет імперського закону та продовжило існування як "зага­ль­не право" Німеччини майже до прийняття Германського цивільного уложення 1900р.

Важливий внесок в утворення загальногерманських принципів кримі­нального права буй внесений в 1532р. виданням кримінального та кримі­нально-процесуального уложення Карла V ("Кароліни"). "Кароліна" прого­лосила верховенство імперського права над правом окремих зе­мель, відміну "нерозумних та дурних звичаїв" у кримінальному судочинстві. Воно (уло­ження) відповідало сучасним вимогам кримінального права та процесу. На його основі сформувалося загальнонімецьке кримінальне право.

Незважаючи на процес уніфікації германського права, норми "загаль­ного германського права" мали в основному рекомендаційний характер та залежали від ступеня їх "визнання" в германських землях. Правові системи формувалися переважно за окремими територіями — державами Німеччини.

Питання для самоконтролю:

1. Намалюйте схему державного устрою німецьких земель.
2. Намалюйте схему суспільного устрою німецьких держав.
3. Що таке "Кароліна"?
4. У чому полягала доктрина "двох мечів"?
5. У чому полягала головна особливість розвитку права німецьких міст?
6. Як називався титул німецьких імператорів у X столітті?
7. Яку ситуацію в управлінні Німеччиною закріпила "Золота булла" 1356 року?
8. Порівняйте особливості розвитку двох німецьких держав: Пруссії та Австрії.

Глосарій термінів та понять:

Герцог— представник родової аристократії.

Граф — представник служилої аристократії.

Гофти — великі землевласники, які вийшли з королівських чиновників.

Щит — ієрархічні ранги, на які було поділено феодальне дворянство та духовенство Німеччини.

Шеффенський стан — назва одного із щитів, до якого входили судді в общинних судах.

Пфальцграфи — посадові особи, які завідували імператорським май­ном на території Італії.

Бюргерство —середній прошарок міського населення Німеччини.

Рейхстаг — назва загальноімперського органу, який виконував функції представництва окремих політичних одиниць; до його складу входили З колегії; компетенції не були чітко визначені.

Дата добавления: 2014-12-10