Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Транспорт i зв'язок




Транспорт є важливою сферою інфраструктурного забезпечення населення та народного господарства України, складовою частиною її комунікаційної інфраструктури поряд із зв'язком та електропередачею.

В Україні отримали розвиток всі види транспорту. Об’єднанні транспортними вузлами, вони утворюють транспортний комплекс республіки. Тектонічна стабільність, рівнинний рельєф, давні господарські освоєння території та деякі інші фактори сприяють розвитку транспортної мережі. Велику роль відіграють зв'язки між всіма видами транспорту.

За транспортно-географічним положенням Україна знаходиться в надзвичайно вигідних умовах. Це осо6ливо стосується напрямку захід - схід (з Західної та Середньої Європи до Східної Європи та Азії, i навпаки), а також північ - південь (з Північної Європи до Ближнього Сходу, i навпаки). До сьогоднішнього часу ці переваги транспортно-географічного положення практично не використовувалися.

Найважливіша функція транспорту - переміщення людей та вантажу. Звідсіля витікає розподілення транспорту за об’єктами переміщення на пасажирський та вантажний. За середовищем переміщення виділяють сухопутний, водний i повітряний транспорт. Вищезгадані види транспорту можна розподілити за спосо6ом переміщення. В сухопутному транспорті - це автомобільний, залізничний та тру6опровідний транспорт. У водному - річковий та морський. Повітряний представлений одним видом - авіаційним транспортом.

Залізничний транспорт отримав в Україні досить високий рівень розвитку. Займає перше місце за вантажообігом i друге (після автомобільного) - за пасажироо6ігом, відповідно 14,6% i 9,5%. Він виконує важливі функції по перевезенні пасажирів та вантажу у внутрішньодержавному i особливо в міждержавному сполученні. Загальна довжина залізниць становить на 2007 рік 23 тис. км (2/3 3 них - електрифіковані). Приблизно стільки ж (до 25 тис. км) становить протяжність залізниць підприємств (у т.ч. під’їзних шляхів та відгалужень). Середня густота мережі залізниць - 38 км на 1 000 км2 території. Найгустішу мережу залізниць мають промислові райони Донбасу, Придніпров'я та західні області України. Діє п'ять залізниць, що відрізняються напрямком, характером вантажів i функціями. Донецька i Придніпровська залізниці найбільш завантажені, здійснюють великий обсяг перевезень промислової сировини (вугілля, залізні та марганцеві руди) та продукції (сталь, прокат, машини i обладнання тощо). Придніпровська та Південно-Західна залізниці кооперуються з річковим транспортом в районах дніпровських портів. Львівська та Одеська залізниці здійснюють більшу частину експортно-імпортних операцій (Одеська також тісно взаємодіє з морським транспортом). Залізниці здійснюють прямий та транзитний зв'язок України з Росією, Білоруссю, країнами Балтії, Молдовою, Польщею, Чехією, Угорщиною, Словаччиною, ФРН, Румунією.

Основні вантажі (до 90% в залізничному транспорті України займає саме перевезення вантажів i лише 10% - пасажирів): будівельні матеріали, вугілля, залізні та марганцеві руди, чавун, сталь, нафта, зерно, ліс тощо.

Найбільші залізничні вузли: Харків, Київ, Одеса, Львів, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дебальцеве, Жмеринка, Чоп, Лозова, Стрий, Ковель, Коростень, Шепетівка, Здолбунів, Помішня, ІІ'ятихатки, ст. ім. Т. Шевченка та ін.

Важливою проблемою для України в плані її інтеграції в європейську єдину залізничну систему є приведення ширини української колії (1524 мм) до європейського зразку (1435 мм), як в Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії та ін. Необхідно також ввійти в європейську програму будування швидкісних магістралей (швидкість 200-300 км/год).

Автомобільний транспорт міцно утримує перше місце за перевезенням пасажирів та друге - за вантажообігом. Протяжність автошляхів біля 170 тис. км (155 тис. км доріг має тверде покриття), якість їх за європейським стандартами - незадовільна. Недосконалий автопарк та відсутність необхідного сервісу на дорогах роблять автотранспорт одним з найдорожчих видів транспорту. Внаслідок переважно рівнинного характеру рельєфу України автомобільний транспорт розвивається більш менш рівномірно по всій її території, правда, більш густа мережа автошляхів - на заході держави.

Велике значення автотранспорт має для обслуговування АПК, перевезень на великі відстані та доставки вантажів i пасажирів у важкодоступні райони. Україна має досить рівномірно розміщену густу мережу автошляхів (середня густота 280 км доріг на 1000 кв. км території). Важливі вузли: всі обласні i багато районних центрів (Київ, Львів, Харків та ін.). Через територію країни прокладені важливі міждержавні та міжрегіональні автомагістралі: Москва - Київ - Львів - Ужгород - країни Центральної Європи; Санкт-Петербург - Одеса; Москва - Харків - Севастополь; Київ - Дніпропетровськ - Донецьк та ін. В перспективі планується зв'язати Україну сучасними швидкісними магістральними автошляхами з країнами Західної та Центральної Європи. Планується вдосконалення транспортних засобів, перехід на екологічно чисті види палива (поки що автотранспорт - один з найбільших забруднювачів атмосфери), створення розгалуженої авто сервісної мережі i Т.Д.

Морський транспорт. Морський транспорт включає судна різних типів i призначень, морські порти й шляхи, судноремонтні підприємства та суднопідйомне устаткування, засоби зв'язку та електрорадіонавігації тощо. Широко використовується для внутрішніх і, особливо, міжнародних перевезень. Характеризується високою ефективністю перевезень порівняно з іншими видами транспорту; виконує більше половини всіх зовнішньо торговельник зв'язків країни.

Питома вага вантажообігу морського транспорту у вантажообігу транспортної системи країни становить більше 30%.

Морський транспорт концентрується виключно на півдні країни - на побережжі Чорного i Азовського морів, тобто в Азово-Чорноморському басейні, який через Босфор i Дарданелли зв'язаний із Середземномор'ям, а потім – зі Світовим океаном.

Організаційно морський транспорт України складається з трьох морських пароплавств: Чорноморського, Азовського i Українського Дунайського. Головними вантажами є нафта i нафтопродукти, залізна руда, зернові вантажі, будівельні вантажі та ін.

Морський транспорт забезпечує основні імпортні та експортні поставки вантажів, а також здійснює транзитні перевезення.

Морські порти. Найбільші морські порти України розміщені в Азово-Чорноморському басейні.

До складу Чорноморського пароплавства входять морські порти Одеса, Іллічівськ, Південний, Білгород-Дністровський, Миколаїв, Очаків, Херсон, Євпаторія, Севастополь, Ялта, Феодосія. Управління пароплавства розміщене у м. Одеса.

Азовському морському пароплавству (центр управління в Маріуполі) підпорядковані морські порти Маріуполь, Бердянськ, Керч.

До складу Українсько-Дунайського пароплавства (управління в Ізмаїлі) входять морські порти Ізмаїл, Кілія, Рені.

Постійно діють три міжнародні паромні переправи - українсько-болгарська Одеса-Варна, українсько-грузинська Одеса-Поті та українсько-російська Керч-Тамань.

Річковий транспорт здійснює перевезення вантажів переважно внутрішніми водними (природними i штучними) шляхами. Довжина внутрішніх судноплавних шляхів, експлуатуються в Україні, становить 4,5 тис. км, у Т.Ч. довжина штучних водних судноплавних шляхів - 2,2 тис. км. Щорічний вантажообіг річкового транспорту не перевищує в середньому 10 млрд. -т/км.

У складі річкового флоту країни понад 1500 різноманітних суден, близько 600 одиниць службово-допоміжного флоту, 9 портів, з суднобудівних i судноремонтних заводи. Найбільшими механізованими річковими портами із сучасними перевантажувальними машинами, портальними i плавучими кранами та іншою технікою є Київський, Дніпропетровський, Дніпродзержинський. Запорізький, Херсонський, Кременчуцький, Черкаський, Миколаївський, Чернігівський. Основний обсяг перевезень вантажів здійснюється по Дніпру та Десні. Особливе значення має Дунай, який зв'язує Україну 3 Румунією, Болгарією, Сербією, Угорщиною, Словаччиною, Австрією, Німеччиною. Річкові порти Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв та інші зайняті переробкою зовнішньоторгових вантажів. Загалом же річковим транспортом України щорічно перевозиться понад 1,3 млн. т зовнішньоторгових вантажів. Найбільша частка в обслуговуванні зовнішньоторгового обігу належить Миколаївському річковому порту, який здійснює експортні перевезення та забезпечує транзит вантажів через територію України. імпорт вантажів в Україну здійснюють три порти - Київський, Херсонський i Дніпропетровський, але їх частка у перевезеннях імпортних вантажів країни незначна (менше 4%), оскільки такі перевезення здійснюються морськими портами.

Суднами річкового флоту перевозяться вантажі у порти Дніпра і Дунаю, Чорного, Азовського i Середземного морів. Здійснюється регулярне перевезення вантажів на дев'яти основних лініях: Італійська лінія (Трієст, Венеція, Равенна, Генуя, Анкона, Барі); Грецька лінія (Салоніки, Пірей, Александруполіс); Югославська лінія (Масленіца, Рієка, Пула, Спліт, Белград, Кладово); Румунська лінія (Галац, Бреїла, Констанца); Турецька лінія (Стамбул, Зонгулдак, Ізміт, Ізмір, Іскандерон); Болгарська лінія (Варна, Бургає, Русе, Силістра); Дунайська лінія; Кримсько-Кавказька лінія (Туапсе, Новоросійськ, Сочі, Поті, Батумі); Азовська лінія (Керч, Маріуполь, Таганрог). Також налагоджено перевезення вантажів у порти Франції, Іспанії, Північної Африки, Близького Сходу, а також Балтійського i Північного морів.

Судна річкового флоту України перевозять: мінерально-будівельні вантажі (більше 80% вантажообігу річкового транспорту), вугілля i нафто кокс, металобрухт i руди металів, метали різноманітного асортименту, труби i ліс, будівельні матеріали i конструкції, вантажі у контейнерах i ліхтерах, мінеральні добрива, каучук, зерно, плоди, овочі та консерви тощо.

3більшився розрив між обсягами вантажних перевезень водним транспортом у 2007 році порівняно з початком 90-х років. Темпи скорочення перевезень становлять заказаний період 37%. Понад 70% вантажних перевезень виконуються головними власниками транспортного торговельного флоту - Чорноморським морським пароплавством (24% загального обсягу перевезень), Українською Дунайською акціонерною компанією (22%), акціонерною компанією "Укррічфлот" (20%), а також орендним підприємством "Азовське морське пароплавство" (8%).

Морськими i річковими портами переробляється щорічно більше 40 млн. т вантажів. Для морських портів характерним є переробка експортних вантажів (54% до загального обсягу переробки) та транзитних (33%); для річкових вантажі внутрішнього сполучення. Найбільші потоки експортних вантажів проходять через Запорізький i Миколаївський річкові та Іллічівський, Ізмаїльський i Південний морські порти. Імпортні вантажі направляються переважно через Іллічівський i Одеський мавські порти. Половина загальних обсягів транзитних вантажів транспортується через Одеський i Маріупольський морські порти. Найбільшими переробниками вантажів внутрішнього сполучення є Дніпропетровський i Київський річкові порти. Силами i засобами морських та річкових портів обробляється біля 18 тис. суден за рік.

Трубопровідний транспорт поділяється на магістральний (загального користування) i технологічний. Він об’єднує магістральні нафтопроводи, нафтопродуктопроводи, газопроводи i відводи від них, а також магістральні водопроводи, призначені для транспортування води на великі відстані, крім того до нього належать етиленопроводи, аміакопроводи, вуглепроводи тощо.

В Україні функціонує велика кількість магістральних газопроводів. Перший магістральний газопровід довжиною 70 км був збудований від м. Дашава до Львова. Від м. Дашава збудований газопровід до Києва. який продовжено через Брянськ (Росія) до Москви. Також діють газопроводи Шебелинка - Харків, Шебелинка - Полтава - Київ, Шебелинка - Дніпропетровськ - Кривий Ріг - Ізмаїл та інші. Споруджено газопроводи із Прикарпаття до Мінська, Риги, Польщі.

Введено в дію магістральний газопровід "Братерство" від м. Долина до М. Шаля.

Територією України проходять газопроводи „Союз" та Уренгой - Помари - Ужгород; трансконтинентальна нафто магістраль „Дружба"; магістральний нафтопровід Лисичанськ--Кременчук; магістральний нафтопровід Центр - Захід; нафтопродуктопроводи від нафтопереробних заводів Кременчук - Лубни - Київ, Кременчук - Кіровоград - Черкаси, Лисичанськ - Нижньодніпровське та ін.

Найбільша густота трубопровідного транспорту відмічається на заході України, дещо менша - в її середній частині. Пересічно в держані на 1 тис. км2 території припадає 71 км трубопроводів. Загальна довжина трубопроводів України складає 40,2 тис. км, з них на газопроводи припадає 34,8 тис. км (87%), нафтопроводи -- 2,5 тис. км (6`%о), нафтопродуктопроводи - 2,9 тис. км (7%). Середня відстань відправлення однієї тонни вантажів трубопровідним транспортом загального користування дорівнює 766 км.

Сучасна система нафто- i нафтопродуктопроводів дозволяє перекачувати більше 120 млн. т за рік нафти i нафтопродуктів. У порівнянні з попередніми роками транзит нафти у 2006 році збільшився на 5%, газу зменшився на 3%,. Загалом же, найбілішого спаду (в 2 рази) зазнало транспортування нафтопродуктів, що пов'язано зі зменшенням випуску продукції на нафтопереробних заводах.

Повітряний транспорт. За об’ємом відправок пасажирів знаходиться на останньому місці (не беручи до уваги трубопровідний транспорт) - 2 млн. пасажирів, або 0,1%. За об’ємом відправлень вантажів також утримує останнє місце - 0,1 млн. тонн, або 0,01%.

Повітряний транспорт - один з наймолодших видів сполучення Його почали ширше використовувати для пасажиро- та вантажоперевезень тільки в повоєнний час. Перевагами повітряного тpaнcпopтy є швидкість, цілорічність функціонування, можливість доставки вантажів у важкодоступні райони. Має важливе значення для перевезення пасажирів, пошти, шинних та термінових вантажів. Здійснює переважну більшість трансконтинентальних пасожироперевезень та перевезень товарів з невеликим терміном зберігання на значні відстані. Недоліки: висока собівартість, залежність від погодних умов. Найбільші аеропорти: Бориспіль, Жуляни (Київ), Донецьк, Одеса, Львів, Запоріжжя, Луганськ, Харків, Сімферополь.

На Київ припадає 1/7 перевезень пасажирів авіатранспортом, біля 1 млн. пасажирів. Для перевезення пасажирів характерна яскраво виражена сезонна нерівномірність. Обсяг відправлень пасажирів влітку в 3-4 рази перевищує обсяг відправлень взимку. Основним видом перевезення є комерційні вантажі i пошта.

В перспективі в процесі все більш тісної інтеграції України в європейські i світові соціально-економічні структури роль авіатранспорту буде збільшуватися.

Структура перевезення вантажів (%):

· Залізничний 23,3

· Автомобільний-61,3

· Трубопровідний 14,4

· Морський-0,4

· Річковий-0,5

· Авіаційний 0,1

Структура перевезення пасажирів (°/о):

· Залізничний 6,4

· Автомобільний-33,3

· Трамвайний-17,6

· Тролейбусний-33,0

· Метрополітен-9,6

· Морський-0,07

· Річковий-0,02.

· Авіаційний-0,01

Зв’язок - галузь народного господарства, яка забезпечує передачу та прийом інформації поштовим, телеграфним, радіотелефонним та іншим способами. Обслуговує всі галузі народного господарства, служить для задоволення побутових i культурних потреб населення.

Зараз в Україні завершується перший етап виконання програми створення єдиної національної системи зв'язку яка передбачає модернізацію «верхнього» рівня зв'язку в 23 обласних центрах, встановлення сучасних цифрових АТС, створення волоконно-оптичної лінії зв'язку Північ - Південь, Схід - Захід. Відкрилась міжнародна телекомунікаційна лінія ITUR, яка об'єднала Італію, Туреччину, Україну, Росію сучасним зв'язком. Вона інтегрована із системами TEL («Транс’європейські лінії»), ТАЄ («Транс-Азія-Европа»), BS-FOCS (Чорноморська волоконно-оптична кабельна система), що дало змогу Україні приєднатись до цифрової мережі європейських країн, Близького та Середнього Сходу, а також до системи FLAG («Волоконно-оптична лінія навколо земної кулі»).

Розпочався також процес створення власної системи супутникового зв'язку, який буде поєднаний із системою мобільного зв'язку. Прийнято відповідну програму. Для будівництва та експлуатації наземної інфраструктури створено підприємство «Укрзв'язоксупутник», яке налагоджує стосунки зі світовими компаніями - власниками систем супутникового зв'язку, а також із виробниками обладнання для супутникових систем.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-28; Просмотров: 464; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.131 сек.