Культура українського народу в контексті європейської культури

Кожна з більш ніж двох тисяч національніх культур, Що існують У світі, має свою специфіку, Яка и робить її неповторної й унікальною. Ця своєрідність вінікає на Основі Впливу географічного чинника, особливостей історічного шляху народу, взаємодії з іншімі етнокультури.

У будь-якій національній культурі основоположне и базисної є народна культура. Потім на її Основі поступово формують Професійні наука, література, мистецтво. Внаслідок труднощів історічного шляху України (монголо-татарське завоювання в XIII ст., Польсько-литовська експансія в XIV - XVI ст., Залежність від Російської та Австрійської імперій в XIX - ХХ ст.) У вітчізняній Традиції народна культура зіграла віключну роль. І в XVI ст., Коли феодально-Боярський знати спрійняла католицтва и польсько культуру, и до кінця XVIII ст., Коли верхівка козацької старшини русіфікувалася, українське суспільство розвивалась значне мірою без повноцінної національної культурної еліті. Справжнімі творцями и носіямі культури продовжувалі залішатіся нізі суспільства. Українська культура Протяг тріваліх періодів своєї Історії розвивалась Як народна. У ній велике Місце Займан фольклор, Народні Традиції, які додавати їй особлівої чарівності и колориту. Особливо яскраво Це виявилося в містецтві - народних думах, піснях, танцях, декоративно-прикладного містецтві. Саме завдякі збереженням и продовження традіцій, корені якіх сходять до культури Київської Русі, ставши можливіть підйом української культури и в XVI - XVII ст., И культурне відродження в XIX ст. У тієї ж годину відчутні и негатівні Наслідки такого характеру розвитку української національної культури. Протяг тривалого годині Багато талановитих людей, які народів І вірослі в Україні, потім покидали її, зв'язували Своє подалі життя і творчість з російською, польською, іншімі культурами. Крім того, прогрес у сфері природничих наук БУВ вираженні слабше, Ніж у гуманітарній.

Разом з тім, самобутні и Старовинна система освіти, Яка досягла свого розквіту в добу Козаччини и забезпечено практично суцільну грамотність населення, давня традіція книгописання, орієнтованість на провідні центри Європи Гірськолижний, зокрема на Візантійську культурну традіцію, роль України-Русі Як центру християнства в східнослов ' янських світі, а кож Як центру наук и віщої освіти в добу Козаччини завдякі розвінутій Мережі колегіумів, Острозькій та Києво-Могілянській академії, меценатство та державна Підтримка культури поруч візначніх державніків - К. Острозьким, П.Конашевіча-сагайдачного, І. Мазепою та ін. - Все Це дозволило піднесті русский культуру до рівня світового явища, Створити ряд класичних шедеврів у Галузі друкарства, архітектури, мистецтва, досягті значних успіхів у науці.

Відомій Дослідник української культури І. Огієнко зазначалось, Що українській культурі з самого початку булі властіві відвертість світу, відсутність ксенофобії (боязні чужого) i гуманізм. Говорячі про гуманістічну суть української культури, потрібно відзначіті и ті, Що сама система цінностей даної культури в Період її активного розвитку (XVII - XIX ст.) Була Досить спеціфічною. Багатий материал для такого висновка дає творча спадщина Г. Сковороди, Ф. Прокоповича, П. Куліша. У своїх творах філософськіх смороду вірішувалі питання про сутність та умови людського щастя, про значення людського існування. На відміну від філософської думки інших європейськіх країн, де Проблеми бідності, хвороб и безкультур'я мислі подолати шляхом технічного прогресу, підвіщення продуктівності праці, за допомога зусіль освіченіх монархів и соціального експеріментування, Українські міслітелі заклікають до іншого. «Споріднена праця» и самопізнання, свобода, заради якої не шкодить розлучітіся з благополуччям, Обмеження жіттєвіх потреб, надання Переваги духовному над матеріальнім - вісь ті шляхи и рецепти щастя, якіх дотрімувалісь и які пропагувалі провідні Українські міслітелі. Відмивання Такі підході набуваються особливого значення для Всього людства.

У Посланні Президента України до Верховної Ради України від 22 лютого 2000 р. вісловлена ​​така думка: «Загальносвітові Тенденції и Власний Досвід підводять до принципово висновка: Індустріальний, промисловий та економічний поступ однозначно Більше поклади від духовної, культурної складової, ніж від суто технічних нововведень». Майбутнє незалежної України тісно пов'язане з розвитку гуманітарної сфери, продовження національніх культурних традицій.

Дата добавления: 2014-12-16