Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Примітивні суспільства та цивілізації




Одиницею історії вважається суспільство. Суспільства поділяються на два види: примітивні (такі, що не розвиваються) та цивілізації. Цивілізацій, згідно з Тойнбі, нараховується 21 у 16 регіонах.

 

Примітивні суспільства характеризуються статичність, в них соціальні зв'язки та стійкість відносин направлені на предків, на старше покоління. У таких суспільствах усталений звичай і відповідно інновації впроваджуються важко. При різкій зміні умов життя («виклик») таке суспільство не здатне дати адекватної відповіді. Продовжуючи жити так, ніби нічого не змінювалося, життя та культура суспільства гине. Проте окремі суспільства виділяють із свого середовища «творчу меншість» — невелику кількість людей (вчених, філософів, пророків, жерців, політиків), які усвідомлюють «виклик» і здатні дати на нього відповідний «відгук». Таким чином зароджується цивілізація. Згідно з Тойнбі, суспільства, які проживають в комфортних умовах та не відчувають «викликів» середовища, перебувають у стані стагнації. У той час, як там, де виникають труднощі і людський розум здатний їх подолати та шукати нових раціональних рішень, виникають нові цивілізації більш високого рівня.

 

Згідно закону «золотої середини» Тойнбі, виклик не повинен бути ні занадто слабким, ні занадто сильним. У першому випадку, суспільство не зможе повною мірою відчути виклик і дати активну відповідь, у другому — значні труднощі зможуть перешкоди зародженню цивілізації. Найбільш яскравими прикладами «викликів» в історії пов'язані із засушенням чи заболоченням ґрунтів, набігами ворожих племен, змушеною зміною місця проживання. І найбільш характерними відгуками на них були перехід до нового типу господарювання, створення іригаційних систем, формування потужних владних структур, створення нової релігії, науки, техніки тощо.

Генезис цивілізацій

 

Тойнбі виділяє два шляхи виникнення цивілізацій: через трансформацію примітивного суспільства та через відчуження пролетаріату від правлячої меншості цивілізацій, що раніше існували. У обох випадках стимулу для розвитку цивілізації надає виклик середовища та відповідь на нього. На генезис цивілізацій можуть впливати як природні (стимул безплідної чи нової землі), так і соціальні стимули (стимул удару, стимул натиску, стимул ущемлення).

 

У першому випадку поява стимулюючого впливу зі сторони природи чи оточуючих народів здатна вивести примітивне суспільство із стаціонарного стану та заставити його розпочати розвиватися.

 

Другий шлях виникнення цивілізацій пов'язаний із тим, що правляча меншість уже не є творчою меншістю, вона не здатна протистояти викликам, що стоять перед суспільством. Пролетаріат обирає зі свого складу нову творчу меншість і мімезис починає діяти у новому руслі, направлений на нову меншість. Це в подальшому призводить до зародження нової цивілізації. Таким чином, формування цивілізацій такого типу відбувається через неможливість старої меншості дати успішний відгук на новий виклик, що стоїть перед ними.

76.Т.Шевченко та л-на творчість

Тарас Шевченко у своїй творчості відобразив саме ті думки і настрої, які були важливими в житті українців його часу. Про те, що його творчість знайшла відгук у серцях людей, свідчить те, що в другій половині XIX і на початку XX ст. чи не єдиною книжкою у більшості сільських хат України був «Кобзар», вірші з нього вчили напам'ять, за ним училися читати. На той час твори Шевченка об'єднали українській народ. За ставленням людини до творчості Шевченка відразу стає видно, наскільки людина знайома і як ставиться до життя українського народу XIX ст.

 

Автограф поезії Шевченка «Думи мої»

 

В історичному розвитку України Шевченко — явище незвичайне як своєю обдарованістю, так і місцем у літературі, мистецтві, культурі. Походженням, становищем та популярністю Шевченко — виняткове явище також у світовій літературі. З 47 років життя поет пробув 24 роки у кріпацтві, 10 на засланні, а решту — під наглядом жандармів. Трагічно важкий шлях Шевченка до творчих висот визначив в образній формі І. Франко: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, свіжі і вільні шляхи професорам та книжним ученим». Революційна творчість Шевченка була одним із головних чинників формування національно-політичної свідомості народних мас України. Впливи Шевченка на різні сторони духовно-національного життя нації відчуваються до сьогодні.

 

Творчість Шевченка — багатогранна, як його талант. Він був і глибоким ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом та різнобічно обдарованим митцем. Літературна спадщина Шевченка обіймає велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму «Назар Стодоля» і 2 уривки з інших п'єс; 9 повістей, щоденник та автобіографію, написані російською мовою, записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), 4 статті та понад 250 листів. З мистецької спадщини Шевченка збереглося 835 творів живопису і графіки, що дійшли до нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів. Натомість у літературі про його мистецьку спадщину безпідставно приписувано йому чимало творів живопису і графіки інших авторів (досі зареєстровано 263 такі твори).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 1650; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.