Види пам'яті. Загальна характеристика процесів пам'яті

Розвиток людини як особистості, ускладнення її поведінки і поступове збагачення її діяльності відбувається за рахунок нагромадження індивідуального досвіду. Його формування було б неможливим, якби відчуття, сприймання, думки, переживання, які виникають в корі головного мозку, безслідно зникали. Ніяка актуальна дія немислима поза процесами пам’яті, бо протікання будь-якого психічного акту передбачає утримання його елементів для скріплення з наступним. Без цього неможливий розвиток людини. Будучи найважливішою характеристикою всіх психічних процесів, пам’ять забезпечує єдність і цілісність особистості людини. Пам’яттю називають процеси запам’ятання, збереження, відтворення і забування різноманітного досвіду. За ім’ям грецької богині пам’яті Мнемозіни їх ще називають мнемічними процесами. На думку Арістотеля, пам’ять є соціальною спадкоємницею, нашим безцінним багатством і силою. Завдяки їй людина у вигляді знань може присвоювати надбання попередніх поколінь. Пам’ятаючи минуле, вона краще розуміє теперішнє і може прогнозувати майбутнє. Людина без пам’яті перестає бути особистістю, не орієнтується в часі і просторі.

Існує ряд класифікацій видів пам'яті [9; 217-259]:

1. За характером психічної активності, що переважає в діяльності, виділяють такі види пам'яті:

– рухова – запам'ятовування, збереження й відтворення різних рухів і їх систем;

– емоційна – пам'ять на переживання;

– образна – запам'ятовування уявлень, картин природи й життя, а також звуків, запахів, смаків;

– словесно-логічна – пам'ять на слова й думки (які здебільшого можуть бути передані іншими словами).

2. За тривалістю збереження матеріалу пам’ять буває:

– миттєва чи іконічна – утримання точної й повної інформації без якої-небудь її переробки; тривалість збереження від 0,1 до 0,5 с;

– короткочасна пам'ять – інформація зберігається до 20 с (без повторення);

– довгочасна – здатна зберігати інформацію протягом практично необмеженого терміну;

– оперативна пам'ять – розрахована на збереження інформації протягом визначеного, заздалегідь заданого терміну, у діапазоні від декількох секунд до декількох днів. Термін збереження визначається завданням, яке стоїть перед людиною.

3. За характером цілей діяльності пам’ять поділяється на такі види:

– мимовільна – запам'ятовування й відтворення при відсутності спеціальної мети щось запам'ятати чи пригадати;

– довільна – має місце за наявності спеціальної мети запам'ятати чи відтворити.

Індивідуальні розходження в особливостях запам'ятовування виявляються в типах пам'яті, що залежать від того, при якому способі пред'явлення матеріалу людина краще запам'ятовує.

Зорова – інформація краще запам'ятовується під час зорового сприймання.

Слухова – при сприйманні “на слух”.

Моторна – за потреби підключити моторну ланку (вимовити інформацію вголос, написати її хоча б у повітрі).

Комбінована чи змішана – у разі необхідності побачити, почути й написати

Крім видів пам'яті, виділяють ще її процеси, беручи за основу різні функції, виконувані пам'яттю в житті й діяльності: а) запам'ятовування (закріплення); б) відтворення (актуалізація, поновлення); в) збереження; г) забування.

Дата добавления: 2014-12-16