Феномен римського театру. 4 страница

МОДУЛЬ 2. ІСТОРІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ КУЛЬТУРИ

ТЕМА 6. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ – 2 год.

1. Матеріальна культура східних слов’ян.

2. Хрещення Київської Русі і розвиток культури.

3. Писемність і літературна традиція.

4. Освіта та наукові знання.

Теми рефератів:

1. Феномен двовір’я в українській культурі.

2. Перші бібліотеки Київської Русі.

3. Наукові знання в Київській Русі.

4. «Повість минулих літ» та етапи її формування.

5. Сакральна архітектура Київської Русі.

6. Особливості давньоруського малярства. Фрески та мозаїки Софії Київської.

Література:

1. Брайчевский М.Ю. Утверждение христианства на Руси. – К.: Наукова Думка, 1989.

2. Всеобщая история искусств. Академия художеств СССР. Институт теории и истории изобразительных искусств. Том 2. Искусство средних веков. Книга первая / http://www.bibliotekar.ru/Iskusstva.htm

3. Горський В.С. Святі Київської Русі. – К.: Абрис, 1994.

4. Ионайтис О.Б. Византийские традиции и процесс формирования философской культуры Киевской Руси / http://shkola-mysli.by.ru/01-13.html

5. Іларіон. Слово про Закон і Благодать (Літ. Переклад С.В.Бондаря) // Філософська думка. – 1988. – №4.

6. Історія української культури. За загальною редакцією Івана Крип’якевича. К. – 2002 (за виданням 1937 року) / http://litopys.org.ua/krypcult/krcult.htm

7. Історія української культури. у п’яти томах. Том 1. Київська Русь. http://litopys.org.ua/istkult/ikult.htm

8. Любимов Л. Искусство Древней Руси – М., 1974 / http://artyx.ru/books/item/f00/s00/z0000031/index.shtml

9. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К.: «Глобус» 1996.

10. Осетров Е.И. Живая Древняя Русь – М., 1976 / http://artyx.ru/books/item/f00/s00/z0000009/index.shtml

11. Рапов О.М. О дате принятия христианства князем Владимиром и киевлянами // Вопросы истории – 1984. – №6.

12. Щапов Я.Н. Княжеские уставы и церковь в Древней Руси ХІ – ХІV вв. – М.: Наука, 1972.

Хронологія подій:

VІІІ – ІХ ст. – формування ранньофеодальної держави – Київської Русі.

860 – прийняття князем Аскольдом християнства.

860-і рр. – просвітницька місії братів Кирила і Мефодія. Кирило уклав слов’янську абетку й розпочав переклад з грецької Святого письма.

955 – прийняття княгинею Ольгою християнства під час поїздки до Константинополя.

988 – офіційне запровадження християнства на Русі.

989-996 – спорудження на замовлення князя Володимира Святославича візантійськими майстрами собору Богородиці (Десятинної церкви).

990-992 – заснування митрополії в Києві.

1015-1054 – князювання Ярослава Мудрого.

1016 – створення «Руської правди».

1017-1037 – будівництво Софійського собору. При Софійському соборі створена перша на Русі бібліотека.

1037 – збудовано Золоті ворота.

1051 – заснування Києво-Печерської Лаври.

1051 – обрання Іларіона без санкції константинопольського патріарха першим київським митрополитом. Перша спроба автокефалії.

1051 – «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

1054 – завершення розколу християнства на православ’я та католицизм.

1056-1057 – «Остромирово Євангеліє».

1073-1078 – будівництво Успенського собору Києво-Печерської Лаври.

1096 – «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

1108-1113 – будівництво Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря.

1113 – «Повість минулих літ».

1185 – «Слово о полку Ігореве».

1187 – перша літописна згадка терміну Україна.

1250 – заснування Львова.

Терміни:

Політеїзм – форма вірування і культу, що полягають у поклонінні багатьом богам.

Християнство – світова релігія, що з’явилась в І ст. у східних провінціях Римської імперії. Основа вчення – Новий Заповіт, оснований на Старому Заповіті з доповненнями віри в месіанство та божество Ісуса Христа, спокутування гріхів, Святі Тайни, загробне життя, воскресіння мертвих.

Церква – 1) приміщення, де відбувається релігійний культ; 2) релігійна організація, об’єднана однаковими догмами та обрядами.

Хрестово-купольний храм – тип християнського храму, що виник у середні віки. Основною рисою таких храмів є те, що їх внутрішній простір, перекритий склепіннями, у плані мав форму хреста, над середньою частиною якого височів головний купол. За допомогою підпружних арок та парусів (спеціальних будівельних конструкцій) купол з барабаном спирався на чотири стовпи.

Рекомендації для підготовки відповідей:

Відповідь на питання матеріальної культури східних слов’ян рекомендовано почати з аналізу уявлення про культуру в Київській Русі. При підготовці доповіді пам’ятати, що традиція східнослов’янських племен – основа культури Київської Русі. Виділити язичницький та християнський періоди розвитку культури держави. Дати загальну характеристику архітектури (візантійський стиль(хрестово-купольний тип храму). Церква Богородиці (Десятинна), Київський Софійський собор, ансамбль Києво-Печерської лаври, Золотоверхий Михайлівський собор. Визначити провідні жанри образотворчого мистецтва Київської Русі (мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра, живопис). Треба ознайомитися зі здобутками декоративно-прикладного мистецтва – виробами з дерева, металу, кістки, каменю, глини. Знати відповідь на питання: яка техніка ювелірних виробів була поширена на території Русі?

Друге питання передбачає детальне дослідження особливостей прийняття християнства. Вказати на процес реформації культури після хрещення та претензії православ’я бути культурою.

Третє питання, вимагає знань про писемність і літературну традицію. Показати реалізацію ідею єдиної Русі як культурної парадигми в літературі зазначеного періоду («Слово о полку Ігореве»).

Вивчення четвертого питання почніть з аналізу стану освіти в Київській Русі. Акцентувати увагу на вітчизняній освітній традиції. Дати характеристику рівня наукових знань.

Питання для самоконтролю:

1. Які позитивні та негативні наслідки мало хрещення Русі?

2. Яка доля язичницької культури в християнській країні?

3. Назвіть найбільш відомі муровані споруди періоду розквіту Київської Русі.

ТЕМА 7. КУЛЬТУРА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ (друга половина XIV – перша половина XVII ст.) – 2 год.

1. Періоди панування Великого князівства Литовського. Особливості панування Панської Польщі.

2. Українська зодчество (друга половина XIV – перша половина XVII ст.). Особливості будівництва українських замків. Культові будівлі та завдання оборони.

3. Еволюція української скульптури і живопису в XІV-XVIІ ст. Своєрідність української ікони.

4. Поява в Україні своєї друкованої книги и розвиток гравюри.

Теми рефератів:

1. Формування і розвиток української культури в період пізнього середньовіччя та вплив політичної ситуації на духовне життя України.

2. Біографія І.Федорова.

Література:

1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. – К.: МАУП, 2002.

2. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К.: Вища шк, 1994.

3. Гриценко Т.Б. Українське культурне піднесення (кінець ХV – перша половина ХVІІ ст.)/Культурологія. – К., 2007 / http://www.info-library.com.ua/books-book-95.html

4. Грушевський М. Історія української літератури. (В 6 томах) / http://litopys.org.ua/links/inliter.htm

5. Історія української культури. У п’яти томах. Том 2 (Українська культура XIII – першої половини XVII століть). К.: Наукова думка, 2001 / http://litopys.org.ua/istkult2/ikult2.htm

6. Могила П.: богослов, церковний і культурний діяч. – К.: Дніпро, 1997.

7. Нічик В. Петро Могила в духовній історії України. – К.: Укр. центр духовн. культури, 1997.

8. Нічик В.М., Литвинов В.Д., Стратій Я.М. Гуманістичні і реформаторські ідеї на Україні: (ХVІ – поч. ХVІІ ст.). – К.: Наукова думка, 1990.

9. Очерки истории Киево-Печерской Лавры и Заповедника. – К., 1992.

10. Чижевський Д. Історія української літератури. – К., 2003. (за виданням Нью-Йорк, 1956) / http://litopys.org.ua/chyzh/chy.htm

Хронологія подій:

1357 – створення Галицької католицької митрополії. Активна експансія католицизму в українські землі.

1415-1420 – створення митрополії у Великому князівстві Литовському осібно від Московської православної митрополії.

1550-1620 – Іван Вишенський.

1556-1561 – «Пересопницьке Євангеліє».

1564 – заснування друкарні І.Федорова в Москві.

1573 – заснування друкарні І.Федорова у Львові.

1574 – І.Федоров надрукував перші в Україні книги «Апостол» та «Буквар».

1578 – заснування Острозької колегії.

1580-1581 – «Острозька Біблія» І.Федорова, надрукована в Острозькій типографії.

1583 – помер І. Федоров.

1586 – заснування Львівської братської школи.

1589 – заснування Московської патріархії замість митрополії. Юрисдикція тільки на території Російської держави. Погіршення становища Української церкви.

1596 – Брестська унія прийнята на церковному соборі у Бресті. Частина православної ієрархії проголосила об’єднання з католицької церквою та визнала верховенство папи римського.

1596-1647 – Петро Могила.

1615 – заснування Київського Богоявленського братства та братської школи.

1620 – відновлення православної митрополії в Києві, яку було ліквідовано згідно з Берестейської унією. Патріарх Єрусалимський Феофан висвятив на митрополита Київського Борецького. Поновлення православної ієрархії в Україні.

1632 – заснування Києво-Могилянської Колегії.

1628-1629 – спроба церковної угоди. Невдала через небажання православних і уніатів йти на поступки. Проти возз’єднання з уніатами рішуче виступило Запорозьке Військо.

Терміни:

Експансія (від латин. expansion – поширення), розширення сфери панування, впливу, поширення чого-небудь за первинну межу (напр. територіальна, економічна, політична експансія).

Гравюра (від фр. gravure; graver – вирізати) – відбиток на папері з дошки, на якій був вирізаний (награвірований) малюнок.

Замок – укріплене житло феодала, оборонний об´єкт. У XIII-XIV ст. замок перетворюється на складні комплекси споруд і нарешті – на палацові ансамблі.

Патріаршество – система церковного врядування на чолі з патріархом.

Протестантизм – одна з трьох християнських конфесій, що зародилася у другій половині ХVІ ст. в наслідок розвитку ренесансно-реформаційних процесів.

Унія церковна – об’єднання однієї з церков православного Сходу з римо-католицькою церквою на засадах визнання першості Папи Римського і католицької догматики і за умов збереження притаманних їй традицій, обрядів, способів відправлення таїнств, особливостей церковного устрою.

Рекомендації для підготовки відповідей:

Проблема формування і розвитку української культури в XІV-XVIІ ст. передбачає вивчення впливу на неї політичної ситуації. Вкажить періоди панування Великого князівства Литовського та Панської Польщі. Виділить особливості кожного періоду.

Зупиніться на вивченні стану українського зодчества. Необхідно вивчити особливості будівництва українських замків, культових будівель. Дати загальну характеристику завдань оборони. Пояснити

особливості будівництва українських замків. Дати відповідь на питання зв’язку культових будівель та завдань оборони. Перелічити видатні пам’ятки храмового оборонного зодчества в Україні. Знати наслідки та прояви впливу мистецтва Відродження на українську архітектуру (сер. XVI ст.).

Третє питання потребує відповіді на такі запитання: еволюція української скульптури і живопису в XІV-XVIІ ст., вплив релігійного мистецтва на український живопис, своєрідність української ікони. Знати відповідь на питання про місце орнаменту в українському мистецтві. Розповісти про розвиток портрету в живописі України XVІ-XVIІ ст. Окремо розглянути творчість Іова Кондзелевича, Івана Рутковича. З’ясувати місце в історії української художньої культури XІV-XVIІ ст. мініатюри і графіки.

Зміст четвертого питання передбачає розгляд питання про появу в Україні своєї друкованої книги і розвиток гравюри. Перелічити видання І.Федорова. У відповіді представити сучасні точки зору на хронологію вказаної проблеми.

Зробити висновок про рівень розвитку українського мистецтва другої половини XIV – першої половини XVII ст., впливи Західної Європи на розвиток української культури і прояви самобутніх рис українського мистецтва.

Питання для самоконтролю:

1. Яке значення козацтва в утвердженні культурної самобутності українського народу?

2. У чому полягає значення творчості письменників-полемістів XVI ст. І. Вишенського та М. Смотрицького?

3. Як позначилося виникнення друкарства на розвитку культури та освіти в Україні?

4. Які архітектурні стилі виникають в Україні в цей період під впливом західних тенденцій? У чому їх специфіка?

ТЕМА 8. УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ХІХ ст. – 2 год.

1. Політика національно-культурного гноблення України з боку царизму.

2. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики.

3. Освіта і наука.

4. Мистецьке життя України під час національно-культурного відродження.

Теми рефератів

1. Процес пробудження національної самосвідомості, виникнення політичних рухів та розвиток національної культури протягом ХІХ і на початку ХХ ст.

2. Творчість І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського як втілення кращих ідейно-моральних принципів української народної культури.

Література:

1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. – К.: МАУП, 2002.

2. Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. – К.: Вид-во Академії наук УРСР, 1958 / http://litopys.org.ua/shevchenko/biogr.htm

3. Грабович Г. До історії української літератури: дослідження, есе, полеміка. – К.: Основи, 1997 / http://litopys.org.ua/hrabo/hr.htm

4. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. – К.: Видавництво Академії Наук УРСР, 1961-1964. – Т. 7-10: Живопис, графіка. http://litopys.org.ua/shevchenko/shevh.htm

Хронологія подій:

1769-1838 – І.П.Котляревський.

1798 – надрукована «Енеїда» І.Котляревського.

1805 – заснування Харківського університету та Кременецького ліцею.

1809 – в Одесі відкрито перший в Україні оперний театр.

1814-1861 – Т.Г.Шевченко.

1834 – заснування Київського університету.

1837 – у Будапешті видано «Русалку Дністрову».

1840 – надруковано «Кобзар» Т.Шевченка.

1861-1862 – видання в Петербурзі першого українського громадсько-політичного та літературного журналу «Основа» українською мовою.

1863 – Валуєвський циркуляр.

1863 – М.Вербицький написав музику на слова П.Чубинського «Ще не вмерла Україна».

1865 – заснування Новоросійського університету в Одесі.

1876 – Емський указ.

1887 – споруджено оперний театр в Одесі.

1892 – створено Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Львові.

1904 – заснована Київська музично-драматична школа М.Лисенка.

1917 – відкриття Української Академії Мистецтв у Києві.

1918 – відкриття Української Академії наук.

Терміни:

Вертеп – народний український кукольний театр (ХVІІ-ХІХ ст.). Сцени на біблійні сюжети, сатиричні інтермедії, що супроводжувалися музикою, яка заснована на народних мотивах.

Реалізм (лат. – дійсний) – художній метод в літературі і мистецтві, що відображає реалістичну картину подій, явищ і т. ін.

Романтизм – художній метод, що поширився як напрям (течія) в літературі й мистецтві Європи та США. Романтики виступали проти раціоналістичних догм класицизму, ставили на перший план духовне життя людини. Вони зображали незвичайні явища та обставини, особливих героїв з сильним характером і пристрастями.

Символізм – модерністський літературний напрям кінця XIX–XX ст.

Абстракціонізм (лат. abstractus – відокремлений, відірваний) – напрям у модерністському мистецтві XX ст., що цілком відмовляється від реалістичного зображення предметів і явищ.

Авангардизм (фр. avante-garde – передовий загін) – узагальнюючий термін для позначення новаторських напрямів у художній культурі XX ст., для яких характерний пошук нових, нетрадиційних засобів вираження.

Супрематизм (лат. supremus – найвищий) – різновид абстракціонізму; твори супрематизму є комбінаціями кольорових геометричних фігур (квадрат, трикутник, коло).

Кіномистецтво – мистецтво відтворення на екрані зображень, які викликають враження реальної дійсності.

Рекомендації для підготовки відповідей:

Перше питання вимагає вивчення історичних умов розвитку культури у ХІХ ст. Необхідно дослідити національно-культурну політику царизму: мету і основні складові. Аналіз циркуляру міністра внутрішніх справ Валуєва про заборону української мови і урядовий указ 1876 р. про заборону українського письменства дасть змогу простежити вплив соціально-політичних подій на розвиток вітчизняної культури у ХІХ ст.

Друге питання передбачає розуміння етапів українського національного відродження ХІХ ст. Знати відмінності епохи просвітництва в Україні (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.). Основний акцент при відповіді зробити на ідеях Кирило-Мефодіївського товариства та діяльності Т.Г. Шевченка.

У центрі уваги при аналізі третього питання повинен стати аналіз змін в освітній сфері і наукі. Розкажіть про відкриття Харківського (1805 р.) та Київського (1834 р.) університетів, діяльність В.Антоновича, М.Костомарова, М.Драгоманова. Знати основні досягнення галузі математики, фізики, медицини та ін.

Готуючись до відповіді на останнє питання, треба звернути увагу на зміни, які відбулися у мистецькому житті України під час національно-культурного відродження. По-перше, важливо відмітити поширення реалізму і романтизму у культурній площині України та умовну перемогу першого напрямку з його основними рисами: селянським характером та іконізацією власної історії у художній культурі. По-друге, прослідкуйте роль українського мистецтва у боротьбі зі спробами зросійщення України (особливості літературного процесу – Л.Українка, М.Коцюбинський; розвиток українського театрального мистецтва – М.Кропивницький, М.Заньковецька; музика – М.Лисенко). Необхідно детально ознайомитися з розвитком живопису, скульптури, архітектури.

Зробити висновок про спільні та відмінні риси у розвитку української та європейської культури в ХІХ – початку ХХ ст.

Питання для самоконтролю:

1. Які особливості суспільно-політичного розвитку України в ХІХ ст. ви можете назвати?

2. Чому Кирило-Мефодіївське товариство вважалося показником процесу пробудження національної самосвідомості?

3. Які особливості характерні для розвитку класичної української літератури (І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка)?

4. У чому виявився творчий геній Т. Г. Шевченка?

5. У чому полягає реалістичний напрям в українській літературі?

ТЕМА 9. КУЛЬТУРА УРСР ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ – 2 год.

1. Радянська державна політика у сфері культури часів Другої світової війни.

2. Мілітаризація мистецького життя часів війни.

3. Німецька окупаційна політика у соціокультурній сфері в рейхскомісаріаті «Україна» (1941-1944 рр.).

Теми рефератів:

1. Повсякденне життя місцевих мешканців часів німецької окупації.

2. Преса та радіо часів війни: особливості функціонування.

3. Умови і проблеми відродження автокефалії Української православної церкви 1941-1944 рр.

Література:

1. Волошин Ю. Українська православна церкви в роки нацистської окупації (1941 – 1944). – Полтава: Б.в., 1997.

2. Довженко О. Щоденник / http://lib.ru/SU/UKRAINA/DOVZHENKO/shchoden.txt

3. Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993.

4. Українська культура ХХ ст. / Клименко В.А. Культурологія. – К., 2007 / http://sumdu.telesweet.net/doc/lections/Kulturologiya/index.html

Хронологія подій:

1939 – початок Другої світової війни.

1941-45 рр. – війна СРСР з фашистською Німеччиною.

1943 – створена Рада в справах Російської православної церкви при РНК СРСР.

1944 – створена Рада в справах релігійних культів.

Терміни:

Окупація – захват військовий, тимчасовий захват військовими силами території противника, без отримання суверенних прав на неї.

Рекомендації для підготовки відповідей:

При обговоренні першого питання доцільно звернути увагу на політику держорганів СРСР у сфері культури часів Другої світової війни. Необхідно з’ясувати, що з початком війни радянського Союзу з фашистською Німеччиною всі українські культурні установи, визначні представники наукової, технічної, творчої інтелігенції в обов’язковому порядку мали бути евакуйовані на Схід. Прослідкувати зміни політики у духовній сфері: пом’якшення у відносинах до церкви з метою використання її авторитету в підвищенні патріотичного духу населення.

При підготовці і розгляді другого питання рекомендується розкрити особливості мистецтва в Україні часів війни. Наголосити на вагомих досягненнях мистецького життя (кіно, музика, театр). Врахувати перебудову мистецького життя на воєнні рельси (мілітаризація мистецтва).

Розгляд третього питання передбачає аналіз культурного життя на окупованій території. Використовуючи історичні джерела, продемонструвати плани окупаційної влади щодо слов’янського населення. Вивчити внаслідок яких кроків українська культура опинилася перед загрозою повного знищення.

Питання для самоконтролю:

1. Які особливості в розвитку театру та музики з’являються часів Другої світової війни?

2. Що таке мілітаризація культури?

3. Напрямки евакуації промислових об’єктів та Вищих навчальних закладів з окупованих територій?

ТЕМА 10. СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ СВІТ УКРАЇНИ другої пол. 1940-х – 1991 рр. – 2 год.

1. Політика правлячої комуністичної партії у сфері культури українського народу у другій половині 40-х рр. – першій половині 60-х рр.

2. Українська культура в умовах кризи авторитарного режиму. Рівень, якість та темпи розвитку української культури у другій половині 60-х – 80-і рр.

3. Роль і місце шестидесятництва і дисидентського руху в розвитку української культури.

4. Українська культурна парадигма другої половини ХХ ст.

Теми рефератів:

1. Релігійне дисидентство.

2. Провідні учасники дисидентського руху.

Література:

1. Баран В. Влада і церква: з історії взаємин у 1945-1965 рр. // Сучасність. – 1995. – №5.

2. Бойко А. Культурно-ідеологічні процеси в Україні 1945-середина 1950-х рр. / Історія України. – К.: Академвидав, 2002.

3. Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація? – Мюнхен: Сучасність, 1968.

4. Нурок А.Ю. Мастера советской станковой графики. – М.: Издательство Академии Художеств СССР, 1962 / http://artyx.ru/books/item/f00/s00/z0000008/index.shtml

5. Панченко П.П. Сторінки історії України ХХ століття: (Українське село: поступ, сподівання, тривоги). – К.: Б. в., 1995.

6. Русначенко А.М. Національно- визвольний рух в Україні середина 1950-х- початок 1990-х років. – К.: Вид. ім. О.Теліги, 1998.

Турченко Ф. Г. Новітня історія України – К.: Генеза, 2007.

Хронологія подій:

1946 – Львівський собор. Ухвала про ліквідацію Берестейської унії і об’єднання з Російською православною церквою.

1946-1948 – ідеологічні кампанії «ждановщина».

1947-1951 – псевдонаукові сталінські дискусії.

1956 – початок хрущовської відлиги.

1960, березень – постанова ЦК КПУ «Про заходи з ліквідації порушень духовенством радянського законодавства про культи».

1965 – перша хвиля арештів дисидентів.

1970 – загибель художниці Алли Горської.

1971, липень – приймається постанова ЦК КПУ «Про посилення атеїстичного виховання населення».

1971 – помісний собор РПЦ, на якому вирішувалися питання вибору патріархату, стратегія церкви на майбутнє (орієнтація РПЦ на модернізацію).

1979 – загибель композитора Володимира Івасюка.

1986, 26 квітня – Чорно́бильська катастро́фа.

1989 – ухвалення Закону про державний статус української мови.

1989, лютий – створення Ініціативного комітету за відновлення Української автокефальної православної церкви.

1989, вересень – Собор священнослужителів УАПЦ і прихильників УАПЦ – священнослужителів РПЦ. Створення Церковної Ради УАПЦ в Україні.

1990, 5-6 червня – Всеукраїнський Собор у Києві затвердив проголошення відродження УАПЦ. Патріархом Київським та всієї України обрано митрополита Мстислава (Скрипника).

1991, 16 січня – Іоанн Павло ІІ запровадив в Україні греко-католицьку і католицьку церковну ієрархію.

1991 – здобуття Україною незалежності.

Терміни:

Атеїзм марксистський – створене К.Марксом і Ф.Енгельсом вчення про релігію як фантастичне відображення зовнішніх сил – природних і соціальних, які панують над людиною. У працях В.Леніна абсолютизовано роль політичного фактора в подоланні релігії.

Модернізм релігійних – осучаснення, оновлення релігійного феномену в цілому чи окремих його сторін у зв’язку із змінами в житті людства або нації.

Постмодерн (те, що йде після модерну) – напрям у сучасній культурі, що сформувався у 70-х pp. XX ст.

Дисиде́нтський рух – рух, учасники якого в СРСР виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні – за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.

Рекомендації для підготовки відповідей:

Розгляд першого питання необхідно розпочати з аналізу факторів, що впливали на розвиток культури повоєнної України, а саме – політики правлячої комуністичної партії у сфері культури. Звернути увагу, що після закінчення воєнних дій починається відбудова установ освіти, науки, культури, розвиток музейної та бібліотечної справи, а також посилення ідеологізації культури, вихолощення національної самобутності з культурного й духовного життя українського народу. Вказати на негативні наслідки наступу тоталітаризму на культуру. Довести чи спростувати тезу про те, що у відповідь на насильницькі заходи посилюється опір творчої інтелігенції щодо русифікації культури, її політизації та штучній інтернаціоналізації.

Друге питання передбачає розуміння стану української культури в умовах кризи авторитарного режиму. Необхідно вивчити плани комуністичної партії щодо розвитку національних культур в умовах комунізму. На конкретних прикладах продемонструйте рівень, якість та темпи розвитку української культури у другій половині 60-х – 80-і рр.

Висвітлюючи третє питання, акцентуйте увагу на тому, що 60-80-ті роки – суперечливий період у розвитку української культури: з одного боку, час «відлиги», що бере свій початок з ХХ з’їзду партії, – пом’якшення ситуації у культурній сфері, поява такого явище як «шестидесятництво», а з іншого боку, – демократичні процеси виявилися обмеженими. Вивчить діяльність Ліни Костенко, Івана Драча, Василя Симоненко, Алли Горської. Покажіть генетичний зв’язок шестидесятництва з дисидентським рухом. Зробіть акцент на правозахисній діяльності дисидентів. Дослідіть діяльність Української Гельсінської групи. Поясніть значення дисидентського руху для української історії.

Готуючи відповідь на питання, що присвячено українській культурній парадигмі другої половини ХХ ст., зверніть увагу на культурну політику держави часів перебудови, діяльність культурних установ в цей час, гасла політичних партій щодо подальшого розвитку культурного життя України. Зробіть самостійні висновки щодо розвитку українського мистецтва в умовах експансiї закордонної, передусiм – американської та росiйської комерцiйної мас-культурної продукції та господарчої кризи 1989-90 рр.

Дата добавления: 2014-12-16