Тестові завдання. 1. Що є рушійною силою інтеграційних процесів.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що є рушійною силою інтеграційних процесів?

2. Коли i як Україна інтегрувалася до світового господарства?

3. Яке місце займає Україна у світовій економіці ХХ століття?

4. Які форми i механізми економічної інтеграції незалежної України до світового господарства ви знаєте?

5. Коли i як відбувалась інтеграція національної економіки України у світове господарство?

6. Що таке світове господарство?

7. Що становлять собою вільні економічні зони? Які переваги вони дають національній економіці в умовах інтеграційних зв’язків у світовому господарстві?

8. Які нові ринки сформовано під впливом інтеграційних процесів у світовому господарстві?

9. Які форми інтеграції вам відомі?

10. Назвіть фактори економічної інтеграції у світове господарство провідних країн світу.

1. Особливості національної економіки України за часів козаччини:

а. національної економіки не існувало;

Ь. основним джерелом прибутків були податки i торгівля;

С. економіка існувала за рахунок субсидій сусідніх держав;

д. основним джерелом доходів було проведення військових операцій на території інших держав;

е. наявність різних верств населення.

2. Особливістю національної економіки України ХІХ століття є:

а. формування товарно-грошових відносин, торгівля та промислове виробництво;

Ь. національної економіки не існувало;

С. дрібне сільськогосподарське виробництво;

d. приватна власність;

е. формування олігархічного капіталу.

3. У інвестиційній діяльності України чільне місце займають держави:

а. Близького Сходу;

Ь. Західної Європи;

С. Східної Європи;

d. Північної Європи;

е. Азійсько-Тихоокеанського регіону.

4. Виділяють шляхи інтеграції держави до світового господарства:

а. еволюційний та прискорений;

b. залучення та інтеграції;

с. приєднання добровільне та примусове;

d. територіальне об’єднання;

е. державний протекціонізм;

5. Виділяють механізми інтеграції держави до світового господарства:

а. територіальний;

b. функціональний;

с. політичний;

d. економічний;

е. демографічний.

6. До форм міжнародної інтеграції не належать:

а. вільні економічні зони;

b. території спільного користування;

с. світова інформаційна мережа;

d. поштовий зв'язок;

е. трудова міграція.

7. Цілями формування вільних економічних зон є:

а. використання техніко-технологічного досвіду інших держав;

b. розширення бази оподаткування держави;

с. поповнення державного бюджету;

d. розвиток депресивного регіону;

b. стажування іноземного персоналу та адаптація його навичок до умов даної території.

8. Територіальний та функціональний підходи до формування вільних економічних зон розрізняються за критеріями:

а. мета, особливості застосування та об’єкт пільгового режиму;

b. адміністративна організація управління території;

с. наявність промислових об'єктів на території;

d. бажання інвестиційного капіталу;

е. стратегія розвитку держави.

9. Офшорна територія вимагає:

а. обов'язкового фізичного розташування виробничого комплексу підприємства на офшорній території;

b. реєстрації чітко визначеної адреси власника підприємства;

с. наявності на офшорній території представника підприємства i документів реєстрації;

d. перерахування 1 млн. доларів на рахунок держави, на території якої зареєстрований офшор;

е. реалізації продукції підприємства тільки на території офшору.

10. Основною формою входження України у систему світового господарства було обрано:

а. альянс;

b. асоціацію;

с. торгівельні угоди;

d. вільні економічні зони;

е. союз.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Александрова Е. Специальные экономические зоны в мировом хозяйстве / Внешнеэкономическая деятельность. - 1997. - № 10. - С. 19.

2. Міжнародна конвенція 1973 р. про спрощення та гармонізацію (узгодження) митних процедур (Конвенція Кіото) у кн. Борисов К.Г. Международный туризм и право. - М.: НИМП, 1999.

3. Коновалюк В.І. «Ефективність СЕЗ i ТПР» http://www.konovalyuk.org. иа/ukrainian/parliament/appearance/.

4. Підлісна О.А. Ефективність залучення інвестицій в Україну: інноваційно-інвестиційні системи / Економіст. - 2005. - № 4. - С. 80-83.

5. Барановський О. Проблеми формування вільних економічних зон // Економічні реформи сьогодні. - 2000. - № 33. - С. 44.

6. Євдокімов В.О. Іноземні інвестиції // Економіка. Фінанси. Право. Вип. 4-й. - 1996.

7. Літвінчук І.А. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності нерезидентів // Митна справа. - 2001. - N2 2. - С. 74-78.

8. Чуніхіна Л. Фінансовий контроль за легалізацією («відмиванням») доходів, отриманих злочинним шляхом, в світових фінансових системах // Право України. - 2003. - № 11. - С. 154-158.

9. Бубинцев В., Валиуллин Х. Особые экономические зоны // Финансы и статистика. - 1992. - № 3. - С. 117-119.

Дата добавления: 2014-11-28