На Закінчення

При в'ялих паралічах глибокий масаж сприяє розвитку активного нервового імпульсу, є своєрідною пасивною гімнастикою, що впли­ває на шкіру, периферичні нерви, кровоносні й лімфатичні судини, м'язи. Масаж активно сприяє відновленню функціональної діяль­ності нервово-м'язового апарата.

Масаж при центральних паралічах використовується для зниження рефлекторної збудливості спастичних м'язів, послаблення м'язової контрактури, активізації розтягнутих, атрофічних м'язів і сприяє відновленню рухових функцій і трофічних порушень.

Масаж проводиться диференційовано. М'язи, тонус яких підвищений, масажують, застосовуючи м'які ніжні прийоми погладжування й розти­рання в повільному темпі. Розтягнуті, атрофічні, ослаблені м'язи масажу­ють із використанням таких самих прийомів, але більш інтенсивно, не за­подіюючи болю. Застосовують також прийоми розтирання, а при добро­му самопочутті — ніжні розминання, валяння, поздовжні розминання й натискання.

Щоб не викликати гіперкінетичних рефлексів, масаж рекомендують проводити теплими руками, а паретичнї кінцівки попередньо зігрівати. Тривалість масажної процедури при спастичних паралічах установлюється інди­відуально й залежить від клінічної форми, перебігу хвороби й реактивності організму хворого. Тривалість перших процедур не повинна перевищувати 5—10 хв, а надалі.її можна доводити до 15—20 хв [17].

Масаж рекомендується чергувати з пасивними рухами й закінчувати спеціальним укладанням паретичної кінцівки (лікування положенням). При в'ялих паралічах масаж активно впливає на периферичну нервову систе­му, послаблює біль, зменшує розлади, а також сповільнює розвиток вто­ринних змін у м'язах і суглобах на боці ушкодженого нерва. Масаж пови­нен бути глибоким з використанням прийомів розминання, вібрації й пос­тукування.

Масаж здійснюють після теплових процедур, ручний масаж може поєднуватись з механічним. Рекомендується масаж паравертебральних зон спинномозкового сегмента, що іннервують уражені м'язи. При масажі нервових стовбурів уражених кінцівок застосовують такі прийоми: погладжу

вання кінцями пальців, поздовжнє й поперечне розтирання, безперервна вібрація кінцями пальців по ходу паретичного нерва. Прийоми масажу по­єднують із активними й пасивними рухами. Тривалість процедури 20— ЗО хв, проводиться щодня або через день.

Треба зазначити, що дія фізичних вправ і масажу грунтується на впливі на всі ланки нервової системи,' лікувальна гімнастика показана при різних травмах і захворюваннях центральної нервової системи й периферичних нервів. Використання руху в процесі відновлення ура­женої системи дозволяє розвивати нервово-м'язові механізми (парези, параліч), тобто здійснювати завдання відновлювальної терапії в невроло­гічній клініці.

У цьому розділі ми розглянули поняття про реабілітацію, види реабілі­тації, які мають місце при відновлювальному процесі. Визначили основні засоби, методи і форми застосування фізичних вправ із лікувальною ме­тою. З'ясували принципи дозування фізичного навантаження в процедурі лікувальної гімнастики, приступаючи до яких необхідно врахувати поход­ження, причину й клініку захворювання, визначити завдання, підібрати за­соби і форми, враховувати етап, період хвороби, знати симптоми, фази розвитку хвороби й реакцію організму на хворобу, враховувати вік, стать, фізичну підготовку й супутні хвороби.

Наступний розділ посібника, присвячений розгляду питань реабілітації хворих із захворюваннями й травмами центральної нервової системи, відображає особливості реабілітаційних заходів при мозковому інсульті, дифузному атеросклерозі судин головного мозку, хворобі Паркінсона, енце­фаліті і менінгіті в різних відновлювальних періодах та умовах. Розглянуто також особливості реабілітаційних заходів при ДЦП, травмах і захворюваннях спинного мозку.

Дата добавления: 2014-12-16