Регіони Західної та Південної України

Економіка Столичного регіону.

Спеціалізація Столичного економічного району: машинобудування, хімічна, легка, лісова і харчова промисловості.

Основні центри: легка, лляна, трикотажна, шкарпетково-панчішне виробництво (Київ, Чернігів, Житомир); лісопромисловий комплекс –лісозаготівля, лісопиляння, фанерне, меблеве (Київ, Житомир, Фастів, Прилуки, Коростень). Суднобудування, авіабудування, приладобудування (Київ).

Проблеми та перспективи розвитку Столичного економічного району:

- Нерівномірний територіальний розвиток продуктивних сил;

- Економічна, соціальна та екологічна;

- Модернізація застарілого обладнання.

Економіка Центрального регіону.

Регіон займає території Кіровоградської і Черкаської областей, які розташовані на півночі Україні; межує з Білорусією і Росією.

Середня щільність населення становить 82 особи на 1 км2.

Провідними галузями господарства є харчова промисловість, машинобудування і металообробка. Машинобудування виробляє четверту частину валової промислової продукції.

В регіоні знаходиться найпотужніший комплекс скляної і фарфоро-фаянсової промисловості в Україні.

Легка промисловість працює переважно на привізній сировині. Тут розвинена швейна, трикотажна, шкіряна і взуттєва промисловість. Виробляють шовкові тканини, гігроскопічну вату, художні вироби. У регіоні виробляється понад 80% вовняних тканин у країні.

Близько 60% залізничних перевезень становлять транзитні вантажі. Ввезення переважає над вивезенням продукції.

Досить високий розвиток отримав АПК. Він базується на багатогалузевому сільському господарстві. Досить розвиненими є овочівництво та садівництво.
Провідними галузями тваринництва стали скотарство і свинарство.
Харчова промисловість працює на місцевій сировині. Особливо виділяється цукрова промисловість. Багато підприємств молочної, маслосироробної, м'ясної, борошномельної, круп'яної, спиртової, є також підприємства ефіроолійної та кондитерської промисловості.

У розвитку району велике значення мають міжрайонні економічні зв'язки. Ввезення значно переважає над вивезенням. З району вивозять обладнання для легкої та харчової промисловості, телеграфну апаратуру, хімічне волокно, азотні добрива, сільськогосподарські машини, овочі, фрукти, борошно, цукор.

Проблеми та перспективи розвитку Центрального району:

- Складна демографічна ситуація;

- Скорочення сільського населення;

- Проблема збереження культурних цінностей, особливо древніх;

- Низький рівень промислового розвитку;

- Конверсія військово-промислового комплексу;

- Необхідність модернізації енергетичного господарства;

- Слабкий розвиток переробної промисловості.

Економіка Причорноморського регіону.

Регіон займає території Одеської, Миколаївської, Херсонської областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, які розташовані в південній та південно-західній частинах Україні; межує з Молдовою, Румунією і омивається водами Чорного і Азовського морів.

Середня щільність населення становить 70 осіб на 1 км². За площею регіон займає 1 місце в країні, а за кількістю населення 2-е. Рівень урбанізації становить 65%. В районі 1 місце за посівної площі займає озима пшениця (30%), 2-е – кукурудза. В регіоні зосереджено 30% посівів соняшнику по країні.

Важливе значення в розвитку району має курортне господарство.

Ввезення переважає над вивезенням.

Регіон не має значних природних ресурсів. З паливних ресурсів виділяються запаси нафти і газу, невеликі родовища бурого вугілля і торфу. Руду добувають в Керченському залізорудному басейні. Нерудні ресурси представлені запасами солей Сиваша і солоних озер, флюсових вапняків, черепашника та будівельного вапняку, цементної сировини, мармурових вапняків, лікувальними грязями, мінеральними водами.

Поєднання всіх факторів продуктивних сил в Причорноморському економічному районі, а також їх просторова диференціація зумовили наступну спеціалізацію: машинобудування, суднобудування, судноремонт (Миколаїв, Херсон, Керч, Севастополь, Одеса); військові судна, танкери, суховантажі, плавдокі (Феодосія, Керч, Севастополь); хімічна промисловість представлена ​​переважно основною хімією: виробництво соди, лугів, добрив, виробництво лаків, фарб, пластмас (Красноперекопськ, Армянськ, Саки, Одеса, Сімферополь); харчова промисловість: рибна, плодоовочеконсервна, м'ясо і молочно-переробна, вино-горілчана («Новий Світ», «Массандра», «Золота балка», «Коктебель»); рекреаційне господарство на території району на 2011 р. складає більше 200 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням; 190 будинків відпочинку і пансіонатів (відповідно 36 і 60% загальної їх кількості в Україні).

Проблеми та перспективи розвитку Причорноморського району:

- Національна проблема;

- Недостатньо раціональне використання природних умов і ресурсів;

- Слабке забезпечення водою Кримського півострова;

- Видобуток гальки і вапняку на пляжах негативно впливає на природні особливості курортів Криму;

- Суперечності в розміщенні та розвитку підприємств важкої промисловості, в освіті великого портового господарства з одного боку, та використання рекреаційних ресурсів – з іншого;

- Забруднення заходу Криму призводить до ослаблення лікувальних властивостей Сакської грязі;

- Загрозливе екологічний стан Чорного і Азовського морів і озера-затоки Сиваш;

- - Реалізація програми охорони пам'яток культури Кримського півострова.

Економіка Подільського регіону.

Регіон займає території Вінницької, Хмельницької та Тернопільської областей, які розташовані в правобережній частині України; межує з Республікою Молдова.

Природні ресурси вивчені недостатньо. Паливні ресурси представлені торфом, незначними запасами горючих сланців і бурого вугілля. Більш багаті нерудні ресурси. Особливо значні запаси гранітів і гнейсів, мармуру, вапняку, крейди, піщанику, гіпсу, мергелю та каоліну, цегельно-черепичних і гончарних глин.

Основними факторами розвитку району є:

- Сприятливі агрокліматичні умови;

- Середня щільність населення становить 75 осіб на 1 км²;

- В районі один з найнижчих рівнів урбанізації;

- Високий уд. вага сільського населення і типів поселень (складає 54%);

- Різноманітні нерудні корисні копалини;

- Історичний фактор (найстаріший землеробський район);

- Пізня індустріалізація;

- Транзитна транспортне положення;

- Основна частина працездатного населення працює в сільському господарстві;

- Регіон посідає перше місце по валовому збору цукрових буряків;

- В районі працюють 60 цукрових заводів, які виробляють 1/3 цукру в Україну;

- В регіоні працюють більше 30 спиртових заводів.

Поєднання і реалізація перерахованих умов і факторів зумовили спеціалізацію продуктивних сил на виробництві товарної сільськогосподарської продукції та її промислової переробки, неметаллоемного машинобудуванні, продукції хімічної та легкої промисловості, промисловості будівельних матеріалів.
Отже, фундаментом розвитку господарства району є потужний АПК, який базується на інтенсивному багатогалузевому сільському господарстві.

Проблеми та перспективи розвитку Подільського району:

- Модернізація підприємств харчової галузі, їх екологізація;

- Раціональне використання трудових ресурсів;

- Відтік населення з районів бурякового виробництва через важку фізичну працю;

- Зростання рівня безробіття (особливо у Вінницькій області);

- Рекультивація та охорона ґрунтів (значна ерозія ґрунтів в межах Подільської та Придніпровської височин);

- Низький рівень промислового розвитку.

Економіка Карпатського регіону.

Регіон займає території Львівської, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областей, розташованих на заході України; межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою.

Середня щільність населення становить 115 осіб на 1 км². Міське населення переважає лише в Львівській області – понад 60%, в інших областях більшість складає сільське. В регіоні працює 19 вугільних шахт. В регіоні найбільша лісистість по Україні – близько 50%. В лісовій промисловості працює 70 підприємств.

Головними умовами і факторами розвитку району є:

- Географічне положення і наявність Карпатських гір з різноманітними природними умовами та ресурсами;

- Історичний фактор (входження до складу Польщі, Австро-Угорщини, Угорщини);

- Позитивний природний приріст і велика кількість трудових ресурсів;

- Концентрація транзитних комунікацій (газо- і нафтопроводів, ліній електропередач, доріг);

- Різноманітні багаті агрокліматичні ресурси та рекреаційні ресурси.

Вищеперелічені та інші чинники розвитку відтворювальних процесів в регіоні зумовили спеціалізацію виробничих сил на наступних галузях промисловості:

1. Неметалломістке трудомістке машинобудування, що орієнтується на висококваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна (виробництво автобусів, автомобільних кранів), приладобудівна, електротехнічна, радіотехнічна галузі, виробництво верстатів і сільськогосподарських машин.

2. Паливна промисловість: газова, нафтова, вугільна, торф'яна. Великими електростанціями району є Бурштинська та Добротвірська ГРЕС.

3. Лісопромисловий комплекс, що включає всі галузі лісової промисловості: виробництво меблів, фанери, тари, будівельних деталей (Ужгород, Чернівці, Мукачево, Львів, Івано-Франківськ та ін); лісохімія (Свалява, Перечин, Вигода, Великий Бичків); виробництво картону та паперу (Жидачів, Рахів, Львів).

4. Будівельна індустрія: виробництво будівельної кераміки, фаянсу, скла (Берегово, Жовкла, Самбір, Стрий, Борислав, Львів), а також цементу, гіпсу, покрівельних і стінових матеріалів.

5. Легка промисловість: випуск тканин, трикотажу, швейних і хутряних виробів, взуття (Мукачеве, Хуст, Стрий та ін.)

На розвиток АПК впливають природні умови. У лісостеповій зоні займаються молочно-м'ясним скотарством і свинарством, вирощують зерно, льон, цукровий буряк. У гірських районах переважають вівчарство, молочно-м'ясне скотарство, льонарство і картоплярство.

У Закарпатті займаються садівництвом, тютюнництво, виноградарством, молочно-м'ясним скотарством і вівчарством.

У районі добре розвинені всі види транспорту. У районі знаходяться кращі автодороги з твердим покриттям. Великими транспортними вузлами є Чоп, Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський аеропорт має статус міжнародного. Інтенсивно розвивається трубопровідний транспорт, який отримав державне визнання.

З району вивозять: обладнання для газової і нафтової промисловості, технологічне обладнання для легкої промисловості, автобуси, автокрани, інструменти, телевізори, конвеєрні лінії, прилади, хутряні вироби, вина, калійні добрива, сірку, ліс, меблі, фруктові та овочеві консерви і т. д. У свою чергу в район завозять: метал, комплектуючі деталі, бавовняні і шовкові тканини, сільськогосподарські машини, технологічне обладнання для харчової промисловості, рослинне масло і т.д.

Проблеми та перспективи розвитку Карпатського району:

- Низький рівень розвитку промисловості (за винятком Львівської області);

- Модернізація енергетичного господарства і насамперед - кам'яновугільної галузі;

- Соціальні та економічні проблеми малих міст;

- Слабкий розвиток Закарпатської вільної економічної зони;

- Складна екологічна ситуація Передкарпаття внаслідок великої концентрації хімічних підприємств і військової техніки;

- Розвиток курортного господарства територіально збігається з промисловими розробками, а це погіршує екологічне становище і обмежує можливості розвитку цих виробництв.

Економіка Північно-Західного регіону.

Регіон займає території Волинської, Рівненської областей, межує з Білорусією, Росією та Польщею.

Основними факторами розвитку і спеціалізації продуктивних сил в районі є:

- Низька щільність населення і розріджена мережа поселень, невисокий рівень урбанізації: середня щільність населення становить 57 осіб на 1 км²;

- 40% всієї площі зайнято лісами (за цим показником поступається тільки Карпатському району);

- Орні землі займають близько 70% сільськогосподарських угідь;

- Транспортно-географічне положення (віддаленість від металургійних і промислових баз, розташування в заболоченій Поліської низовини);

- Відсутність базових корисних копалин, несприятливі в природному стані агрокліматичні умови і т.п.;

- Багатство водних і лісових ресурсів;

- Історичний фактор (відірваність від решти України і входження до складу Польщі);

- Пізня індустріалізація.

І, тим не менш, поєднання цих факторів і взаємозалежне розвиток в складі єдиного народногосподарського комплексу України зумовило спеціалізацію Північно-Західного району на виробництві лляних тканин, дерев'яних будівельних матеріалів, паперу, картону, цементу, азотних добрив, сільськогосподарського та транспортного машинобудування, сільськогосподарської продукції.

Харчова промисловість працює на власній сировині. Розвиваються: цукрова і спиртова промисловість; плодоовочева; м'ясна; маслосироробна; борошномельна; хлібопекарська.

Високий рівень розвитку лісової і деревообробної промисловості. Працюють деревообробні комбінати і меблеві фабрики в Ковелі, Луцьку, Сарнах. У Костополі знаходиться найбільший в країні комбінат з виробництва житлових будиночків.

Машинобудівні підприємства району спеціалізуються на виробництві сільськогосподарських машин (Ковель, Рівне), устаткування для залізничного транспорту (Ковель), автомобілів (Луцьк), будівельних інструментів (Костопіль), обладнання для тваринництва і кормовиробництва.

Хімічна промисловість випускає добрива, товари побутової хімії і пластмасові вироби.

З району вивозять: сільськогосподарські машини, прилади, підшипники, автомобілі, будівельні матеріали, бурштин, хімічні добрива, лісоматеріали, паркет, тару, лляні тканини, стандартні дерев'яні житлові будиночки.
З інших районів завозять обладнання та машини, вантажні і легкові автомобілі, автобуси, метал, виноград, кавуни, вина і т.д.

Проблеми та перспективи розвитку Північно-Західного району:

- Радіоактивне забруднення внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС (особливо на півночі і північному сході району);

- Слабке зміцнення карстових порід, на яких побудована Рівненська АЕС;

- Слабкий розвиток транспортної мережі;

- Соціально-економічні проблеми (безробіття, невисокий природний приріст населення, недостатня ефективність заходів щодо захисту здоров'я матері та дитини і т. д.);

- Низькі темпи економічного зростання господарства регіону.

Таким чином, економічний потенціал економічних районів України залежить від модернізації виробництва, позитивного інвестиційного клімату всередині районів, розвитку сфери послуг і впровадження її в виробничу сферу для стабілізації міжгалузевих комплексів.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть сучасну мережу регіонів України.

2. Який регіон Україна має найвищий рівень економічного розвитку? Чому?

3. Назвіть провідну галузь промисловості Придніпровського регіону. Які фактори зумовили розвиток цієї галузі?

4. Назвіть провідні галузі спеціалізації Північно-Східного регіону.

5. Назвіть проблеми і перспективи розвитку Центрального регіону.

6. Які території входять в Причорноморський регіон?

7. Охарактеризуйте екологічні проблеми Ппрічерноморского регіону.

8. Основні проблеми Подільського регіону.

9. Дайте характеристику економіці Карпатського регіону.

10. Назвіть основні чинники розвитку і спеціалізації продуктивних сил Північно-Західного регіону.

Дата добавления: 2014-12-16