Валютный рынок Украины и особенности его функционирования

Становление национальной валютной системы Украины

Первым шагом в создании национальной денежной системы, стал выход Украины в 1991 г. из числа государств, которые используют в денежном обращении рубль, и внедрение в безналичное обращение временной (переходной) денежной единицы — украинского купоно-карбованца в ноябре 1992 г.

В марте 1994 г. была основана Банкнотная фабрика, а в октябре того самого года на ее базы созданы Банкнотно-монетный двор Национального банка Украины, где печатались рубли, со временем — гривны.

Внедрением национальной валюты Украины - гривны стал сентябрь 1996 г. Одной из особенностей ее обращения были многоразовые валютные интервенции, которые проводились Национальным банком Украины за счет собственных резервов.

Но уже 1997 г. ознаменовался огромным финансовым кризисом и неистовым ростом спроса на доллары США, тем самым причиняючи резкую девальвацию гривны. Эти события потащили за собой еще более критическую монетарную политику Национального банка.

Официальный курс гривны относительно доллара США устанавливается Национальным банком Украины. До 23 октября 1994 г. в Украине придерживались системы множественных курсов, в том числе официального валютного курса, который определялся НБУ, и рыночного, который устанавливался на валютного аукционах. Из 24 октября 1994 г. официальный курс устанавливался по результатам торгов на Украинской межбанковской валютной бирже. С 19 марта 1999 г. НБУ установил официальный обменный курс гривны относительно доллара США как средневзвешенный между курсами за операциями уполномоченных коммерческих банков на межбанковском валютном рынке. В пределах своей общей ответственности за обеспечение стабильности национальной валюты НБУ может влиять на формирование официального обменного курса путем купли-продажи иностранной валюты на валютном рынке.

Средний за период курс гривны к доллару США определяется: для месячных значений - как средневзвешенная стоимость доллара США в гривнах за месяц; квартальные и годовые значения рассчитываются как среднеарифметическое от месячных значений.ля регулирования структуры экономики, оздоровления платежного баланса.

Національний валютний ринок - це регламентований національним законодавством механізм купівлі-продажу національної валюти, її конверсії в іноземні валюти.

Національні валютні ринки характеризуються:

- обсягом валютних операцій;

- кількістю конвертованих валют, що обертаються на ринку;

- ступенем конвертованості національної валюти;

- характером регулювання валютних операцій, у т.ч. державного регулювання;

- ступенем інтегрованості країни у світову валютну систему. Основні проблеми розвитку валютного ринку України:

1) зміцнення позиції національної валюти України на світових валютних ринках;

2) інтеграція національної грошової одиниці у світову та регіональні валютні системи відповідно до світових стандартів;

3) покращення стану і структури платіжного балансу України;

4) проблема скорочення і ліквідації міжнародної кредитної заборгованості;

5) визначення оптимальної позиції гривні в зонах "євро" і "рубля".

Умови вирішення цих проблем:

- наближення ринкового курсу гривні до паритету купівельної спроможності, у тому числі за рахунок стимулювання попиту на гривню на світових валютних ринках;

- кредити мають жорстко регламентуватись і використовуватися для придбання за кордоном новітніх технологій. Це особливо стосується металургійного комплексу як головного постачальника валюти, що потребує модернізації та реконструкції.

Структура валютного ринку України представлена його суб'єктами - учасниками валютного ринку (рис. 15.6), системою валютних цінностей (рис. 15.7) і механізмами їх ціноутворення, відповідною інфраструктурою, яка забезпечує ефективне функціонування валютного ринку і валютний контроль (рис. 15.8).

Серед чинників, які викликали різкі коливання курсу гривні та її знецінення в умовах світової економічної кризи 2007-2010 рр. слід виділити:

- надмірні обсяги кредитування в іноземній валюті;

- бажання банків отримати максимальний прибуток від спекулятивних операцій на міжбанківському ринку;

- суттєве перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією на готівковому ринку внаслідок втрати довіри домогосподарств до національної валюти, що девальвує. Готівковий ринок перетворився у джерело купівлі іноземної валюти для погашення кредитів;

- підвищення рівня фінансової доларизації та поступова втрата гривнею функції нагромадження;

- зростання державного боргу.

Для стабілізації курсових коливань гривні (яка є м'якою валютою і не користується попитом за межами країни) в умовах світової економічної кризи НБУ акцентував увагу на використанні прямих інструментів валютно-курсової політики. Йдеться про перегляд лімітів валютної позиції та заборону враховувати в ній резерви; позбавлення резидентів можливості вивозити за кордон валюту, що куплена на міжбанківському ринку за індивідуальною ліцензією або залучена у вигляді кредитів тощо. Серед інструментів опосередкованого впливу на кон'юнктуру внутрішнього валютного ринку НБУ акцентував увагу на валютні "інтервенції". Реалізація цих заходів в умовах найвищої девальвації гривні (початок 2009 р.) дозволила стабілізувати ситуацію на валютному ринку України.

Валютне регулювання в Україні доцільно посилити за такими основними напрямами:

- обмеження можливостей комерційних банків щодо здійснення спекулятивних операцій;

- обмеження обсягів купівлі іноземної валюти лише потребами проведення поточних операцій із зарубіжними партнерами;

- створення перешкод для нелегального вивезення іноземної валюти з країни.

Дата добавления: 2014-12-16