Міжнародна інформація

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Закон не примушує сторони робити транзакції в елек­тронному вигляді — автономія волі сторін на першому місці. Закон також не передбачає повний набір норм, що регулю­ють електронну торгівлю. Ціль UETA — закріпити юридич­ну чинність транзакцій, зроблених в електронному вигляді.

4. Подібний підхід простежується й у Директиві ЄС «Про електронну комерцію». У преамбулі Директиви вказується, що «розвиток електронної комерції в інформаційному суспільстві обіцяє перспективи зайнятості в Співтоваристві, особливо щодо малих і середніх підприємств, і буде стимулю­вати економічний ріст і інвестиції європейських ком­паній...».

Директива регулює відносини в таких областях, як виз­нання електронних контрактів; визнання позивної сили еле­ктронних контрактів; процедура укладання контрактів он­лайн і мінімальні вимоги про надання інформації учасника­ми договору (істотні умови електронного контракту); відповідальність інформаційних посередників (interediary service provider) за відправлення, одержання або збереження електронних документів, надання доступу до мережі, а та­кож інформування учасників угод про технічну сторону ук­ладання угод у електронному вигляді.

Комерція залежить від довіри між сторонами. Сторони в електронній угоді повинні мати визначений ступінь довіри до партнера, властиву «традиційним» (у простій письмовій формі) методам укладання угод, тобто бути упевненими, що * угода легітимна в такому сенсі:

- покупець і продавець є тими, за кого себе видають;

- продавець має право продавати запропонований їм товар;

- покупець має у своєму розпорядженні засоби для
здійснення угоди;

- механізми доставки товару й оплати можливі, легальні
і безпечні;

, - проданий товар відповідає описові і придатний;

- куплений товар (або послуга) може і буде доставлений
покупцеві.

Як і американський закон, Директива передбачає прин­цип не дискримінації (у країнах ЄС контракти не повинні бу­ти позбавлені юридичної чинності тільки на підставі того, що вони укладені в електронному вигляді).

При цьому Директива ЄС і Уніфікований закон США вра­ховують рекомендації, що містяться в Типовому законі UNCITRAL, доповнюючи і розвиваючи його у відповідності зі специфікою національних законодавств.

5. Наступним кроком у цьому напрямку було прийняття
Правил ООН про електронний обмін даними в керуванні, ко­
мерції і транспорті (UN/EDIFACT, 1988 рік). Правила при­
значені для узгодження технічних параметрів обміну елек­
тронними даними.

6. З метою збільшення правової захищеності сторін при
комерційних трансакціях Європейською економічною
комісією ООН у 1995 році був підготовлений Типовий кон­
тракт для міжнародного комерційного використання елек­
тронного обміну даними. Вироблені рекомендації не
належать до торговельних контрактів у цілому, а тільки в ча­
стині безпосередньої передачі електронних даних.

7. Поруч з міжнародними організаціями (Центром ООН зі
сприяння торгівлі й електронному бізнесові, Центром спри­
яння ООН процедурі і практиці для керування, комерції і
транспорту, Європейською Економічною Комісією ООН
(UN/CEFACT), Організацією з поширення стандартів струк-
турованої інформації (OASIS)) у 1999 році були об'єднані зу­
силля в розробці міжнародного стандарту мови XML
(Extensible Markup Language) для електронного бізнесу
(ebXML) — технічної бази для уніфікації обміну комерційни­
ми електронними даними.

Результатом проекту має стати розробка єдиного глобаль­ного відкритого XML-стандарту — ebXML, сформованого з урахуванням досвіду електронної комерції останнього деся­тиліття. Введення стандарту в дію приведе до можливості створення єдиного глобального електронного ринку, що у

Дата добавления: 2014-12-16