Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 2. Місце господарського законодавства в системі права України




Контрольні питання і завдання

1. Що вивчає дисципліна “Господарське право”?

2. Яка мета дисципліни “Господарське право”?

3. Функції дисципліни “Господарське право”?

4. Назвіть джерела господарського права.

 

План

1. Предмет регулювання господарського законодавства.

2. Правове визначення понять “підприємницькі правовідносини”, “підприємництво”, “зовнішньоекономічна діяльність”.

3. Майнові, організаційні та управлінські відносини у процесі зовнішньоекономічної діяльності.

4. Принципи й методи правового регулювання підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності.

Література:[1,4,6,9,10]

 

Статтею 42 Господарського кодексу України дано визначення поняття підприємництва. Це самостійна, ініціативна, систематична,на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб”єктами господарювання(підприємцями)з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємницькі правовідносини регулюються нормами Господарського кодексу України і місце підприємницького законодавства в системі права України визначається здатністю його норм регулювати суміжні відносини з такими галузями права, як цивільне, трудове, адміністративне, митне, земельне, кримінальне право, з процесуальними галузями - арбітражним, цивільним, кримінальним процесами. На субсидіарних засадах застосовуються норми загальної дії інших законодавчих актів, що компенсує недостатність норм господарсько-комерційного законодавства.

З’ясуймо також поняття зовнішньоекономічна діяльність, що визначене Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року. Це така діяльність суб'єктів господарювання України та іноземних суб'єктів, що побудована на взаємовідносинах між ними і має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є частиною зовнішньоекономічної політики України.

Ще 3 серпня 1990 року Законом України “Про економічну самостійність України” (ст. 12) встановлено, що підприємства та організації мають право вступати у прямі господарські зв'язки та співпрацювати з підприємствами та організаціями іноземних держав, створювати з ними спільні підприємства, асоціації, концерни, консорціуми, союзи та інші об’єднання.

Господарським кодексом України (ст..44) визначено, що підприємництво здійснюється на основі таких принципів:

- вільний вибір підприємницької діяльності;

- самостійне формування програми діяльності й вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлення цін згідно із законодавством;

- вільний найом працівників;

- залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;

- вільне розпорядження прибутком, що залишився після внесення платежів, встановлених законодавством;

- самостійне здійснення суб'єктом підприємництва зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Три основні методи підприємницького права будуються на двох принципах: загально дозвільному та зобов'язуючому.

По-перше, це метод автономних рішень, коли підприємства і підприємці мають право з власної ініціативи приймати будь-які законні рішення, планувати свою господарську діяльність, вільно обирати предмети господарських договорів, визначати зобов'язання та необхідні умови правовідносин.

По-друге, метод владних приписів, згідно з яким діяльність суб'єктів підприємництва підпорядковується нормам підприємницького законодавства. Зокрема, це обов'язковість дотримання заборон та обмежень господарської діяльності у спосіб ліцензування, квотування, застосування спеціальних режимів та інше. Це може бути також обов'язковість реєстрації суб'єкта підприємництва та обов'язок виконувати вимоги антимонопольного законодавства.

По-третє, це метод рекомендацій, коли шляхом рекомендованих моделей правовідносин держава регулює поведінку суб'єктів підприємництва як, наприклад, зразкові форми контрактів, форми звітності, затверджені державою.

Підприємницьке законодавство є значною частиною господарського права, його правовим інститутом.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 852; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.