Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Українські землі у XIX ст




Терміни та поняття розділу

УКРАЇНА У СКЛАДІ

РОЗДІЛ ІІІ

РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ (ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Проблеми розділу:

· економічний розвиток українських земель у ХІХ ст.;

· національно-визвольний рух в Україні у ХІХ ст.;

· українські землі на початку ХХ ст.;

· Україна під час революції 1905-1907 рр.;

· Україна під час Першої світової війни.

· декабристський рух; · промисловий переворот (революція); · Кирило-Мефодіївське братство; · “Руська трійця”; · громадський рух; · селянська реформа 1861 р; · Валуєвський циркуляр 1863 р.; · Ємський указ 1876 р; · народництво; · Москвофільство (русофільство); · Революційна українська партія (РУП); · Русько-українська радикальна партія); · буржуазно-демократична революція; · Маніфест 17 жовтня 1905 р. (“Про удосконалення державного порядку”); · столипінська аграрна реформа; · Товариство українських поступовців (ТУП); · Українська національно-демократична партія; · “Просвіта”; · індустріальне суспільство; · аграрне суспільство; · Перша світова війна; · Антанта; · Четвертний союз; · Легіон українських січових стрільців;

На початку ХІХ ст. 9/10 території України знаходилися у складі Російській імперії. Пізніше ці землі отримали назву Наддніпрянської України. 1/10 території України (Східна Галичина, Прикарпаття, Буковина) — у складі Австрійської імпе­рії. Ці землі отримали назву Наддністрянщини.

Економічний розвиток. У першій половині ХІХ ст. в суспільно-економічному житті Наддніпрян­щини панували кріпосницькі відносини. Селянство поділялося на 3 групи: кріпосні, удільні (належали сім’ї Романових), та державні. У цей період йде процес розвитку товарно-грошових відносин, спостерігається збільшення міського населення. Це збільшувало потребу в сільськогосподарських продуктах, що, в свою чергу стимулювало капіталізацію товарного землеробства та тваринництва.

Промисловість цього періоду була представлена мережею кустарних закладів, вотчинними та капіталістичними мануфактурами, першими фабрично-заводськими підприємствами. Головного значення у І половині ХІХ ст. в промисловості України набули дві галузі: харчова та обробка тваринної сировини.

Починаючи з 30-40 х рр. ХІХ ст. у промисловості відбуваються якісні зміни, які пов’язані з початком промислового перевороту та переростанням мануфактур у фабрично-заводське виробництво. Цей процес стимулював розвиток ринку найомної сили. Таким чином, перед країною постала нагальна необхідність відміни кріпосної системи.

Феодально-кріпосна система західноукраїнських земель, не витримуючи конкуренцію на міжнародному ринку, виявляє тенденцію до занепаду, а у середині 40-х рр. зазнає кризи, але лише незначна частина поміщиків розвивають власні господарства у капіталістичному напрямку.

У І половині ХІХ ст. починається тривалий період промислового застою. У березні 1848 р. в Австрії почалася революція. 1 7 квітня 1848 р. віденський уряд скасував феодальну залежність селян і панщину.

Початок утвердження капіталістичного ладу в Росії поклала реформа 1861 р. 19 лютого 1861 р. було видано царський маніфест, за яким селяни установилися особисто вільними, але право власності на землю залишалося за поміщиками. Ця реформа створила джерело дешевої робітничої сили, що обумовило високі норми експлуатації та приваблювало іноземний капітал. Держава втручалася в економіку в формі фінансування і підтримки найвагоміших галузей (вугільна, металургійна, машинобудівна тощо). Ці явища спричинили високий ріст темпів розвитку промисловості. Протягом 60-80-х рр. в Росії завершується промисловий переворот. Наприкінці ХІХ ст. центром вугільно-металургійних галузей Російської імперії стає Україна, а промисловий Південь (Донецько-Криворозький басейн) у своїм розвитку опереджає Урал. Але, незважаючи на швидкий розвиток промисловості, в Україні переважає сільське господарство. Капіталізація сільського господарства розвивалася в двох напрямках:

· прусський шлях: капіталізація господарств поміщиків, переважно на Правобережжі;

· американський шлях: утворення фермерських індивідуальних господарств, переважно на Півдні.

Таким чином, Наддніпрянська Україна була одним з найбільш розвинутих аграрних та індустріальних регіонів Російської імперії. Але при тому її розвиток мав ряд особливостей:

· тільки 15 % підприємств виготовляли готову продукцію, інші поставляли сировину до Росії;

· розвиток української економіки базувався не на національному, а на російському та іноземному капіталі.

Порівняно з Наддніпрянщиною економіка Наддністрянської України носила ярко виражений колоніальний характер.

Національно-визвольний рух. Основна риса української історії ХІХ ст. — це національне відродження України, під яким розуміють:

· формування національної самосвідомості українців;

· зростання інтересу до української мови, історії, культури;

· активізацію зв’язків між західними та східними українцями;

· розгортання українського національно-визвольного руху.

Причини активізації національних процесів в Україні:

· політика національного гноблення з боку урядів Росії та Австро-Угорщини (заборона друкування і викладання українською мовою циркуляром 1863 р. міністра внутрішніх справ Валуєва, заборона ввозу літератури українською мовою, українських п’єс та пісень, використання української мови в навчальних, державних закладах Ємським указом 1876 р. Олександра ІІ, всіяке обмеження прав українців в Австро-Угорщині);

· збільшення кількості української інтелігенції, яка виступала ініціатором і організатором цього руху;

· зовнішні впливи (імпорт ідей Великої французької революції, Вітчизняна війна 1812 р. та закордонні походи 1813-1814 рр.).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 648; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.