Політична організація суспільства. Суб’єкти політики та їхня характеристика

Політична організація суспільства — це система всіх державних і недержавних організацій, громадських об'єднань і трудових колективів певного суспільства. Політичну організацію суспільства ще інколи називають політичною системою суспільства у вузькому розумінні.

Закон України “Про об'єднання громадян” передбачає наявність двох видів таких об'єднань. Це політичні партії та громадські організації.

Громадські об'єднання розрізняють:

1) за порядком утворення і формами діяльності — громадські організації, політичні партії, органи громадської самодіяльності, громадські рухи;

2) за умовами членства — об'єднання з формально фіксованим (документованим) членством, об'єднання з формально нефіксованим (недокументованим) членством;

3) за кількістю членів — масові й елітарні;

4) за внутрішньою організаційною структурою — централізовані і нецентралізовані;

5) за соціальною сферою діяльності — політичні, економічні, наукові, екологічні та інші;

6) за територією діяльності — місцеві, загальнодержавні, міжнародні;

7) за соціально-правовим статусом — легальні, долегальні, нелегальні;

8) за соціальною значимістю для існування і розвитку суспільства — прогресивні, консервативні, реакційні.

Політичною партією є об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоврядування та представництво в їхньому складі.

Партії поділяються:

1) за соціальною спрямованістю програми і діяльності на: ліберальні, демократичні, комуністичні, соціалістичні;

2) за соціальною базою: партії, які виражають інтереси певного класу; певної національної чи етнічної групи; прихильників певного релігійного чи іншого понаднаціонального світогляду.

3) за методом здійснення своєї програми: реформаторські, революційні;

4) за представництвом у вищих органах влади: правлячі й опозиційні.

Функції партій:

- представницька — виявлення, відображення й обгрунтування інтересів певної частини суспільства;

- програмна — формування, відповідно до цих інтересів, політичної програми розвитку суспільства;

- ідеологічна — формування, розвиток і впровадження у суспільну свідомість своєї ідеології, вплив на громадську думку;

- владно-конкурентна — участь у політичній боротьбі за здобуття й утримання державної влади;

- владно-практична — реалізація і захист через державну політику інтересів відповідної частини населення;

- владно-кадрова — підготовка, добір, висування кандидатів для державного апарату.

Громадська організація — це об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Поняття політичної системи суспільства та її риси.

2. Елементи політичної системи.

3. Поняття механізму політичної влади, його структура.

4. Обєднання громадян в політичній системі.

5. Поняття опозиції та її роль.

6. Поняття та види громадських організацій.

7. Партії в політичній системі суспільства.

8. Поняття органів громадської самодіяльності.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Рогачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002.

Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави і права: Підручник. – Львів: “Новий Світ – 2000”, 2003.

Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посібник. Вид. 5-е, зі змінами. – Тернопіль: Лілея, 2002.

Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2001.

Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Мурашин Г.О. Акти прямого народовладдя: проблеми ефективності // Право України. - 1999. - №10. – С. 8.

Скрипнюк О. Вплив інститутів громадянського суспільства на становлення і розвиток демократичного політичного режиму // Право України. - 2001. - №3. – С. 12.

Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядувння, держави і громадянського суспільства в Україні // Право України. - 2001. - №12. – С. 24.

Примуш М. Правова регламентація ідеологічних та організаційних засад політичних партій // Право України. - 2000. - №11. – С. 25.

Примуш М. Політичні партії та виборчий процес // Право України. - 2001. - №3. – С. 24.

Колпаков А. Проблеми змін в політичній системі України: політико-правовий вимір // Право України. - 2003. - №4. – С. 5.

Добродумов П. Про реформу політичної системи України // Право України. - 2003. - №5. – С. 19.

Совгиря О. Фінансування політичних партій: правовий аспект // Право України. - 2003. - №5. – С. 130.

Дата добавления: 2014-12-16