Всесвітні

Міжнародно-правові організації з прав людини.

Регіональні.

Для розвитку прав людини велике значення мають також регіональні документи. Ще в 1950 році була прийнята Європейська конвенція щодо захисту прав людини та фундаментальних свобод. Вона була доповнена Європейським Соціальним Статутом 1961 року та спеціальною конвенцією про запобігання тортурам 1987 року.

Особливо велике значення, тим більше після вступу України до Ради Європи, мають документи Наради з безпеки і співробітництва в Європі:

- Заключний Акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Хельсінки, 1975 рік.

- Підсумковий документ Віденської зустрічі держав — учасниць НБСЄ 1989 року.

- Паризька хартія для нової Європи, прийнята на нараді глав держав-учасниць НБСЄ у листопаді 1990 року, в якій підкреслено: “Права людини і основні свободи з народження належать всім людям, вони невід'ємні і гарантуються законом. Їхній захист і сприяння їм — головний обов'язок уряду”.

- Документ Копенгагенської наради Конференції з людського виміру НБСЄ 1990 року, в якому, зокрема, підкреслено: “Держави-учасниці висловлюють своє переконання у тому, що захист і заохочення прав людини і основних свобод є однією з фундаментальних цілей правління, і підтверджують, що визнання цих прав і свобод є основою свободи, справедливості і миру”.

- Документ Московської наради Конференції з людського виміру НБСЄ 1991 року.

- Хельсінський документ наради глав держав-учасниць НБСЄ “Виклик часу перемін”, Хельсінки, 1992 рік.

- Будапештський документ НБСЄ “На шляху до справжнього партнерства в нову епоху”, Будапешт, 1994.

В 1946 році була створена Комісія ООН з прав людини, в обов'язки якої входила підготовка Міжнародного білля про права людини, який би визначав права і свободи, задекларовані Статутом ООН. Першим таким документом стала Загальна декларація прав людини.

Крім комісії, як передбачено ст. 28 Пакту про громадянські і політичні права, було створено Комітет з прав людини, який має право здійснювати контроль за дотриманням положень Пакту:

1) розглядаючи періодичні доповіді, які подаються країнами-учасницями Пакту;

2) розглядаючи скарги однієї держави на другу про порушення прав людини;

3) з врахуванням положень Факультативного протоколу може приймати і розглядати скарги окремих осіб, які стверджують, що вони стали жертвами порушень даною державою-учасницею певного із закріплених у Пакті прав.

Контроль за дотриманням державами-учасницями положень Пакту про економічні, соціальні і культурні права здійснює Комітет з економічних, соціальних і культурних прав, створений Економічною і Соціальною Радою ООН в 1985 році. Механізм його діяльності аналогічний до Комітету з прав людини.

Існує ще ряд інших Комітетів ООН, зокрема Комітет з ліквідації расової дискримінації, Комітет з ліквідації дискримінації стосовно жінок та ін.

В ООН є ряд установ, які в межах своєї компетенції володіють певним механізмом захисту тих чи інших прав людини. До них належать:

- Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). В коло повноважень цієї організації входять питання, які стосуються прав, пов'язаних з освітою, наукою, культурою, засобами масової інформації, включаючи свободу переконань і їхнього висловлювання. В рамках організації створений Комітет з конвенцій і рекомендацій ЮНЕСКО.

- Міжнародна Організація Праці існує з 1919 року і має на меті досягнення соціальної справедливості як у соціальній сфері, так і у трудовій діяльності. В рамках організації також створений Комітет із застосування конвенцій і рекомендацій.

Дата добавления: 2014-12-16