Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва

Тема 8.

Основні поняття.

Контрольні запитання.

1. В чому сутність науково обґрунтованого розміщення?

2. Які фактори впливають на розміщення сільгоспвиробництва?

3. Що таке спеціалізація в сільському господарстві?

4. Які форми спеціалізації використовуються в сільському господарстві?

5. Як визначається спеціалізація?

6. Що таке галузь?

7. Як поділяються галузі в сільському господарстві?

8. Яка різниця між головною і додатковою галуззю?

9. Що таке економічний район?

10. Які економічні райони сформувались в Україні?

11. Які природно - економічні зони є в Україні?

12. Що таке концентрація в сільгоспвиробництві?

13. В чому різниця між нагромадженням та централізацією, як формами
концентрації?

14. Що таке інтеграція?

15. В чому суть горизонтальної інтеграції?

16. В чому суть вертикальної інтеграції?

Науково обґрунтоване розміщення сільгоспвиробництва. Спеціалізація.

Структура грошових надходжень.

Зональна спеціалізація.

Господарська спеціалізація.

Внутрішньогосподарська спеціалізація.

Головна галузь.

Додаткова галузь.

Рівень спеціалізації.

Економічні райони.

Концентрація виробництва.

Горизонтальна інтеграція.

Вертикальна інтеграція.

Зміст.

1. Форми та показники розширеного відтворення.

2. Відтворення та розподіл валового продукту.

3. Економічна ефективність виробництва та її показники.

4. Рентабельність виробництва.

5. Шляхи підвищення економічної ефективності сільгоспвиробництва.

Опорний конспект лекції.

1. Форми та показники розширеного відтворення.  

Відтворення в сільському господарстві - це постійне і безперервне повторення і відновлення процесу сільськогосподарського виробництва.

Розрізняють просте і розширене відтворення. При простому матеріальні блага виробляються в попередніх розмірах, при розширеному - безперервно зростають.

Розширене відтворення може відбуватись в двох формах: екстенсивній та інтенсивній. При екстенсивній формі збільшення виробництва продукції відбувається за рахунок збільшення використання землі, основних фондів, поголів'я худоби, праці.

При інтенсивній формі збільшення виробництва продукції досягається зростанням продуктивності праці, використанням нової техніки, технології, організації виробництва, використанням досягнень науково-технічноїго прогресу.

Інтенсивне розширене відтворення має два види: фондомісткий та фондозберігаючий.

При фондомісткому зростання продуктивності праці супроводжується збільшенням витрат на виробництво одиниці продукції, при фондозберігаючому - економією питомих витрат матеріальних ресурсів.

Фактори розширеного відтворення

Екстенсивного типу

1. Розширення посівних площ.
2. Збільшення поголів’я худоби.
3. Включення в виробництво нових робітників.
4. Збільшення основних фондів.

Інтенсивного типу

1. Підвищення родючості ґрунту. 2. Раціональне використання виробничого потенціалу та економічних ресурсів. 3. Впровадження прогресивних ресурсозбері-гаючих технологій.

4. Покращення якості роботи та продукції. 5. Додержання норм і нормативів, запобігання збитків. 6. Використання нових прогресивних засобів виробництва. 7. Підвищення кваліфікації робітників.

Особливості розширеного відтворення в сільському господарстві зумовлені специфікою галузі.

1. Головною умовою розширеного відтворення є підвищення родючості землі і раціональне її використання.

2. Економічний процес відтворення переплітається з природним і біологічним процесами відтворення рослин і тварин, створенням нових сортів рослин і порід тварин.

3. Період виробництва і робочий період не співпадають, тому на процес відтворення впливає сезонність виробництва.

4. Значна частина засобів виробництва відтворюється всамій галузі.

5. Живіорганізми використовуються як засоби виробництва.

6. Великий вплив природних умов на процес відтворення.

7. Розширене відтворення відбувається при постійному зменшенні трудових ресурсів.

8. Наявність форм власності вносить значні відмінності в організацію розподілу валової продукції і відшкодування спожитих засобів виробництва.

Розширене відтворення в сільському господарстві включає відтворення сукупного продукту, засобів виробництва, робочої сили, виробничих відносин.

Розширене відтворення характеризують показники збільшення виробництва валової продукції. Вони визначаються підвищенням урожайності сільгоспкультур та продуктивності худоби та птиці, а також збільшенням обсягів виробництва окремих видів сільгосппродукції.

Крім натуральних використовуються вартісні показники (збільшення вартості валової і товарної продукції, зростання валового, чистого доходу і прибутку підприємства).

Розширене відтворення виробничих фондів - це зростання вартості виробничих фондів, підвищення фондозабезпеченості землі та фондоозброєності праці.

Розширене відтворення трудових ресурсів характеризується збільшенням чисельності кваліфікованих працівників, механізаторів, спеціалістів та витрат на їх підготовку, збільшенням оплати праці і суспільних фондів споживання.

2. Відтворення та розподіл валового продукту.

Валова продукція - це вся продукція рослинництва і тваринництва, вироблена в сільгосппідприємстві за рік.

Вона складається з товарної (реалізованої) і нетоварної частини. Показник валової продукції використовується для різних розрахунків.

Для визначення загального обсягу продукції, його зміни в динаміці по роках, для обчислення рівня продуктивності праці, фондовіддачі та інших цілей валову продукцію оцінюють у порівнянних цінах, помноживши обсяг виробництва на порівняну ціну.

Оцінку валової продукції в поточних цінах використовують для визначення чистого доходу, а по собівартості - валового доходу підприємства. Валова продукція впоточних цінах визначається як сума двох частин: товарної продукції, помноженої на поточну ціну та нетоварної, помноженої на собівартість. У процесі виробництва валової продукції використовується праця минула, уречевлена в засобах виробництва, і праця жива, яка витрачається в господарстві. Тому валова продукція розділяється на дві частини: вартість спожитих засобів виробництва (фонд відшкодування) і новостворена вартість, (валовий доход сільгосппідприємства, або чиста продукція).

Валова продукція

Валовий доход

Заробітна плата

Чистий доход

Спожиті оборотні фонди

Фонд відшкодування

Амортизація

ВД = ВП – М,

де, ВД – валовий доход сільгосппідприємства,

ВП – валова продукція,

М – матеріальні витрати.

ЧД = ВП – В,

де ЧД – чистий дохід,

В – всі витрати на виробництво.

Чистий доход в сільському господарстві - це вартість продукції, створеної додатковою працею. Маса чистого доходу розподіляється на дві частини. Одна через податок і ціни надходить в державний бюджет, друга використовується самім підприємством. За рахунок чистого доходу формується фонд нагромадження - частина чистого доходу, яка використовується для розширеного відтворення (приросту основних і оборотних фондів, створення запасів та ін.)

Джерелами нагромадження є не тільки прибуток підприємства а і диференціальна земельна рента, державний кредит і частково кошти державного бюджету.

Фонд нагромадження використовується на розширення і розвиток виробництва, розвиток соціальної сфери, матеріальне заохочення виробників.

3. Суть економічної ефективності виробництва та її показники.

Розрізняють такі поняття, як ефект і економічна ефективність.

Ефект - це результат якихось заходів, здійснених у сільгоспвиробництві (збільшення урожайності, приріст продуктивності худоби).

Економічна ефективність визначається відношенням одержаних результатів до витрат на їх виробництво і означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

народногосподарська

сільгоспвиробництва

Рівні економічної ефективності

окремих галузей

підприємств

окремих культур, продуктів

агротехнічних заходів

досягнень науки та практики

Основним принципом оцінки є критерій який відображує головну мету виробництва.

Рівень народногосподарської ефективності сільського господарства визначається обсягом і темпом зростання виробництва валової продукції і окремих її видів з розрахунку на душу населення.

Для оцінки економічної ефективності в підприємствах використовують натуральні і вартісні показники. Натуральні - урожайність сільгоспкультур та продуктивність худоби і птиці.

Для одержання порівняльних величин обчислення ведеться в вартісному виразі. Це вартість валової продукції, валового та чистого доходу, прибутку з розрахунку на 1га, сільгоспугідь, 1 середньорічного працівника, 1 людино-годину, 100 грн. виробничих витрат, 1000 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів. Це також рівень рентабельності і норма прибутку.

Для порівняння економічної ефективності виробництва окремих видів продукції визначають показники, які приведені у відповідних темах лекцій.

4. Рентабельність виробництва.

Рентабельність означає доходність і визначається в цілому по господарству, а також по певному виду продукції, окремої культури або галузі. Рівень рентабельності (Р) визначається формулою:

де П – прибуток, грн.

С_повн - повна собівартість реалізованої продукції, грн.

Рівень рентабельності повинен забезпечувати фінансування виробництва і бути не нижче 45-50 %. Порівняно низький рівень рентабельності може призвести до банкрутства.

5. Шляхи підвищення економічної ефективності сільгоспвиробництва.

1. Підвищення родючості землі і покращення її використання.

2. Впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва.

3. Впровадження інтенсивних ресурсозберігаючих технологій.

4. Раціональне використання виробничих фондів, трудових ресурсів.

5. Поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва.

6. Прогресивні форми організації і оплати праці.

7. Підвищення якості продукції.

8. Інші.

Дата добавления: 2014-12-16