Економіка виробництва продукції вівчарства

Тема 12.

Основні поняття.

Контрольні питання.

1. В чому полягає важливість галузі свинарства?

2. Де найбільше розвинуто свинарство?

3. Які види спеціалізації використовуються в свинарстві?

4. Які показники характеризують продуктивність свиней?

5. Назвіть показники економічної ефективності свинарства.

6. Які шляхи підвищення інтенсифікації галузі свинарства?

Спеціалізація в свинарстві.

Продуктивність свиней.

Показники економічної ефективності свинарства.

Інтенсифікація свинарства.

Зміст.

1. Розвиток і розміщення галузі.

2. Економічна ефективність вівчарства.

3. Шляхи підвищення економічної ефективності вівчарства.

Опорний конспект лекції.  

1. Розвиток і розміщення галузі.  

Вівчарство забезпечує народне господарство вовною, овчиною, смушками, бараниною, молоком. Баранина має низький вміст холестерину порівняно з яловичиною, свининою.

Вівці - пасовищні тварини, які невибагливі до умов утримання. Вони забезпечують високу оплату корму, використовуючи малопродуктивні угіддя та найдешевші грубі і соковиті корми.

Вівчарством займаються всюди в Україні, середня щільність поголів'я овець складає близько 19 голів з розрахунку на 100 га сільгоспугідь. Найбільшу кількість овець утримують господарства Криму, Херсонської, Миколаївської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської областей та Карпат.

Серед порід овець переважають асканійська тонкорунна, прекос, цигайська.

Спеціалізація вівчарства проходить за напрямками продуктивності: тонкорунне, напівтонкорунне, грубоване вівчарство розміщується в більшості господарств Степу і Лісостепу (асканійська порода, прекос), напівтонкорунне - в господарствах Криму, Донецької та Одеської областей (цигайська порода), напівгрубоване - впередгірних і гірських районах Карпат (гірсько-карпатські вівці), грубоване вівчарство - в Одеській, Чернівецький, Полтавській, Дніпропетровській областях (каракульська, сокільська порода).

Для утримання овець використовують пасовищну, пасовищно-стійлову і стійлово-пасовищну системи.

2. Економічна ефективність вівчарства  

Економічна ефективність вівчарства визначається системою показників.

Продуктивність: - середній настриг вовни від однієї вівці, кг; - середньодобовий приріст однієї голови,г.

Затрати праці люд.-год.: - на 1 ц вовни; - на 1 ц приросту.

Повна собівартість, грн.: - 1 ц вовни; - 1 ц приросту овець; - живої маси.

Ціна реалізації, грн.: - 1 ц вовни; - 1 ц живої маси.

Прибуток, грн.: - на 1 ц вовни; - на 1 ц живої маси.

Рівень рентабельності %: - вовни - баранини.

Виробництво вовни і м'яса баранини зменшується, рівень рентабельності м'яса на початок 2009 р. складав (-38,4%), вовни (-74,7%).

3. Шляхи підвищення економічної ефективності _ вівчарства  

Підвищення економічної ефективності вівчарства передбачає збільшення виробництва продукції на основі зростання поголів'я овець та їх вовнової та м'ясної продуктивності. Головним напрямком розвитку вівчарства є інтенсифікація галузі.

Зміцнення кормової бази, підвищення рівня і якості годівлі.

Удосконалення існуючих і нових високопродуктивних, скоростиглих порід.

Удосконалення структури стада.

Зміцнення матеріально-технічної бази.

Спеціалізація та концентрація виробництва.

Удосконалення технології виробництва.

Підвищення якості реалізуємої продукції: класність вовни, сортність смушок, вгодованість овець.

Прогресивна організація праці та її оплата.

Дата добавления: 2014-12-16