Бухгалтерський баланс і система рахунків бухгалтерського обліку

Тема 16.

Основні поняття

Контрольні питання

1. Яка мета ведення бухгалтерського обліку?

2. Для чого використовуються показники бухгалтерського обліку?

3. В чому особливості бухгалтерського обліку?

4. Дайте поняття бухгалтерського обліку.

5. Що є предметом бухгалтерського обліку?

6. Назвіть об’єкти управлінського обліку.

7. Назвіть і поясніть принципи бухгалтерського обліку.

8. Розкажіть про методи бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік.

Предмет бухгалтерського обліку.

Об’єкт бухгалтерського обліку.

Обачність, повнота, сталість бухгалтерського обліку.

Превалювання сутності над формою.

Інвентаризація.

Система рахунків.

Подвійний запис.

Калькуляція.

Бухгалтерський баланс.

Зміст

1. Бухгалтерський баланс та основи його складання.

2. Оборотні відомості, план рахунків.

Опорний конспект лекції

1. Бухгалтерський баланс та основи його складання

Бухгалтерський баланс – це спосіб узагальненого відображення в грошовій формі господарських засобів та джерел формування (починаючи з 1 січня або з моменту реєстрації підприємства) на дату балансу – 31 грудня звітного року (проміжні дати балансу – 31 березня, 30 червня, 30 вересня).

Термін “баланс” з’явився від латинських слів “bis” – двічі та “lanx” – чашка вагівниці, а їх поєднання символізує рівновагу.

Баланс являє собою двобічну таблицю, лівий бік – Актив, правий – Пасив. В Активі балансу відображені всі засоби по складу і розміщенню (все те, що має підприємство на визначену дату), а в Пасиві – джерело утворення цих засобів за цільовим призначенням (за рахунок чого підприємство має). Використовуються терміни: “debet” - (боржник, дебітор) і “credit” – (довіритель, кредитор). Дебіторська заборгованість відображається в Активі балансу (ми щось віддали і замість того отримаємо гроші або товар, а поки боржник цим користується).

Кредиторська заборгованість відображається в Пасиві балансу (ми щось отримали і не розрахувались, тимчасово користуємося чужими засобами). Приклад балансу наведено в таблиці 16.1

Таблиця 16.1

Баланс на 31 березня 2010 р.

Актив (Склад і розміщення засобів)	Сума тис. грн.	Пасив (Джерела утворення і цільове призначення господарських засобів)	Сума тис. грн.
Ι Необоротні активи. Нематеріальні активи Основні засоби IIОборотні активи. Запаси:сировина, матеріали готова продукція Дебіторська заборгованість Грошові засоби (каса, поточний рахунок)     Баланс		I Власний капітал. Статутний капітал Прибуток II Поточні зобов’язання Кредити банків Кредиторська заборго- ваність постачальникам Заборгованість по розрахунках по оплаті праці Заборгованість по розрахунках з бюджетом Баланс

В балансі Актив і Пасив завжди однакові по сумі.

(50=50)

Актив = Зобов’язання + Власний капітал

(50=24+26)

Власний капітал = Актив – Зобов’язання

(26=50-24)

Актив балансу складається з трьох розділів:

I Необоротні активи.

II Оборотні активи.

III Витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу складається з розділів:

I Власний капітал.

II Забезпечення наступних витрат і платежів.

III Довгострокові зобов’язання.

IV Поточні зобов’язання.

Баланс складається 1 раз в квартал, а господарські операції відбуваються кожен день. Вони відображаються в системі бухгалтерських рахунків. Рахунок бухгалтерського обліку є способом групування здійснюваних господарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою поточного відображення наявності і руху окремих активів і джерел їх утворення.

Схематично рахунки являють собою двосторонню таблицю: ліва частина називається дебетом, а права – кредитом. Назва рахунка пишеться посередині:

Рахунок (назва рахунку) Дебет Кредит

Відповідно до балансу рахунки поділяються на активні (призначені для обліку стану та змін господарських активів) та пасивні (для обліку стану та змін джерел утворення господарських активів). В активних рахунках підсумок (сальдо) завжди дебетове, в пасивних – кредитове. Загальна сума всіх дебетових сальдо активних рахунків дорівнює сумі кредитових сальдо пасивних рахунків.

Сальдо на кінець звітного періоду (кінцевий залишок) на активних рахунках визначається як початкове сальдо за дебетом рахунка плюс підсумок обороту за дебетом рахунка мінус підсумок обороту за кредитом рахунка.

Сальдо на кінець звітного періоду на пасивних рахунках визначається як початкове сальдо за кредитом рахунка плюс підсумок обороту за кредитом і мінус підсумок обороту за дебетом рахунку.

Кожна господарська операція записується в дебет одного рахунку і в кредит іншого. Наприклад, господарство одержало з поточного рахунку в банку 1000 грн. для виплати заробітної плати. Це значить що збільшився дебет рахунку “Каса” і одночасно зменшився кредит рахунку “Поточний рахунок в національній валюті”:

Рахунок “Каса” Рахунок “Поточний рахунок

в національній валюті”

Дебет Кредит

Дебет Кредит

Кошти в касі господарства збільшились на 1000 грн., але зменшилась на поточному рахунку господарства в банку. Такий взаємозв’язок між рахунками називається кореспонденцією рахунків, а самі рахунки – кореспондуючими. Запис, що показує дебет і кредит кореспондуючих рахунків називається бухгалтерською проводкою.

Кожна бухгалтерська операція обов’язково відображається на двох рахунках бухгалтерського обліку. Один з цих рахунків дебетують, а другий кредитують на одну і ту саму суму.

Отже, подвійний запис є способом відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, за якого кожна операція відображається за дебетом одного та кредитом другого рахунка в одній і тій же сумі. Подвійний запис забезпечує одержання двох взаємопов’язаних показників за кожною господарською операцією.

Подвійний запис має контрольне значення. Відсутність рівня дебета і кредита рахунків свідчить про наявність помилок у записах.

Подвійний запис має економічне значення, оскільки допомагає з’ясувати, внаслідок яких операцій відбулися зміни активів або їх джерел, звідки вони надійшли і куди вони вибули.

2.Оборотні відомості, план рахунків.

Для перевірки правильності облікових записів і складання достовірної звітності дані поточного обліку треба узагальнити. Для цього по синтетичним рахункам і окремо по кожній групі аналітичних рахунків складають оборотні відомості. Вони мають такий вигляд (таблиця 16.2).

Таблиця 16.2

Оборотна відомість по синтетичним рахункам за січень 2010р.

№ п/п	Назва рахунків (субрахунків)	Сальдо на 01.01.2009р.	Обороти за січень	Сальдо на 01.02.2010р.
Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт
1. 2. 3. 4. 5.	Основні засоби (10) Сировина і матеріали (201) Каса (301) Статутний капітал (40) Розрахунки з постачальниками (631)	- - - -   -	- - - -   -	-
	Всього	-	-

По такому ж принципу складаються відомості для аналітичного (більш докладного)обліку: - сировини і матеріалів – для того, щоб знать, які матеріали, скільки і по

якій ціні ми маємо на 6000 грн.;

- розрахунків з постачальниками (наш борг 2000 грн.) – можна визначити

найменування постачальників, суми заборгованості кожного з них по

рахункам і датам і іншим статтям обліку.

Дані синтетичного і аналітичного рахунків повинні бути взаємопов’язаними.

З приведеної оборотної відомості видно, що вона складена правильно: обороти і сальдо на кінець місяця по дебету і кредиту мають одинакові суми(30000 грн. і 22000 грн.).

Щоб не було помилок остатки на кінець місяця по оборотній відомості звіряють з даними обліку по кожному рахунку. Наприклад:

- загальна сума всіх основних засобів – з даними аналітичного обліку в відомості (або таблиці, в книзі), де дається перелік основних засобів;

- сума залишку в касі грошей – з даними касової книги і т. ін..

Оборотну відомість ще називають перевірочним балансом. Якщо знайдена помилка, то її виправляють і тільки після цього складають баланс.

Рахунки бухгалтерського обліку класифікують:

1. за економічним змістом.

2. за призначенням і структурою.

За економічним змістом виділяють дві групи рахунків:

1. рахунки обліку засобів і господарських процесів для обліку оборотних та

необоротних активів(їх 27).

2. рахунки для обліку джерел господарських засобів – для обліку джерел

власних і залучених(їх 25).

За призначенням і структурою рахунки поділяються на:

1) рахунки основного, грошового і власного капіталу;

2) регулюючі (напр. торгова надбавка);

3) фінансово-результативні;

4) забалансові (для обліку господарських засобів, які не належать даному підприємству, але тимчасово знаходяться у користуванні).

На основі класифікації рахунків за їх економічним змістом розроблений

і затверджений План рахунків бухгалтерського обліку (План рахунків).

Рахунки в ньому згруповані в 9 класів. Забалансові рахунки виведені в окремий клас.

В Плані рахунків крім назви приведені коди (номери), в яких перша цифра (одна)визначає клас рахунка; далі дві цифри – номер синтетичного рахунку, наступні три цифри – номер субрахунку.

Наприклад: клас 2 – “Запаси”;

код синтетичного рахунку 20 – “виробничі запаси”;

код субрахунку 201- “сировина і матеріали”

Використання кодів зменшує облікову роботу, воно зручне при автоматизації бухгалтерського обліку.

Дата добавления: 2014-12-16