Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Праця як об’єкт економічного дослідження




ТЕМА 1

Соціально-трудових відносин

Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток

Тема 14

Моніторинг соціально-трудової сфери

Тема13

Планування і аналіз у сфері праці

Тема 12

Соціальне партнерство

Тема 11

Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин

Тема 10

10.1. Сутністьі види соціально-трудових відносин.

10.2. Стуктура системи соціально-трудових відносин.

10.3. Фактори формування соціально-трудових відносин у суспільстві.

10.4. Регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин в Україні.

11.1. Сутність соціального партнерства.

11.2. Суб'єкти соціального партнерства.

11.3. Принципи ефективного функціонування системи соціального партнерства.

 

12.1. Система трудових показників.

12.2. Планування праці.

12.2.1 Методичні основи планування праці.

12.2.2 Планування трудових показників.

12.3. Аналіз трудових показників.

 

13.1. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин.

13.2. Сутність, цілі і задачі соціологічних досліджень у сфері праці.

13.3. Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.

 

14.1. Створення Міжнародної організації праці.

14.2. Трудова міграція населення.

14.3. Напрями роботи Міжнародної організації праці.

 

 

Введення в дисципліну „Економіка праці та соціально-трудові відносини”

1.1. Предмет, метод, мета та завдання дисципліни, її зв’язок з іншими дисциплінами.

1.2. Праця як об’єкт економічного дослідження.

1.3. Закони України про покращання трудових відносин на ринку праці.

 

1.1. Предмет, метод, мета та завдання дисципліни, її зв’язок з іншими дисциплінами

Вся економіка країни є сукупністю ринків, які відрізняються один від одного ступенем, мірою та глибиною проникнення ринкових відносин у господарську систему.

Економіка праці вивчає суспільні відносини людей у процесі організації праці та відновлення людського капіталу.

Поняття „Економіка праці” означає вміння ефективно використовувати на ринку праці та у виробничій сфері найдорожчий капітал – людину, її працю, здібності, енергії, кваліфікацію, досвід і давати їм об’єктивну оцінку.

Як навчальна дисципліна „Економіка праці та соціально трудові відносини” досліджує фактори, що визначають попит та пропозицію на ринку праці, ціну робочої сили, інвестиції в людський капітал, співвідношення безробіття та змін в національних доходах, ефективні методи організації, оцінки й оплати праці, тощо.

Предметом дисципліни ”Економіка праці та соціально-трудові відносини” є сукупність теоретичних і практичних проблем формування людського потенціалу, забезпечення ефективного його використання у сфері праці як на макро, так і на мікроекономічному рівні з метою забезпечення високої якості життя населення та високої ефективності економічної діяльності. Інакше кажучи, предметом дисципліни є праця як доцільна діяльність людей, яка завжди й одночасно є взаємодією між людьми і природою, а також відношенням між людьми в процесів виробництва.

Об’єктом вивчення дисципліни є система економічних, соціальних і організаційних відносин між людьми щодо відтворення й ефективного використання людських продуктивних сил в процесі праці.

Метою дисципліни є формування у студентів системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення ефективного використання людських ресурсів і прогресивного розвитку соціально-трудових відносин в Україні на всіх рівнях.

Завдання дисципліни полягають у вивченні процесів, що відбуваються в соціально-трудовій сфері нашої країни; зміни в зайнятості, формуванні і розвитку системи соціально-трудових відносин; становленні і функціонуванні ринку праці, основних принципів концепції „якості життя”; елементів організації праці; методів технічного нормування праці у виробничих процесах; методів вимірювання продуктивності праці та її зростання; методів вивчення затрат робочого часу; основних принципів організації заробітної плати; способів оцінки трудового внеску персоналу у прибуток підприємства; місця і ролі Міжнародної організації праці в регулюванні соціально-трудових відносин. Тому дисципліна охоплює такі три основні напрямки діяльності підприємств:

1. нормування та організація праці;

2. тарифне нормування заробітної плати та використання прогресивних систем і форм оплати праці;

3. формування системи соціально-трудових відносин.

Різноманітні проблеми трудової діяльності людей стали об’єктом дослідження багатьох наукових дисциплін. Межі цих наук, як правило не мають певної однозначності, тому спробуємо їх орієнтовно визначити за допомогою таблиці 1.1. Мета створення цієї таблиці – зорієнтувати студентів у міжпредметному взаємозв’язку дисциплін, щоб надати можливість визначити в яких галузях знань (курсах) можна отримати більш повну інформацію з тієї чи іншої проблеми праці.

Таблиця 1.1

Взаємозв’язок проблем дослідження економіки праці з іншими науками про працю

  Людські ресурси РП і зайнятість Людський капітал Організація праці Нормування праці Ефектив-ність праці Оплата праці Соціально-трудові відносини
ЕП та СТВ + + + + + + + +
Соціологія     +       +  
Демографія + +            
НОП       + + +    
Менеджмент ЛР + + +         +
Економіка підприємства       +   + +  
ТБ та ОП       + +      
Трудове право   + + +     + +

Праця – це складне і багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспільства і кожної людини таку важливу роль, що саме це поняття в широкому розумінні є невід’ємним від людського життя.

Праця – це свідома, доцільна діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і культурних цінностей.

Праця –основа і неодмінна умова життєдіяльності людей. Впливаючи на навколишнє середовище, змінюючи і пристосовуючи його до своїх потреб, люди не тільки забезпечують своє існування, але й створюють умови для розвитку та прогресу суспільства.

Більше того, праця є однією з найважливіших форм самовираження, самоактуалізації і самовдосконалення людини.

Особливості праці як об’єкту дослідження:

1. Праця – доцільна діяльність людей по створенню благ та послуг, яка повинна бути ефективною та раціонально організованою.

2. Праця є однією з головних умов життєдіяльності не лише окремої людини, але і будь-якого підприємства та суспільства в цілому.

3. В процесі праці формується система соціально-трудових відносин, яка є стрижнем суспільних відносин на рівні економіки країни.

Отже, праця – це вияв людської особистості, це свідома цілеспрямована діяльність людини (прикладання розумових та фізичних зусиль) для одержання корисного результату у задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб, це процес перетворення ресурсів природи в цінності і блага, що створюються і керуються людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічних і адміністративних) так і внутрішніх спонукань.

Роль праці в розвитку людини і суспільства виявляється в тім, що в процесі праці не тільки створюються матеріальні і духовні цінності, призначені для задоволення потреб людей, а й розвиваються самі працівники, що здобувають навички, розкривають свої здібності, поповнюють і збагачують знання.

Праця і робота — поняття не рівноцінні, не тотожні. Праця— явище суспільне, вона притаманна тільки людині. Як неможливе життя людини поза суспільством, так не може бути праці без людини і поза суспільством. Робота — поняття фізичне, вона може виконуватися і людиною, і твариною, і машиною. Праця виміряється робочим часом, робота — кілограмами, метрами, штуками тощо.

Обов'язкові елементи праці — робоча сила і засоби виробництва.

Робоча сила — це сукупність фізичних і духовних здібностей людини, що використовуються нею в процесі праці. Робоча сила — основна продуктивна сила суспільства.

Засоби виробництва складаються з предметів праці і засобів праці.

Предмети праці — це продукти природи, що у процесі праці піддаються тим чи іншим змінам і перетворюються в споживчу вартість. Якщо предмети праці утворюють матеріальну основу продукту, то вони називаються основними матеріалами, а якщо сприяють самому процесу праці чи додають до основного матеріалу нові властивості, то — допоміжними матеріалами. До предметів праці в широкому змісті відноситься все те, що вишукується, добувається, обробляється, формується, тобто матеріальні ресурси, наукові знання і т. д.

Засоби праці —це знаряддя виробництва, при допомозі яких людина впливає на предмети праці і видозмінює їх. До засобів праці відносяться знаряддя праці і робоче місце. На ефективність праці впливає сукупність властивостей і параметрів засобів праці, належним чином пристосованих до людини чи колективу як суб'єкта праці. У випадку невідповідності психофізіологічних характеристик людини і параметрів засобів праці порушується безпечний режим роботи, підвищується стомлюваність працівника і т. д. Параметри знарядь праці залежать від досягнень науково-технічного прогресу, фінансових можливостей підприємства з придбання новинок, а також його інвестиційної активності.

Основними формами прояву процесу праці виступають витрати людської енергії, взаємодія працівника з засобами виробництва (предметами і засобами праці) і виробнича взаємодія працівників один з одним як по горизонталі (відносини співучасті в єдиному трудовому процесі), так і по вертикалі (відносини між керівником і підлеглим).

Під умовами праці розуміється сукупність елементів виробничого середовища, що впливають на функціональний стан людини, її працездатність, здоров'я, усі сторони її розвитку, і насамперед на ставлення до праці та її ефективність. Умови праці формуються в процесі виробництва і визначаються типом і рівнем техніки, технології й організації виробництва.

Умови праці поділяють на соціально-економічні і виробничі.

Соціально-економічні умови праці включають усе те, що впливає на рівень підготовки працівника до участі в праці, на відновлення робочої сили (рівень утворення і можливість його одержання, можливість повноцінного відпочинку, умови побуту і т. д.).

Виробничі умови праці — це всі елементи виробничого середовища, що впливають на працівника в процесі праці, на його здоров'я і працездатність, на ставлення до роботи.

Суб'єктом праці може бути окремий працівник чи колектив.

В уявленні про працювиділяють різні аспекти:

• економічні (зайнятість населення, ринок праці, продуктивність праці, організація і нормування праці, оплата і матеріальне стимулювання, планування, аналіз і облік праці);

• техніко-технологічні (технічне і технологічне оснащування, електро- енергооснащуваність, техніка безпеки й ін.);

• соціальні (змістовність, привабливість, престижність і мотивація, соціальне партнерство й ін.);

• психологічні (тяжкість, напруженість, санітарно-гігієнічні умови праці й ін.);

• правові (законодавче регулювання трудових відносин, відносин на ринку праці й ін.).

Подібний поділ досить умовний, тому що проблеми праці поєднують у собі одночасно різні аспекти, виникають в єдності чи знаходяться в тісній взаємозалежності.

Праця,виступаючи як процес взаємодії людини і природи, водночас обумовлює певні відносини між її учасниками. У структурі громадської праці виділяють такі категорії: зміст праці і соціально-економічний характер праці.

Зміст праці це сукупність якісно визначених трудових функцій, спрямованих на виробництво споживчих цінностей. Він характеризує конкретні види трудової діяльності в процесі виробництва.

Соціально-економічний характер праці виражає форму її громадської організації і являє собою сукупність відносин між учасниками трудового процесу, відмітні риси, властиві тому чи іншому способу виробництва.

При аналізі змісту праці враховується, що в процесі праці здійснюються такі функції:

• логічна, пов'язана з визначенням цілі і підготовкою системи необхідних трудових операцій;

• виконавська — приведення засобів праці в дію різними способами залежно від стану продуктивних сил і безпосереднього впливу на предмети праці;

• реєстрація і контроль — спостереження за технологічним процесом, ходом виконання наміченої програми;

• регулювання— коригування, уточнення заданої програми.

Кожна з перелічених функцій може бути присутньою тією чи іншою мірою в праці окремого працівника, але неодмінно властива сукупній праці. Залежно від переваги тих чи інших функцій у трудовій діяльності людини визначається складність праці, складається конкретне співвідношення функцій розумової і фізичної праці.

Різноманіття змісту праці обумовлює розподіл функцій між людьми, що обробляють предмети праці. Такими функціями є:

• методологічна — полягає в застосуванні і розвитку методів пізнання, в основі яких лежать об'єктивні закони природи і суспільства;

• ідеологічна — спрямована на створення системи політичних, правових, моральних, естетичних, філософських поглядів і ідей, поширюваних через засоби масової інформації і публічні виступи:

• виховна — спрямована на підготовку людей до виконання задач соціального й економічного характеру шляхом цілеспрямованого впливу на них, що забезпечує формування їхньої особистості в потрібному напрямку;

• спрямовуюча, що полягає в організації планів і програм прискорення соціально-економічного розвитку країни за рахунок залучення до їхнього виконання всіх членів суспільства;

• планувальна — складається у випереджальному передбаченні розвитку об'єктивних явищ на основі науковості пізнання, обговорення і перевірки динаміки розвитку подій;

• інформаційна — полягає в пропаганді поглядів людей, планів, методів їх реалізації, основних положень через засоби масової інформації, систему освіти, культуру;

• управлінська — полягає в реалізації планів і директив вищих органів

• виконавська — передбачає точне виконання посадових інструкцій, юридичних прав, технології роботи, статутних вимог.

Зміст праці висуває певні вимоги до освіти, кваліфікації, здібностей людини. Це ключовий фактор, що характеризує можливості розвитку і самореалізації особистості в процесі праці.

За змістом розрізняють:

1) працю:

- у сфері матеріального виробництва;

- у сфері послуг;

- у сфері науки, культури і мистецтва тощо

2) працю за видами діяльності (праця підприємця, керівника, ученого, інженера тощо;

3) працю за професією і спеціальністю

Під характером праці розуміється його соціально-економічна сторона що виражає тип суспільної організації праці і ставлення до неї працівників. Характер праці визначається системою виробничих відносин і залежить від ступеня розвитку матеріально-технічної бази даного способу виробництва. При цьому тип суспільної організації праці виявляється в способі поєднання працівників із засобами виробництва, у специфічних формах поділу праці і її соціальній структурі, у взаємозв'язку окремих видів праці.

Характер праці виражає ступінь розвинутості виробничих відносин і розкриває процес взаємодії людини і суспільства.

До показників характеру працівідносять:

• форму власності;

• ставлення працівників до праці;

• відносини розподілу зроблених продуктів і послуг;

• ступінь соціальних розходжень у процесі праці.

Зміст і характер працітісно пов'язані між собою, тому що виражають різні сторони однієї і тієї самої трудової діяльності. Крім того, вони впливають на активність людини у позаробочий час, розвиток її творчих здібностей, структуру споживання, ритм життя, спосіб проведення вільного часу.

Як економічній категорії праці притаманні кількісні і якісні характеристики:

1. Кількісна характеристика праці полягає у тому, що праця є витратою певного обсягу енергії. З економічної точки зору праця проявляється в таких поняттях як чисельність зайнятих, тривалість робочого дня, трудомісткість, інтенсивність праці тощо.

2. Якісна характеристика праці проявляється в таких поняттях як складність роботи, професійна специфіка, якість кінцевих результатів, ефективність праці, відповідальність за трудову діяльність.

Отже, праця синтезує соціальні, економічні, соціально-політичні та суто психологічні фактори, використання яких у сукупності в умовах ринку є необхідною передумовою ефективного функціонування будь-якого підприємства.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 1137; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.