Елементи організації оплати праці. Структура заробітноїплати

Організація оплати праці – система заходів, спрямованих на раціональне застосування на практиці, принципів, форм і систем заробітної плати, це методи і способи формування коштів на виплату заробітної плати, механізми визначення величини фонду оплати праці й індивідуальної заробітної плати, порядок виплати зарплати, відображення цих операцій у бухгалтерському обліку, контроль за сферою оплати праці згідно з чинним законодавчими актами тощо. Належна організація оплати праці сприятиме зацікавленості працівників у підвищенні ефективності виробництва. Розрізняють такі елементи організації оплати праці:

а) державне регулювання (держані норми та гарантії, мінімальна заробітна плата);

б) ринкове регулювання (кон’юнктура на ринку праці);

в) договірне регулювання (генеральна, галузева і регіональна угоди, колективний договір підприємства, трудовий договір, контракт);

г) механізм визначення індивідуальної заробітної плати (нормування праці, форми і системи оплати праці, тарифна система оплати праці, безтарифна модель оплати праці).

Як свідчить світовий досвід, жодна країна не обходиться без втручання держави у процеси регулювання заробітної плати, але методи і сфера державного впливу, звичайно, різні. В умовах ринкових відносин втручання держави в процеси регулювання заробітної плати повинні мати переважно непрямий характер і соціально-орієнтовану спрямованість. Сфера державного регулювання оплати праці в Україні обумовлена ст. 8 ЗУ “Про оплату праці” і, в першу чергу, поширюється на встановлення рівня мінімальної заробітної плати та інших державних норм та гарантій.

Мінімальна заробітна плата – це розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну робот, це державна соціальна гарантія, яка є обов'язковою на території України для підприємств усіх форм власності. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Державні норми і гарантії – це норми оплати праці за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; за продукцію, що виявилася браком не з вини працівника тощо і гарантії для працівників: оплата щорічних відпусток; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; при службових відрядженнях тощо (Трудовий кодекс України).

Форми і системи заробітної плати, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Структура заробітної плати ― це співвідношення окремих складових заробітної плати в загальному її обсязі.

За своєю структурою заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційній виплат, тому витрати на оплату праці, незалежно від джерела фінансування цих виплат, складаються з:

- фонду основної заробітної плати.

- фонду додаткової заробітної плати.

- інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата ― винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

До складу витрат на виплату основної заробітної плати належать:

- заробітна плата, яка нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та посадовими окладами усіх форм і систем оплати праці, що прийняті на підприємстві;

- вартість товарів (продукції), які видають в порядку натуральної оплати працівникам згідно з діючим законодавством (Законом України "Про оплату праці");

- суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації товарів (продукції), у випадках, коли вони є основною заробітною платою.

Додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством: премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства

Дата добавления: 2014-12-16